Справа № 210/2039/23
Провадження № 3/210/1014/23
іменем України
"28" квітня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 232058 від 07.04.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу Серії ААД № 232058 від 07.04.2023 року, 07 квітня 2023року об 15-07 год. в м. Кривому Розі Металургійному районі, по вул. Домнобудівна, біля е/о №13 водій - особа ОСОБА_1 керував автобусом марки «Мерседес-Бенз», н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року 10.01.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Фіксація проводилась на БК 475164.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п.2.1.А, 2.4.А ПДР, за ч.5 ст. 126 КУпАП. До протоколу додано: рапорт, довідку адмінпрактики та копію посвідчення водія, постанову про накладення адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, заяв про відкладення, перенесення розгляду справи не надавав. Адвокатом ОСОБА_1 - Гузевим І.Г. подано до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Зважаючи на наведене, якість формування матеріалів протоколу є дуже важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об'єктивне з'ясування обставин події, встановлення особи правопорушника та притягнення його до відповідальності.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
В підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими не надано суду відеозапис, який зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора автомобіля патрульної поліції та про який зазначений в протоколі, а саме БК 475164.
В протоколі зазначено, що 07 квітня 2023року об 15-07 год. в м. Кривому Розі Металургійному районі, по вул. Домнобудівна, біля е/о №13 водій - особа ОСОБА_1 керував автобусом марки «Мерседес-Бенз», н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року 10.01.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Фіксація проводилась на БК 475164, проте вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.
Протокол не містить посилань ні на свідків вчинення правопорушення, ні на факт відеофіксації правопорушення, матеріали справи також не містять ні пояснень свідків, ні носія інформації з відеозаписом на підтвердження вчинення правопорушення.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
Так, беззаперечним доказом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими міг стати відеозапис, який би мав бути зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, проте такого доказу матеріали справи не містять.
Відеозапис з фактом керування транспортним засобом який зафіксовано за допомогою нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора автомобіля патрульної поліції та про який зазначено в протоколі, не долучено до матеріалів адміністративної справи.
Рапорт поліцейського, який міститься в матеріалах справи від 07.04.2023р., довідка адмінпрактики від 07.04.2023року та копія постанови про притягнення гр. ОСОБА_1 ВІД 10.01.2023р. до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП а також копія посвідчення водія, без фіксації факту керування не є доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Кваліфікація порушення/обвинувачення як кримінального дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. Виходячи із положень статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Між тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається серед іншого: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він охоплює: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
З матеріалів справи, а саме з довідки адмінпрактики від 07.04.2023року встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 без зазначення якої саме категорії.
З наданого адвокатом Гузевим І.Г. Сертифікату відповідності від 07.04.2023 року та висновку науково-технічної експертизи № 583714 від 07.02.2023 року вбачається, що у конструкцію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 312D ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (станом на 07.04.2023 року мав д.н. НОМЕР_1 ) внесено зміни та переобладнано даний транспортний засіб в вантажопасажирський ТЗ для забезпечення перевезення 6 (шести) пасажирів та вантажу. Відповідно до вказаного сертифікату відповідності даний транспортний засіб станом на 07.04.2023 року може бути зареєстровано, допущено до участі у дорожньому русі і має наступні загальні характеристики: Маса КТЗ в спорядженому стані - 2 480 кг. (п.13);максимальна технічно припустима маса - 3 500 кг (п. 16.1);позначення КТЗ за типом кузова - ВВ (п. 38);кількість місць для сидіння включно з водієм - 7 (п. 42).
Згідно розділу III пункту 1.3 Додатку 1 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (КЛАСИФІКАЦІЯ, визначення типу, варіанта, версії, коди УКТЗЕД колісних транспортних засобів та обладнання) транспортні засоби мають наступні позначення і найменування колісних засобів за типом кузовів (надбудови) (лише для завершеної, поетапно завершеної конструкції колісного засобу з кузовом):«ВВ - фургон, колісний засіб, кабіна якого об'єднана з кузовом».
У відповідності до п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).
Станом на 07.04.2023 року (дата складення протоколу відносно ОСОБА_1 ) колісний транспортний засіб ідентифікаційний номер НОМЕР_4 було переобладнано у вантажопасажирський ТЗ для забезпечення перевезення 6 (шести) пасажирів та вантажу, максимальна припустима маса даного автомобіля не перевищу 3 500 кг., керування яким дозволяється за наявності посвідчення водія категорії В.
За наявними матеріалами, ОСОБА_1 має посвідчення водія з категорією В та С, що виключає наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
За практикою ЄСПЛ порушення частини третьої статті 6 Конвенції визнається не те, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення.
За умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а матеріали справи не містять належних доказів вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вважаю, що за встановлених судом обставин, уповноваженою на складання протоколу особою не доведено достатніх підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, ч. 5 ст. 126, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: О. В. Чайкіна