Справа №203/2004/23
Провадження №1-кс/0203/1848/2023
01 травня 2023 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві,
1. 14 квітня 2023 року заявник засобами електронного зв'язку звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність третього СВ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявник звернувся до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте орган досудового розслідування не вчинив дії, передбачені процесуальним законом, а саме не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не вжив заходів до проведення такого розслідування. Заявник просить суд зобов'язати орган досудового розслідування внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.а.с. 1, 2).
2. Заявник у судовому засіданні підтримав заявлену скаргу у повному обсязі.
3. Представник органу досудового розслідування до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.
4. Заслухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5. Судом встановлено, що 11.03.2023 заявник звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення співробітниками правоохоронних органів (державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м. Дніпрі, слідчим Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, прокурором Лівобережної окружної прокуратури) кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України. Правопорушення, на думку заявника, полягає у наданні державним виконавцем неправомірної вигоди боржникові у вигляді безпідставного повернення виконавчого документа, неправильної правової кваліфікації вказаних дій слідчим та відмові прокурора у перекваліфікації таких дій.
6. Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
7. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
8. Разом з цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним ухвалюється рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
9. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
10. Аналогічного висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 №100109396 (справа №556/450/18).
11. Між тим, суд не вбачає у доводах, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, жодних вагомих обставин, що можуть свідчити про його вчинення.
12. Так, правопорушення, на думку заявника, полягає у таких діях (бездіяльності):
- безпідставному поверненні державним виконавцем виконавчого документа;
- неправильній правової кваліфікації таких дій державного виконавця, визначеній слідчим; - відмові прокурора у перекваліфікації таких дій.
13. Жодних доводів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, подана заява не містить. При цьому формально зазначені дії цілком відповідають колу повноважень, якими закон наділяє державних виконавців, слідчих та прокурорів.
14. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленої у справі скарги.
15. Керуючись статтями 303, 306, 307, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1