Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
28 квітня 2023 року Справа № 520/9168/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та не законними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо повторної відмови ОСОБА_1 у переведенні її з одного виду пенсії на інший, а саме призначенні та виплачуванні державної пенсії в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), згідно до п. 2 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову від 30.03.2023 про задоволення заяви ОСОБА_1 від 29.10.2022 (як таке, що не свідомо не направлялось адресату);
- визнати протиправним та скасувати повторне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.03.2023, прийняте в ході виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023, без врахування його висновків;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області втретє розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з одного виду пенсії на інший, враховуючи саме випадок наявності права на пенсію в разі втрати годувальника незалежно від перебування на утриманні померлого чоловіка;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 тисяч гривень.
Суд, дослідивши поданий до суду позов, зазначає наступне.
Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом послугували обставини того, що під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року по справі №520/10928/22 відповідачем було вчинено протиправні та не законні дії щодо повторної відмови ОСОБА_1 у переведенні її з одного виду пенсії на інший, а саме призначенні та виплачуванні державної пенсії в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), згідно до п. 2 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за наслідком чого прийнято повторне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.03.2023, без врахування його висновків, у зв'язку з чим таке є протиправним.
З наявних в матеріалах позову доказів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №520/10928/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.11.2022р., прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2022р. на призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності, призначеної ОСОБА_1 в 2019 році, на пенсію в разі втрати годувальника згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з дня звернення - 29.10.2022р. та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що судове рішення у вказаній справі не було оскаржено в апеляційному порядку та 16.03.2023 року набрало законної сили.
Відтак, судове рішення у справі №520/10928/22 набрало законної сили.
З огляду на вказане суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із протиправним, на думку позивача, невиконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №520/10928/22, що набрало законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи були обставини звернення позивача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, за результатами розгляду якої відповідачем, зокрема, було вчинено дії щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні її з одного виду пенсії на інший, а саме призначити та виплачувати державну пенсію в разі втрати годувальника , згідно зі статтею 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника та прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.11.2022 р.
Водночас, позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, вказує, що підставою для звернення до суду є невиконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №520/10928/22.
Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
При цьому, зміст статей 382-383 КАС України свідчить про виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).
Отже, наведені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для їх застосування є саме невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зазначає, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту спрямований на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, зокрема рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №520/10928/22.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі №520/10928/22, проте вже на стадії його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС країни особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України або в порядку 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, вимоги позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 тисяч гривень є тісно пов'язаними із первинними вимогами.
Згідно із п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрали законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.