про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2023 року м. Рівне№460/9856/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудима, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою
Військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за перевикористану щорічну основну відпустку за 2018 та 2019 роки, коштів за отримане речове майно, строки носіння якого закінчилися, несплачених після виключення зі списків особового складу частини на загальну суму 4897,34 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено в розмірі 2684,00 грн.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16, відповідно до яких вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Зі змісту даного позову слідує, що він містить вимогу майнового характеру, за яку позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2684 грн.
Всупереч цьому, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
До позовної заяви позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", оскільки військова частина є бюджетною організацією і за відсутності на рахунках відкритих асигнувань тимчасово не може сплатити судовий збір за подання позову.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд також звертає увагу, що за правилами ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчить зміст позову, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за перевикористану щорічну основну відпустку за 2018 та 2019 роки, коштів за отримане речове майно, строки носіння якого не закінчилися, несплачених після виключення зі списків особового складу частини на загальну суму 4897,34 грн.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2019 №161 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до пп.«д» (у зв'язку з службовою невідповідністю) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 31.07.2019 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В наказі зазначено утримати кошти за недонос речового майна у розмірі 3747,69 грн., утримати кошти за 03 доби перевикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік та за 09 діб перевикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік.
До Рівненського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся лише 11.04.2023, після спливу більше ніж 3,5 років після звільнення відповідача з військової служби.
При цьому, посилання у заяві про поновлення строку звернення на введення на території України воєнного стану, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк такий введений з 24.02.2022, тобто вже поза межами строку звернення до суду з цим позовом. З цих же підстав судом не беруться до уваги твердження позивача, що військовою частиною помилково подавався позов про стягнення коштів до Здолбунівського районного суду, ухвалою якого від 04.01.2023 було відмовлено у відкритті провадження.
Також суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що у військовій частині були відсутні юристи для проведення претензійно-позовної роботи, що і стало причиною несвоєчасного звернення до суду, оскільки такі обставини теж виникли лише у 2022 році і такі не підтверджують неможливість звернення до суду з цим позовом упродовж 2019-2021 років.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду у квітні 2023 року з позовом щодо стягнення коштів з військовослужбовця, який звільнений з військової служби з 31.07.2019.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) документа про сплату судового збору у розмірі 2684 грн.
2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Рiвненськ.м.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA168999980313191206084017527, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.С. Гудима