Справа № 202/3778/23
Провадження № 2-а/202/31/2023
Іменем України
28 квітня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.,
секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов адвоката Прокопцева С.В., поданий в інтересах ОСОБА_1 , в якому представник позивача просить: скасувати Постанову №104 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, від 24.02.2023, винесену начальником територіального центру та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1, полковником ОСОБА_2 , і закрити провадження у справі;стягнути судові витрати понесені позивачем.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 24.02.2023 р. Постановою №104 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн.
Зокрема, зазначено, що «в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, своєчасно для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час без поважних на то причин не з'являвся, в порушення вищезазначених норм в семиденний термін до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних не прийшов. Лише 23.02.2023 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області».
ОСОБА_1 вважає, що вищевказана Постанова №104 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, від 24.02.2023 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на таке.
Позивач не отримував жодних викликів від відповідача, тобто відсутній факт його виклику, тому у нього не виник обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, Відповідачем був порушений порядок складання Протоколу №104 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, від 23.02.2023 та оскаржуваної постанови. Так, Протокол №104 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, від 23.02.2023, був складений головним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , проте відсутні докази, що цей спеціаліст наділений повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Також відповідачем вказано на порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і не зазначено конкретну її частину, хоча ця стаття містить 6 (шість) частин.
Відповідач у якості порушення зазначив Додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) містять 4 частини, а частина 1 містить ще й 11 пунктів. Наведене свідчить про порушення відповідачем ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Всупереч ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачем не були з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на утриманні позивача перебувають ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 24.02.2023), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 24.02.2023), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 24.02.2023). До того ж, Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2019 НОМЕР_5 з позивача стягуються аліменти на ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з 08.07.2019 до досягнення дітьми повноліття.
Зважаючи на це, ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До того ж відповідно до довідки №14253 від 02.06.2010 ОСОБА_1 08.04.2010 призовною комісією при Краматорському МВК визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 20-б Наказу МОУ №402 від 2008 р. Знятий з військового обліку згідно наказу МОУ №342 від 2006 р.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи за допомогою засобів електронної пошти, своїм правом на надання заперечень та подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.02.2023 головним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складено Протокол № 104 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Постановою № 104, прийнятою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Щодо доводів Позивача стосовно відсутності у його діях складу правопорушення.
Згідно ст. 210-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 2 визначено кваліфікуючі ознаки, зокрема вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до фабули вчиненого правопорушення, зазначеній в Постанові № 104 від 23.02.2023 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що в порушення вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, своєчасно для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час без поважних на то причин не з'являвся, в порушення вищезазначених норм в семиденний термін до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних не прийшов. Лише 23.02.2023 року доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
На підставі ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частини 2, 4-6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містять обов'язків щодо з'явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
В даному випадку, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 отримував виклик або повістку для з'явлення, а отже у позивача не виник обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на це, у даному випадку у ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо доводів Позивача стосовно складання Протоколу № 104 про адміністративне правопорушення від 23.02.2023 року неуповноваженою особою.
Згідно з статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Таким чином, Краматорский об'єднаний міський територіальний центр комплектування і соціальної підтримки уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), при цьому, накладати адміністративні стягнення має право керівник територіального центру, а право на складення протоколу про адміністративне правопорушення мають уповноважені на те посадові особи.
Як встановлено з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23.02.2023 щодо ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній наказ, або його копія, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1, яким би було визначено посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства України у мобілізаційний, оборонній сфері та за невиконання військового обов'язку, та серед яких визначений головний спеціаліст командування.
Відтак, згаданий вище протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача складений неуповноваженою на те особою, а отже не є доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, що свідчить про необхідність скасування спірного індивідуального акту.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції 9297-8725-3648-5802 від 27.02.2023 року за звернення до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом, ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Водночас, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2681 гривень.
Таким чином, за звернення з даним позовом до суду, позивач мав сплатити судовий збір, що становить 536,20 гривень, із розрахунку 2681 гривні (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 0,2 (ставка судового збору).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі встановленому чинним законодавством - 536,20 гривень.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для звернення до суду з клопотанням про повернення переплаченої суми (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову Територіального центру та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 №104 від 24.02.2023 р. про накладення за ч.2 ст.210-1 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 5100 гривень, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 536,20 грн.
Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський