Справа № 173/949/23
Провадження № 3/173/316/2023
19 квітня 2023 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську, матеріал, який надійшов від ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
РНОКПП - відсутній в матеріалах справи;
місце проживання:
АДРЕСА_1 ;
місце роботи: пенсіонер,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 055624 від 16.03.2023 року вбачається, що 16.03.2023 року о 22 год. 20 хв. в м. Верхівцеве по вул. Соборній водій гр. ОСОБА_1 керував авто ДЕО Nexia д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, від проходження мед.огляду та продуття «Драгер» відмовився під відеозапис.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України не визнав та пояснив, що у той вечір зустрічав свою знайому із потяга на залізничному вокзалі. Допомігши знайомій занести речі до будинки, вона мені запропонувала випити по келиху шампанського, так би мовити за її повернення. Від'їхавши від її двору, у скло заднього вигляду, побачив, що за мною їде поліцейська машина з увімкненим проблиском маячком червоного кольору. Відразу запинився та вийшов із машини. Працівник поліції запропонував пройти та сісти у їхній автомобіль. Вже у машині почав задавати питання типу а що вживав, а скільки випив, а чому так погано розмовляю, зізнався, про те, що щойно випив шампанського. Після цього працівник поліції сказав, що тоді сенсу проходити мед. комісії немає, будемо писати протокол. При цьому мені навіть не пояснили за що буде складено протокол, яка відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду. У подальшому мною було прийнято рішення самостійно звернутися до медичного закладу з метою проходження огляду на визначення стану сп'янінні. Результат огляду - 0,00 проміле.
Згідно ст.245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.252 КпАП України, висновок про наявність вини ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, яка використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме згідно протоколу серії ААД 055624 від 16.03.2023 року вбачається, що 16.03.2023 року о 22 год. 20 хв. в м. Верхівцеве по вул. Соборній водій гр. ОСОБА_1 керував авто ДЕО Nexia д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, від проходження мед.огляду та продуття «Драгер» відмовився під відеозапис, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1), водію інкримінується відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення, на доведеність вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення було додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому відсутні відомості про те, що водій відмовився від проходження огляду.
Крім того, у судовому засіданні було надано копію висновку щодо результатів медичного огляду, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким гр. ОСОБА_1 не перебуває у стані сп'яніння. Результат проведеного огляду складає 0,00 проміле.
Суд приймає до уваги наданий висновок, який відповідає всім вимогам чинного законодавства та проведений без порушень Інструкції та Порядку, та визнає його належним та допустимим доказом у справі. Також суд вважає, що наданий висновок спростовує все доказі надані працівниками поліції, про те, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом а стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду.
Матеріал справи не містить будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінівши докази, надані працівниками поліції та доказ (висновок), наданий гр. ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вина не знайшла підтвердження у ході судового розгляду.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положення п.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. А тому, провадження по даних справах підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.245, п.1 ст.247, ст.251, ст.252, ст. 280 КпАП України
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя С.М. Бурхан