Справа № 607/2144/23
28 квітня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), у якому просить:
визнати протиправними дії уповноважених посадових осіб ГУНП в Тернопільській області щодо передчасних направлень постанов від 23.08.2022 серії ЕАП №5792821 та від 15.11.2022 серії ЕАП №617424 про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичних режимах, для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до прийняття рішення органами суду за адміністративними позовами про скасування цих постанов;
стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в розмірі 2000,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 23.08.2022 поліцейським ВП (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області винесено постанову серії ЕАР №5792821 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за скоєння правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
23.08.2022 ОСОБА_1 подав скаргу на вказану постанову до ГУНП в Тернопільській області. Однак поліція направила матеріали адміністративної справи до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для примусового стягнення штрафу в подвійному розмірі.
У подальшому 15.11.2022 поліцейським СРПП ВП №1 (м. Борщів) Тернопільського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області винесено постанову серії ЕАР №6174242 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за скоєння правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
24.01.2023 Борщівський відділ державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) проінформував позивача про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для примусового стягнення штрафу.
ОСОБА_1 звертає увагу, що рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №594/985/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, постанову від 23.08.2022 серії ЕАР №5792821 скасовано, справу закрито.
Також рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2023 у справі № 607/17775/22 постанову від 15.11.2022 серії ЕАП №617424 скасовано, справу закрито.
Позивач стверджує, що обидві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не мали статусу чинних виконавчих документів та в силу приписів КУпАП не могли бути направлені на примусове виконання до закінчення процедури їх оскарження.
Відтак вказує на протиправність дій посадових осіб поліції щодо передчасного спрямування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності для примусового виконання, а також наголошує на заподіянні йому такими діями посадових осіб ГУНП в Тернопільській області моральної шкоди, яку оцінює у розмірі 2000,00 грн.
З вказаних підстав звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.02.2023 справу передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 15.03.2023 та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено суддю Чепенюк О.В. для її розгляду.
Ухвалою суду від 24.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
27.03.2023 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких наведено мотиви в частині заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди. Зокрема, вказано, що завдяки протиправним діям відповідача, описаним у позовній заяві, ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, був змушений витрачати час на збирання доказів, складання процесуальних документів, звернення до суду, пошуку кваліфікованої юридичної допомоги, систематично відволікався від роботи, відбулося погіршення стосунків із оточенням.
Вважає, що вказане засвідчує факт завдання йому моральної шкоди, тому вимога щодо відшкодування такої шкоди у сумі 2000,00 грн є цілком виправданою та доведеною в контексті отриманих негативних наслідків та узгоджується із приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (а.с.41-42).
Також 05.04.2023 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких ОСОБА_1 повідомляє, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2023 у справі №607/17775/22, яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6174242 від 15.11.2022, залишено без змін (а.с.43).
10.04.2023 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник ГУНП в Тернопільській області проти позову заперечує та зазначає, що 23.08.2022 позивач керував транспортним засобом без паска безпеки, чим порушив пункт 2.3 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Поліцейським СПП ВП №2 (м. Бучач) ГУНП в Тернопільській області винесено постанову серії ЕАР № 5792821 від 23.08.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.10.2022 поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022, позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №594/985/22 залишено без змін.
15.11.2022 позивач, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» і здійснив зупинку в зоні дії даного знаку, чим порушив пункт 8.4. «в» ПДР України. Поліцейським СРПП ВП №1 (м. Борщів) Тернопільського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області винесено постанову серії ЕАР №6174242 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2023 у справі №607/17775/22 скасовано вказану постанову. Постановою Восьмого апеляційного суду від 04.04.2023 у справі №607/17775/22 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2023 залишено без змін.
Стосовно передачі постанов для примусового виконання до органів державної виконавчої служби представник відповідача вказує таке.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є порушення Правил дорожнього руху та винесення інспектором поліції постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (15 днів), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Працівники поліції після спливу строку на сплату штрафу, згідно вимог законодавства направили постанови для примусового виконання до органів ДВС.
