Справа № 202/7012/23
Провадження № 1-кс/202/3114/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
20 квітня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орджонікідзе Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, має малолітню дитину 2018 року народження, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, інспектором прикордонної служби 3 категорії - стрільцем 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023050010000514 від 23.02.2023 року.
В даному кримінальному провадженні 18 квітня 2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - стрільця 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах воєнного стану 08 лютого 2023 року самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_1 .
Тим самим ОСОБА_4 вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий вважає, що причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Також слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, є військовослужбовцем, разом зі свідками проходить військову службу.
За цих підстав слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення застави з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 розташованої у Київській області. відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
У разі обрання судом альтернативного виду запобіжного заходу підозрюваному у виді застави з урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, визначити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу командира військової частини або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню;
5) не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини;
6) повернутися до виконання покладених військових обов'язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.
Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що він не переховувався, знаходився за своїм місцем проживання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що підозрюваний має місце проживання, проживає матір'ю, яка хворіє, також він проживає у цивільному шлюбі, має дитину, працював, раніше не судимий, не має наміру переховуватися. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023050010000514 від 23.02.2023 року.
В даному кримінальному провадженні 18.04.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що обґрунтована підозра - це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Так, у рішенні у справі «Нечипорук і И?онкало проти Украі?ни» від 21.04.2011 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується копією висновку службового розслідування, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.
Водночас вказані положення кримінального процесуального закону не є визначальними при розгляді цього клопотання, оскільки слідчий суддя, насамперед, перевіряє можливість запобігти ризикам, на які посилається сторона обвинувачення, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і у випадку недоведеності таких ризиків чи можливості їм запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він хоча й має певні соціальні зв'язки, раніше не судимим, у той же час підозрюється у вчиненні дезертирства, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, залишається військовослужбовцем, разом зі свідками проходить військову службу.
Слідчий суддя звертає увагу, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов'язком кожного громадянина.
Підозрюваному інкриміновано вчинення кримінального правопорушення як військовослужбовцем, а саме дезертирства, тобто самовільного залишенні місця несення служби, в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Такі дії підривають бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України, що ставить під загрозу територіальну цілісність і суверенітет України.
На сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.
Тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_4 , в сукупності з вищевказаними обставинами, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, неодружений, є військовослужбовцем, а також вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, тримання ОСОБА_4 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки без застосування такого запобіжного заходу неможливо запобігти встановленим ризикам, так як при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Відтак, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувавши відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 днів.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Тобто визначення розміру застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 408 КК України, є правом слідчого судді (крім випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором).
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.
Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього.
Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням усіх обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.
Так, з урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, а також з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке вчинене в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 268400 грн. (2684 грн. х 100).
Слідчий суддя вважає, що застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є непомірною для підозрюваного.
Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 16 червня 2023 року включно, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені в частині 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, в якій він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або командира військової частини, повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування - несення військової служби, утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 16 червня 2023 року включно.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою рахувати з моменту його затримання - 18 квітня 2023 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 268400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 16 червня 2023 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 в разі внесення застави наступні обов'язки: повернутися за місцем несення військової служби, прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або командира відповідного військового формування, повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування - несення військової служби, утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави до 16 червня 2023 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1