24 квітня 2023 року Справа № 818/2883/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про зобов'язання вчинити дії,
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях подано заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/2883/14, який виданий Сумським окружним адміністративним судом 29.03.2021 про зобов'язання Регіонального відділення надати ОСОБА_1 щорічні основні та додаткові відпустки за час незаконного звільнення з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до поданої заяви 04.08.2014.
Відпустка може бути надана особі, яка перебуває з роботодавцем у трудових відносинах. Наказом Фонду державного майна України від 04.10.2022 № 222-р ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 13.10.2022 у зв'язку з досягненням 65-річного віку. З 13.10.2022 трудові відносини між ОСОБА_1 та Регіональним відділенням відсутні, що унеможливлює надання відпустки. Просить визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
У письмовому відзиві ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заяви. Пояснив, що рішенням суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, підтверджено право ОСОБА_1 на отримання відпусток на період вимушеного прогулу з 25.12.2007 по 05.06.2014. неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання відпусток, але відповідач ухилявся від виконання рішення суду. Рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню, для цього відповідачу спільно з Фондом державного майна України необхідно поновити позивача на посаді. Просить відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засідання представник заявника заяву підтримала. Додатково пояснила, що позивача було звільнено з державної служби у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі, а саме 65 років. Закон передбачає можливість виплати компенсації за невикористані відпустки при звільненні працівника. Позивачу була виплачена компенсація за невикористані відпустки за вказаний у рішенні суду період з 25.12.2007 по 05.06.2014. Частина компенсації виплачена у 2019 році, остаточно при звільненні позивача у жовтні 2022 року. Вважає, що обов'язок наданні відпустки у відповідача відсутній у зв'язку з виплатою компенсації, а тому є підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечення проти заяви підтримав. Пояснив, що рішення суду свідомо не виконувалось відповідачем протягом тривалого часу. Закон не передбачає можливість заміни відпустки грошовою виплатою. Виплачувати компенсацію він не просив, а тому такі дії відповідача є протиправними.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заяви підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до поданої заяви від 04.08.2014. Виконавчий лист видано 29.03.2021, виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 13.09.2022. Ці обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до ст. 374 ч. 2 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах на посаді державної служби. Відповідно до вимог ст. 57-59 Закону України "Про державну службу" державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. За кожний рік державної служби після досягнення п'ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів. Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.
Відповідно до вимог ст. 2 закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується, крім іншого, забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Відповідно до ст. 24 закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Аналогічні за змістом норми містяться у ст. 74, 83 Кодексу законів про працю України.
З наведених норм вбачається, що відпустка надається особі, яка перебуває з роботодавцем у трудових відносинах. За загальним правилом заміна відпустки грошовою компенсацією не допускається. Разом з тим, закон передбачає виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні працівника. Тобто обов'язок роботодавця надати працівнику відпустку при звільненні такого працівника може бути виконаний шляхом виплати грошової компенсації. Отримання згоди працівника, який звільняється на виплату грошової компенсації закон не вимагає.
Судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України № 233-р від 04.10.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади у зв'язку з досягненням 65-річного віку (а.с. 5). У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 17.05.2019 № 72-к, із змінами, внесеними наказом № 74-к від 23.05.2019, позивачу виплачена компенсація невикористаних основної відпустки за 2007-2008 роки - за19 календарних днів, 2008-2009 роки - за 17 днів, з 02.03.2011 по 04.04.2011 - за 2 дні, з 30.03.2013 по 01.05.2013 - за 2 дні, з 30.03.2014 по 04.06.2014 - за 3 дні; додаткової відпустки за період роботи з 07.06.2008 по 06.06.2009 за 15 днів, з 07.06.2010 по 06.06.2011 - за 15 днів, за період з 07.06.2013 по 06.06.20145 за 15 днів (а.с. 38-39). Крім того, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 , за наказом від 07.10.2022 № 87 йому виплачена компенсація за невикористані 229 календарних днів відпусток. Щорічних основних за період з 07.06.2008 по 06.06.2009 - за 13 днів, з 07.06.2009 по 06.06.2010 за 30 днів, за період з 07.06.2010 по 06.06.2011 за 28 днів, за період з 07.06.2011 по 06.06.2012 - за 30 днів, за період з 07.06.2012 по 06.06.2013 - за 28 днів, за період з 07.06.2013 по 06.06.2014 - за 27 днів, за період з 05.06.2022 по 1310.2022 за 10 днів. Додаткові: за 2009 рік - за 15 днів, 2011 - за 15 днів, 2012 - за 15 днів, за 2021 рік - за 3 дні та за 2022 рік - за 15 днів. (а.с. 46, 53). З досліджених судом наказів вбачається, що ОСОБА_1 при звільненнях у 2019 та 2022 роках відповідачем була виплачена компенсація за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період, зазначений у рішенні Сумського окружного адміністративного суду, у загальному розрахунку 30 календарних днів основної та 15 календарних днів додаткової відпустки за повний рік роботи. У судовому засіданні позивач не заперечував, що компенсація ним була отримана.
Виходячи з викладеного, суд вважає правомірним твердження відповідача про те, що його обов'язок надання ОСОБА_1 був виконаний шляхом виплати грошової компенсації невикористаних днів відпусток і у зв'язку з цим припинився. За таких обставин суд вважає необхідним визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Сумським окружним адміністративним судом 29.03.2021 у справі № 818/2883/14 за позовом ОСОБА_1 до РВ Фонду державного майна України по Полтавській і Сумській областях про зобов'язання надати щорічні відпустки (основну та додаткові) за час незаконного звільнення в 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року відповідно до поданої заяви від 04 серпня 2014 року.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, що виданий Сумським окружним адміністративним судом 29 березня 2021 року у справі № 818/2883/14 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській і Сумській областях про зобов'язання надати щорічні відпустки (основну та додаткові) за час незаконного звільнення в 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року відповідно до поданої заяви від 04 серпня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 28.04.2023.
Суддя О.В. Соп'яненко