Стосовно моральної шкоди у відзиві зазначено, що відповідно до роз'яснень, викладених в підпунктах 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», особа має право на відшкодування моральної шкоди лише у випадках прямо передбачених законодавством. Умовами для покладення на особу відповідальності за шкоду, заподіяну іншій особі, є протиправна дія чи бездіяльність, наявність шкоди, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і негативними наслідками та вина заподіювана.
Отже, для застосування деліктної відповідальності на підставі статті 1167 ЦК України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Водночас, твердження позивача про наявність у нього моральних страждань не ґрунтуються на вимогах статті 82 Цивільного процесуального кодексу України та підлягають доведенню позивачем на загально визначених підставах.
Зі змісту рішення суду що винесене у межах адміністративних проваджень, не вбачається встановлення факту вчинення відповідачем ГУНП в Тернопільській області та будь-якими іншими особами неправомірних дії (бездіяльності) відносно позивача та наявності вини.
Як свідчить тлумачення статті 1176 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності умов для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Представник відповідача звертає увагу, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому стверджує, що позивач не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди працівниками поліції, доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання покладених на них трудових чи службових обов'язків, а також не зазначено, з яких саме міркувань він виходив при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 2000,00 грн.
Сам факт наявності рішення суду, яким закрито провадження в адміністративній справі та скасовано постанову не є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та беззаперечною підставою для її відшкодування.
З огляду на вказане просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.44-52).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
23.08.2022 поліцейським ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Марчуком С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №5792821, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн на підставі частини п'ятої статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки) (а.с.58).
Листом т.в.о. начальника ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 29.09.2022 вказану постанову направлено для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.57).
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №594/985/22 (https://reestr.court.gov.ua/Review/107005581), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/107910558), постанову серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною п'ятою статті 121 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн на ОСОБА_1 скасовано та закрито провадження у справі.
Листом Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 23.01.2023 повернуто заяву ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 29.09.2022 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 без виконання у зв'язку із скасуванням постанови серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 (а.с.56).
15.11.2022 поліцейським СРПП ВП №1 (м. Борщів) Тернопільського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Дороніним О.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6174242, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на підставі частини першої статті 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків) (а.с.62).
Листом начальника ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 23.01.2023 вказану постанову направлено для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.61).
24.01.2023 державним виконавцем Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70826892 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАР №6174242 від 15.11.2022 (а.с.13).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2023 у справі № 607/17775/22 (https://reestr.court.gov.ua/Review/108733143), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (https://reestr.court.gov.ua/Review/110008477), постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6174242 від 15.11.2022, винесену поліцейським СРПП ВП №1 (м. Борщів) Тернопільського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Дороніним О.Р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, скасовано та закрито провадження у справі.
Вважаючи протиправними дії уповноважених посадових осіб ГУНП в Тернопільській області щодо передчасних направлень постанов від 23.08.2022 серії ЕАП №5792821 та від 15.11.2022 серії ЕАП №617424 про накладення адміністративних стягнень для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до прийняття рішення судом за адміністративними позовами про скасування цих постанов, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому діяти “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; “у межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; “у спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Дії відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
За змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частинами третьою, четвертою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
За приписами частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частин першої, другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Системний аналіз наведених вище правових норм вказує, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягає виконавчий документ, який набрав законної сили, а направленню органом (посадовою особою), який виніс постанову, до примусового виконання підлягає постанова про накладення адміністративного стягнення у разі її оскарження, лише, якщо протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення, особою не буде сплачений накладений на нього штраф.
При цьому за змістом пункту 3 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Статтею 299 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За змістом частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з нормами статті 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень статті 285 КУпАП копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.08.2022 поліцейським ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Марчуком С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №5792821, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн на підставі частини п'ятої статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки). Постанова містить підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про отримання копії постанови (а.с.58).
