іменем України
Справа № 210/3583/22
Провадження № 1-в/210/246/23
"27" квітня 2023 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Синельниківського районного відділу №2 Філія Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про уточнення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року відносно ОСОБА_3 , засудженого за ч. 5 ст. 27 КК України у кримінальному провадженні №120220400000000560, -
В провадження судді надійшло клопотання Синельниківського районного відділу №2 Філія Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про уточнення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року відносно ОСОБА_3 , засудженого за ч. 5 ст. 27 КК України у кримінальному провадженні №120220400000000560
В обґрунтування клопотання вказано, що відповідно до резолютивної частини вироку, на період іспитового строку на ОСОБА_3 покладемо обов'язки, передбачені п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 України.
Таким чином, у резолютивній частині вироку порушено імперативну вимогу законодавства щодо покладення на засудженого обох обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, що викликає сумніви щодо подальшого виконання вироку суду.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, заяв про відкладення судового засідання не надали.
У зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить до висновку про необхідність відмовити в його задоволенні.
Так, з вироку від 21.12.2022 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 358 КК України та ч.4 ст. 358 КК України та призначити визначене угодою покарання:
-за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі;
-за ч.4 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком у 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покладено на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
У відповідності до ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Так, до питань про будь-які сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок, відносяться: про уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні покарання (основного або додаткового) у вигляді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю допущено неточні, неконкретні формулювання; про усунення суперечностей і неточностей при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого; про звільнення з-під варти особи, засудженої до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, якщо підсудний був під вартою, і суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу; про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо вони не були скасовані судом при ухваленні виправдувального вироку, тощо.
Під час виконання вироку суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого, якщо таке погіршення становища прямо не передбачено в законі.
При цьому, уточнення вироку в частині покладеного на засудженого додаткового обов'язку, потягне за собою погіршення становища останнього.
Водночас суд зазначає, що у випадку незгоди осіб, котрі є суб'єктами апеляційного оскарження, вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції у відповідності до ст. 395-397 КПК України.
За таких обставин, судом не вбачається підстав для задоволення даного клопотання.
Керуючись ст. 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання Синельниківського районного відділу №2 Філія Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про уточнення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року відносно ОСОБА_3 , засудженого за ч. 5 ст. 27 КК України у кримінальному провадженні №120220400000000560 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського Апеляційного суду протягом 7 /семи/ днів з дня її винесення через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1