Справа № 129/31/18
Провадження №11-кп/801/515/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката
в режимі відеоконференції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці об'єднане кримінальне провадження № 12017020120000641, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 07.11.2017 та № 12019020120000125, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 01.04.2019 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гайсин Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-13.08.2014 Гайсинським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 384 ч. 1, 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення; ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.01.2015 звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК України у зв'язку з хворобою;
-28.03.2022 Гайсинським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки; ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.07.2022 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 49, 74 ч. 5 КК України у зв'язку з закінченням строку давності,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку покарання ухвалено рахувати з дня затримання на виконання вироку.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 1041 (однієї тисячі сорока однієї) гривні 00 копійок.
Вирішено питання про речові докази.
Судом установлено, що ОСОБА_7 маючи непогашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності повторно вчинив аналогічні злочин за наступних обставин.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Гайсин Вінницької області перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» № 2151 по вулиці 1-го Травня, будинок 21, з метою заволодіння чужим майном зі стелажу таємно викрав чоловічий станок для гоління марки «Gillette» моделі «Fusion ProGlide Power Flexball» із одним змінним картриджем вартістю 356,43 гривень, чим заподіяв ТОВ «РУШ» майнової шкоди на вказану суму.
Також ОСОБА_7 наприкінці місяця березня 2019 року в нічний час з метою таємного викрадення чужого майна через хвіртку проник на територію домоволодіння ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_2 , де через відчинені двері пройшов усередину гаражного приміщення, звідки таємно викрав бензопилу марки «Світязь» моделі «БМ 4500М Professional» спінінгове вудилище «Cormoran Cormax 210», котушку для спінінга ТМ «Globe» моделі «ТЕР 300», а також з багажного відділення автомобіля «ВАЗ-2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 дриль марки «Einhell» моделі «BID 650E», а всього належного потерпілому ОСОБА_10 майна на загальну суму 1669,20 гривень.
Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням у приміщення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку Гайинського районного суду Вінницької області від 16 березня 2023 року в частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Просить звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, призначивши іспитовий строк тривалістю у 3 (три) роки.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд при призначенні обвинуваченому покарання, не в повній мірі врахував загальні підстави призначення покарання, зокрема обставини, що пом'якшують покарання, стан здоров'я (наявність хронічних захворювань) ОСОБА_7 та думку потерпілих про призначення покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги захисника з підстав, викладених в ній та просили задовольнити в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не оспорюються та перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості суд зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018. (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Як убачається з вироку, при призначенні покарання суд врахував обставини вчинення злочинів, їх тяжкість, а також особу ОСОБА_7 , який має непогашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі проти власності, посередньо характеризується за місцем проживання, відсутність працевлаштування, перебування на диспансерному обліку з приводу наркотичної залежності, що у свою чергу свідчить про відсутність соціальної адаптації особи. Окрім цього судом було враховано відшкодування шкоди, наявність неповнолітньої дитини та стан здоров'я обвинуваченого (наявність інвалідності).
Такі дані про особу обвинуваченого у сукупності з іншими обставинами, в тому числі з урахуванням обставини, що пом'якшує покарання дали суду підстави призначити покарання в межах санкції частин другої та третьої статті 185 КК України майже в мінімальному розмірі, а остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Таке призначене покарання відповідає меті кримінального судочинства.
Провертаючись до доводів апеляційної скарги захисника про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд констатує, що частиною першою статті 75 КК України визначено, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільненні від відбування покарання з випробуванням.
Підстави звільнення особи від відбування покарання з випробуванням визначив також Верховний Суд в постанові від 19.07.2018 (справа №755/6254/17), де зазначив, що згідно з законом ст.75 КК України може бути застосована в тому разі, коли при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, оскільки звільнення з випробуванням має на меті настання позитивних змін в особистості засудженого та створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.
Іншими словами, умовою звільнення від відбування покарання з випробуванням є наявність таких соціальних чинників, які б давали суду підставу дійти висновку про виправлення і перевиховання без відбування покарання.
Встановлені ж судом дані про особу обвинуваченого у сукупності з обставинами кримінального провадження та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які перераховані вище, очевидно не давали суду підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки навіть покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України не здатне забезпечити виправлення і перевиховання обвинуваченого без відбування покарання.
Щодо доводів сторони захисту про врахування стану здоров'я обвинуваченого суд зазначає, що відповідно до ст. 84 КК України та ч. 5 ст. 154 КВК України підставою для звільнення засуджених до позбавлення волі у зв'язку з хворобою є відповідний висновок медичної лікарської комісії за місцем відбування покарання.
За наведених обставин суд не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку суду.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 17 березня 2023 року у об'єднаному кримінальному провадженні № 12017020120000641, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.11.2017 та № 12019020120000125, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.04.2019 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: