Справа № 202/7034/20
Провадження № 1-кс/202/2897/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
01 травня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020040000000433 від 26.06.2020 року, -
У квітні 2023 року адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.10.2021 року по справі № 210/5723/21 на нежитлове приміщення № ХХ-НП загальною площею 159,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 22-А, на першому поверсі9-поверхового житлового будинку літ. А-9.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що зазначене клопотання підлягає поверненню з огляду на наступне:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно зі статтею 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Частиною 1 статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридично особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а підчас судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз наведених норм свідчить, що клопотання про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як вбачається з наданого на запит слідчого судді витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінального провадження № 42020040000000433 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках якого був накладений арешт, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Відділенням поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.
Отже клопотання про скасування арешту не підсудне Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська, питання про скасування арешту в такому кримінальному провадженні має вирішуватися слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК країни у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, змагальність та диспозитивність сторін, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, розумність строків тощо (стаття 7 КПК України).
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи вищенаведене, клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020040000000433 від 26.06.2020 року необхідно повернути для подання до належного суду.
Керуючись ст. ст. 9, 132, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020040000000433 від 26.06.2020 року повернути заявнику для подання до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1