Справа № 199/92/23
Провадження № 2/202/1523/2023
Іменем України
01 травня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.10.2020 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 396767, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 25000,00 гривень, шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку останньої. Відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки, в строк до 26.10.021 року.30.06.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-06/21, відповідно до умов якого відповідно до умов якого, право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Відповідач не погашає заборгованість за кредитним договором, проценти за користування кредитом не сплачує. Через порушення умов Договору про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року, станом на 06.12.2022 року, за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка становить 37707,23 гривень, з яких: 22122,76 гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 7589,41 гривень - заборгованість по відсоткам, на дату відступлення права вимоги; 6130,73 гривень - заборгованість по нарахованим відсотками, згідно Договору кредиту; 434,58 гривень - 3 % річних; 1429,75 гривень - інфляційні втрати.
Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року станом на 06.12.2022 року в сумі 37707,23 гривень, а також судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2481,00 гривень та 9000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 22 березня 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявні клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст.ст. 1047, 1055 ЦК України встановлено, що договір позики, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний правочин в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Слон кредит» надав позичальнику кредит в розмірі 25000,00 гривень на строк до 26.10.2021 року, які позичальник зобов'язується повернути до закінчення строку Договору, з процентами за користування кредитом.
Сторони погодили основні умови кредитування, відсоткову ставку, Порядок повернення кредиту, кількість та дату платежів, суму кредиту та розмір нарахованих процентів, які підлягають сплаті, що визначено у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів до договору споживчого кредиту.
30.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-06/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року, про що останню було повідомлено.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 06.12.2022 року становить 37707,23 гривень, з яких: 22122,76 гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 7589,41 гривень - заборгованість по відсоткам, на дату відступлення права вимоги; 6130,73 гривень - заборгованість по нарахованим відсотками, згідно Договору кредиту; 434,58 гривень - 3 % річних; 1429,75 гривень - інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором позики, і ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником позикодавця, в загальному розмірі 37707,23 гривень.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення відповідачем покладених на неї договірних обов'язків, що обумовило порушення прав позивача та утворення заборгованості за кредитним договором, перед ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником позикодавця, в загальному розмірі 22122,76 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року, відповідно до розрахунку станом на 06.12.2022 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
02 червня 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», укладено договір про надання правової допомоги № 07-10/2022.
Обсяг виконаних робіт визначений Акті №3про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 року, згідно з яким, ТОВ «Вердикт Капітал» надано правову допомогу на загальну суму 9000 гривень. Дану винагороду було сплачено позивачем що підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2022 року № 343550030.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також позивачем були понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2481,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 174 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача;
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Вердикт Капітал» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 396767 від 26.10.2020 року, станом на 06.12.2022 року у розмірі 37707,23 гривень, з яких: 22122,76 гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 7589,41 гривень - заборгованість по відсоткам, на дату відступлення права вимоги; 6130,73 гривень - заборгованість по нарахованим відсотками, згідно Договору кредиту; 434,58 гривень - 3 % річних; 1429,75 гривень - інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мачуський