23.08.2022 позивач оскаржив вказану постанову до ГУНП в Тернопільській області. 14.10.2022 отримав лист ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області про неприйняття рішення за скаргою. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
Крім того, рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №594/985/22 (https://reestr.court.gov.ua/Review/107005581), яке набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_1 звертався зі скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 до ГУНП в Тернопільській області і 14.10.2022 отримав лист №8868/102/02 про неприйняття рішення щодо скасування вищевказаної постанови, після чого звернувся з позовом про оскарження такої постанови до Борщівського районного суду Тернопільської області.
В силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України вказані вище обставини не підлягають доказуванню у цій справі.
Водночас постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 містить інформацію про набрання нею законної сили 09.09.2022 (а.с.58).
Листом т.в.о. начальника ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 29.09.2022 вказану постанову направлено для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.57).
З огляду на подання позивачем скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 до ГУНП в Тернопільській області, яка на момент направлення постанови для примусового виконання (29.09.2022) не була розглянута, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 передчасно (не маючи статусу виконавчого документу, що набрав законної сили) направлена відповідачем для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, що суперечить вимогам положень КУпАП, які передбачають, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягає виконавчий документ, який набрав законної сили, а направленню до примусового виконання підлягає постанова про накладення адміністративного стягнення у разі її оскарження, лише, якщо протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення, особою не буде сплачений накладений на неї штраф.
Судом також встановлено, що 15.11.2022 поліцейським СРПП ВП №1 (м. Борщів) Тернопільського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Дороніним О.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6174242, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на підставі частини першої статті 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків). Постанова містить підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про отримання копії постанови (а.с.62).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2023 у справі № 607/17775/22 (https://reestr.court.gov.ua/Review/108733143), яке набрало законної сили, встановлено, що 23.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до ВП №1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області зі скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6174242 від 15.11.2022. Листом ВП №1 (м. Борщів) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції №10715/102/02 від 02.12.2022 ОСОБА_1 повідомлено, що за наслідками перевірки доводів скарги факт неправомірних дій окремих працівників відділення не знайшов свого підтвердження, роз'яснено можливість звернення до суду щодо оскарження спірної постанови. Вказаним рішенням суду також встановлено, що позов до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Демчаном А.В. пред'явлено через підсистему «Електронний суд» 06.12.2022 та отримано судом 07.12.2022.
В силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України вказані вище обставини не підлягають доказуванню у цій справі.
При цьому постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6174242 від 15.11.2022 містить інформацію про набрання нею законної сили 01.12.2022 (а.с.62).
Листом начальника ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 23.01.2023 вказану постанову направлено для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.61).
Таким чином, суд констатує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6174242 від 15.11.2022 передчасно, під час її судового оскарження, не маючи станом на 23.01.2023 статусу виконавчого документу, що набрав законної сили, направлена відповідачем для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, що суперечить вимогам положень КУпАП, які передбачають, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягає виконавчий документ, який набрав законної сили, а направленню до примусового виконання підлягає постанова про накладення адміністративного стягнення у разі її оскарження, лише, якщо протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення, особою не буде сплачений накладений на неї штраф.
Крім цього, суд звертає увагу, що чинне законодавство не покладає на скаржника обов'язку повідомляти органи поліції про факт оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому відсутність інформації щодо її оскарження не може бути підставою для направлення постанови на примусове виконання, оскільки в такому разі безпідставне направлення на примусове виконання постанови, за якою ще не завершився судовий розгляд щодо її правомірності, позбавляє позивача права на її добровільне виконання та сплату штрафу за результатами судового оскарження, як це передбачено статтею 307 КУпАП, яка визначає, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУНП в Тернопільській області щодо передчасного направлення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП №5792821 від 23.08.2022 та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП №617424 від 15.11.2022 для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в розмірі 2000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статі 23 ЦК України).
