Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
28 квітня 2023 року Справа № 953/24616/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії нарахування та виплату щорічної разової допомоги до 05 травня 2019 року, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в якому просить суд:
визнати бездіяльність Центру щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової соціальної допомоги до 05 травня 2019 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 Закону № 3551-ХІІ, - протиправною;
зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни ОСОБА_1 та здійснити компенсаційну виплату різниці недоплаченої щорічної соціальної одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст. 13 Закону № 3551-ХІІ з урахуванням попередньо виплаченої суми 3400 грн., яка дорівнюється розміру 9953,60 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова до Харківського окружного адміністративного суду означена справа була передана у порядку ст. 29 КАСУ та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передана для вирішення судді Бадюкову Ю.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 р. позовну заяву залишено - без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 р. позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суді від 17.02.2023р. апеляційну скаргу - задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 по справі №953/24616/21 - скасовано та направлено справу №953/24616/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції з тієї підстави, що спосіб повідомлення про ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 про залишення позовної заяви без руху, як направлення телефонограми у даній категорії справ не передбачений КАС України та не може свідчити про належне вручення вказаної ухвали скаржнику, оскільки остання мала бути направлена скаржнику у порядку та спосіб, визначений положенням статті 251 КАС України, а саме в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Зазначена ухвала отримана позивачем 25 квітня 2023 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від позивача до суду надійшла заява, у якій позивач просить суд поновити строк звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначено, з посиланнями на практику Верховного суду, ОСОБА_1 вважається особою, що дізналась про порушення її прав при отриманні листа-відповіді Центру від 09.07.2021№12780/06 та листа- відповіді Центру від 07.07.2022№4159 на подану нею заяв від 15.06.2019, від 25.06.2020 повторно, від 21.09.21, у цьому зв'язку, вважається, що позивач щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік звернувся до суду з позовом в межах шестимісячного строку, а саме 23.12.2021, тобто без пропущення строку звернення до суду при отриманні від соціальних органів відповіді на подану нею заяву.
Вирішуючи відповідне клопотання позивача, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 06.05.2018 по справі №389/1042/17 (2-а/389/47/17) (провадження №К/9901/18757/18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07.03.2018 у справі №664/51/17 (К/9901/30405/18).
Таким чином строк звернення до суду з даним позовом про визнання бездіяльності протиправною щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової соціальної допомоги до 05 травня 2019 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 Закону № 3551-ХІІ, розпочався 30 вересня 2019 року та сплив 30 березня 2020 року.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 23 грудня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд наголошує на тому, що одноразова виплата до 5 травня є періодичним платежем, і особа, яка її отримує має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.
Отже, з дня отримання одноразової виплати до 5 травня особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання даної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо її розміру звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20 дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Також у постанові від 21 березня 2023 року по справі №813/1194/18 (адміністративне провадження № К/9901/1725/19) Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Допомога до 5 травня є щорічною допомогою, а тому в будь-якому разі її розмір та період виплати відомий особі, яка її щорічно отримує.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 р. по справі № 380/14985/21 дійшов також наступного висновку: «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, який у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, Європейський суд з прав людини раніше визначив позовну давність в якості законного права правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після спливу певного періоду з того часу, як правопорушення було скоєне (справа «OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS проти Росії», № 14902/04, § 570, рішення від 20 вересня 2011 року).
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Крім того суд зазначає, що позивач, всупереч ч.6 ст.161 КАС України не надав суду жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, натомість в поданій заяві позивач суперечить висновкам суду зробленим в ухвалі про залишення без руху та фактично стверджує, що не пропустив 6-місячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що в цьому випадку законом визначено початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо допомоги до 5 травня з конкретною календарною датою, а не з отриманням рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку і виплаті недоплаченої суми допомоги. Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
Отже, звернення позивача до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації із заявою про виплату щорічної допомоги до 5 травня у повному розмірі в межах спірних правовідносин не є обов'язковим, не передбачено вказаним Законом і не може вважатися досудовим порядком вирішення спору в розумінні ч. 4 ст. 122 КАС України.
Тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню приписи ч. 4 ст. 122 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не є неповажними.
Враховуючи висновки щодо відсутності поважних причин для поновлення строку звернення до суду, а також наведені норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії нарахування та виплату щорічної разової допомоги до 05 травня 2019 року - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 28.04.2023 року.
Суддя Бадюков Ю.В.