Справа № 201/4793/23
Провадження № 1-кс/201/1709/2023
27 квітня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000000919, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2023 року, про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Красногорівки Мар'їнського району Донецької області, громадянки України, яка має вищу освіту, незаміжня, утриманців не має, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, -
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- слідчий ОСОБА_3
- підозрювана ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6 (відеоконференцзв'язок)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023050000000919, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також у зв'язку з необхідністю виконати ряд слідчих дій, слідчий просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави з утриманням у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
Позиції учасників.
У судовому засіданні прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання не заперечили, поклалися на розсуд суду, при цьому підозрювана повідомила про визнання вини і співпрацю з органом досудового розслідування.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Слідчими відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000000919 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у період приблизно з червня 2022 року до кінця лютого 2023 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Красногорівки Донецької області, діючи умисно, з ідеологічних мотивів сприяла терористичній організації «ДНР».
При цьому, ОСОБА_5 , у вищезазначений період часу, діючи умисно, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади, на постійній основі, за допомогою месенджеру «Telegram», використовуючи акаунт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснювала цілеспрямований збір та систематично передавала представнику терористичної організації «ДНР» на ім'я « ОСОБА_7 » деталізовані відомості про дислокацію, вид та кількість озброєння Збройних Сил України (далі за текстом - ЗСУ), що приймають безпосередню участь в бойових діях на території м. Красногорівки Донецької області.
Так, в ході спілкування з представником терористичної організації «ДНР» за допомогою месенджера «Telegram» ОСОБА_5 отримувала від останнього завдання щодо перевірки, уточнення та коригування координат для подальшого використання ворогом зазначеної інформації у веденні бойових дій проти підрозділів ЗСУ.
03.03.2023 протиправна діяльність ОСОБА_5 припинена співробітниками ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у зв'язку із затриманням останньої.
03.03.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
06.03.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська підозрюваній ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 01 травня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
26.04.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування до 4 місяців, тобто до 03.07.2023 року.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Обґрунтованість врученої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.12.2022; протоколом затримання ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.03.2023; протоколом огляду речей від 03.03.2023; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 03.03.2023; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 за участю підозрюваної ОСОБА_5 від 03.03.2023.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваної до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, слідчим зазначено, що у слідства є необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
На переконання слідчого судді, підозрювана ОСОБА_5 спроможна:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, тому підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 зареєстрована та проживає у м. Красногорівка Донецької області, на окраїні якого ведуться активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може спричинити до тимчасової окупації міста та призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, оскільки злочин, який інкримінується підозрюваному вчинявся в період окупації території області загарбником, та перебуванням на ній так званої окупаційної адміністрації, що значно ускладнює встановлення доказів у провадженні.
У разі незастосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останньої з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до т.зв. «днр» та окупаційних військ рф, не обрання стосовно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, або продовження злочину в якому підозрюється.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 вчинила злочин, під час воєнного стану.
З урахуванням викладеного підозрювана ОСОБА_5 спроможна:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Щодо необхідності проведення слідчо-розшукових дій.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06.03.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 01 травня 2023 року, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не вбачається можливим, оскільки склад кримінального правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ч. 5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Також, у провадженні триває комп'ютерно-технічна експертиза, висновок якої на даний час не отримано. Також, операторам мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ України» та ТОВ «Лайфселл» для організації виконання направлено ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про тимчасовий доступ до речей і документів з метою отримання інформації по номерам, які використовувала ОСОБА_5 під час вчинення злочину, та на даний час вказану інформацію не отримано. Вказані матеріали мають суттєве значення для встановлення всіх обставин вчинення ОСОБА_5 даного злочину, а також будуть використані для доказування вини ОСОБА_5 під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Крім того, внаслідок особливої складності кримінального провадження, ще необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме: після отримання висновку комп'ютерно - технічної експертизи, провести огляд отриманої в ході експертизи інформації; після отримання інформації про по номерам ОСОБА_5 від операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ України» та ТОВ «Лайфселл» провести її огляд, з метою з'ясування місця знаходження ОСОБА_5 в момент скоєння злочину; після огляду висновку комп'ютерно - технічної експертизи підготувати та направити запит до ОСУВ «Хортиця», з метою підтвердження інформації переданої ОСОБА_5 ; визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Результати вказаної судової експертизи мають істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду, оскільки можливо містять докази причетності ОСОБА_5 до злочину у вчиненні якого вона підозрюється, а також причетності до вчинення інших злочинів. Крім того, після отримання висновку вказаної експертизи, з урахуванням зазначених у них відомостей, може виникнути потреба в проведенні інших слідчих (розшукових) дій.
Так, спрямування обвинувального акту до суду без проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин злочину, а також викриття всіх фактів протиправної діяльності. Для проведення експертиз та зазначених процесуальних дій необхідний строк не менше 4 місяців.
Висновки.
Подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, втім строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 01.05.2023.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то, з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, та з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дають підстави вважати, що вона без застосування до неї запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності та враховуючи характер дій підозрюваної, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України .
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків: застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваної осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки; застосування домашнього арешту не можливе, адже це не може запобігти ризикам вчинення інших злочинів; застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
Щодо строку застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки строк досудового розслідування продовжений до 03.07.2023 року, а тому саме до цього строку в межах 60 діб, але не більше строку досудового розслідування, слідчий суддя може продовжити запобіжний захід.
Щодо застави.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Щодо визначення місця утримання підозрюваної, слідчий суддя виходить з того, що діючий кримінально-процесуальний закон, у тому числі, з метою проведення ефективного досудового розслідування, надає право слідчому визначати місце перебування підозрюваного, у зв'язку з чим, клопотання сторони обвинувачення щодо чіткого визначення в увалі слідчого судді місця утримання підозрюваної, є таким, що не в повній мірі відповідає процесуальному закону.
Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Строк дії застосованого під час досудового розслідування підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 25 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1