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями пункту 6 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
При цьому, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а, від 18.11.2019 у справі №820/5044/18, від 27.11.2019 справі №750/6330/17.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В обґрунтування завданої моральної шкоди та її розміру позивач зазначає, що через протиправні дії відповідача зазнав моральних страждань, був змушений витрачати час на збирання доказів, складання процесуальних документів, звернення до суду, пошуку кваліфікованої юридичної допомоги, систематично відволікався від роботи, відбулося погіршення стосунків із оточенням. Незаконні дії ГУПН в Тернопільській області принизили його честь та гідність, викликали у нього сильні душевні хвилювання, з'явилося відчуття постійної тривоги, безсоння. Це все зумовлене сукупно і передчасним направленням постанов про накладення адміністративного стягнення на примусове виконання до органів державної виконавчої служби, і фактами скасування судами цих постанов та закриття справ про адміністративні правопорушення.
Водночас судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що листом Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 23.01.2023 повернуто заяву ВП №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 29.09.2022 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 без виконання у зв'язку із скасуванням постанови серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 (а.с.56). Тобто є підстави вважати, що передчасне направлення постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5792821 від 23.08.2022 до органу державної виконавчої служби для примусового виконання не спричинило жодних негативних наслідків для позивача, у тому числі моральних страждань.
Щодо другої постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАР №6174242 від 15.11.2022, то за результатами розгляду заяви відповідача про примусове виконання державним виконавцем Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 24.01.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70826892 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАР №6174242 від 15.11.2022 та стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680 грн. Також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 68 грн (а.с.13) та мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 185 грн (а.с.15-16). Станом на 02.02.2023 позивач перебуває у Єдиному реєстрі боржників (а.с.17).
Суд зауважує, що саме по собі відкриття виконавчого провадження за передчасно звернутим до виконання виконавчим документом не є достатньою підставою для стягнення моральної шкоди. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 внаслідок винесених державним виконавцем постанов, за якими не проведено жодного стягнення, завдано моральних страждань, шкоди.
Суд погоджуються, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справі, що розглядається, позивач не довів, що протиправна поведінка відповідача викликала у нього моральні страждання, психічне напруження, спричинила вагомі наслідки у вигляді погіршення здоров'я, справила значний вплив на умови його звичного життя і побуту.
Стосовно обґрунтування завданої моральної шкоди з посиланням на витрачений час позивачем на збирання доказів, складання процесуальних документів, звернення до суду, пошуку кваліфікованої юридичної допомоги, систематичного відволікання від роботи, то такі дії ОСОБА_1 вчиняв з метою оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, але вони не пов'язані з передчасним направленням таких постанов до органів державної виконавчої служби. Якщо позивач вважає, що протиправним притягненням його адміністративної відповідальності завдана йому моральна шкода, то він не позбавлений права звертатися до суду у порядку цивільного судочинства про її стягнення, що узгоджується з положеннями частини п'ятої статті 21 КАС України.
Ця норма передбачає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У даній справі вимога вирішити публічно-правовий спір стосується передчасного звернення виконавчих документів до примусового виконання, а не оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, а тому й питання наявності підстав для стягнення моральної шкоди може вирішуватися лише виходячи з основної позовної вимоги - протиправності дій відповідача щодо передчасного звернення виконавчих документів до примусового виконання.
Відтак, враховуючи всі доводи, які наведені у позовній заяві, й беручи до уваги особливе світосприйняття кожної людини у випадку порушення її прав суб'єктом владних повноважень, суд зазначає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи не достатньо для стягнення на його користь моральної шкоди. У цій справі відсутні докази, якими б позивач обґрунтовував факт наявності будь-яких втрат немайнового характеру, зумовлених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними проявами, що свідчили б про наявність моральної шкоди, внаслідок передчасного звернення відповідачем виконавчих документів до примусового виконання.
Таким чином, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, то незважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір повністю у розмірі 1073,60 грн, бо такий сплачено за основну позовну вимогу, яка задоволена повністю, а похідна вимога про відшкодування моральної шкоди, в задоволенні якої відмовлено, не є об'єктом, за який справляється судовий збір згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо передчасного направлення для примусового виконання до Борщівського відділу державної виконавчої служби в Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП №5792821 від 23.08.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАП №617424 від 15.11.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (вулиця Валова, 11, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108720).
Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2023 року.
Суддя Чепенюк О.В.