про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2023 року м. Рівне№460/6567/23
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про стягнення заробітної плати,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення заробітної плати.
Ухвалою від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем не дотримано процесуальні строки звернення до суду, та не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із даним позовом, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п'ята указаної статті Кодексу).
Водночас, як зазначає Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 200/4481/21, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 звільнена з державного органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419), що на її думку заборгувала їй виплату заробітної плати - 23.12.2020. ОСОБА_1 ознайомлена з наказами ДПС України від 23.12.2020 № 1475-о «Про звільнення ОСОБА_1 », Головного управління ДПС у Рівненській області від 23.12.2020 №182-о «Про оголошення наказу ДПС України від 23.12.2020р. №1475-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
А отже, позивач була повідомлена про порушення свого права, що є підставою звернення до суду з даним позовом - 23.12.2020, тобто з дня звільнення з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419) та повідомлення ОСОБА_1 про проведення розрахунку згідно з чинним законодавством.
Жодних зауважень, скарг з приводу невиплати позивачу заробітної плати від ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419) та його правонаступника - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166) впродовж з 23.12.2020 до дати звернення до суду з даним позовом не надходило.
Проте, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що відлік строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом розпочинається не з 23.12.2020, а з 15.12.2022, тобто з дати прийняття наказу ДПС України від 14.12.2022 №1844-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Проте, позивач звільнена з державного органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419) 23.12.2020, згідно з наказом ДПС України від 23.12.2020 №1475-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
За практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, положення ст.233 Кодексу законів про працю України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених чинним законодавством певних процесуальних дій.
Всупереч вказаним нормам законодавства позивач не додала до позовної заяви докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду впродовж строку передбаченого ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, тобто 3 місяців з дати її звільнення з державного органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419) - з 23.12.2020.
У позивача була можливість вчасно звернутись до суду з даним позовом, проте позивачем не було реалізовано таке право, що в свою чергу не може вважатися поважною причиною недотримання встановлених строків звернення до суду.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Доводи позивача, в даному випадку, ґрунтуються виключно на його особистій суб'єктивній оцінці питання дотримання ним строків звернення до суду, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення заробітної плати залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.М. Дуляницька