27 квітня 2023 року м. Рівне №460/45732/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 63558,29грн з орендної плати з фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 63558,29грн. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак, такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , наданою Управлінням ДМС у Рівненській області за даними Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, сформованого 14.11.2022 відповідно до ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказана адреса відповідає податковій адресі платника податків відповідача, наявної у податкового органу.
Однак, така кореспонденція повернулася до суду з відміткою працівника органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень ч.10 ст.171 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Суд враховує висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 року у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, у розумінні статті 126 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом, інтегрованої картки платника податків, розрахунку виникнення податкової заборгованості за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 63558,29грн за платежем «Орендна плата з фізичних осіб», який виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 02.04.2020 №1255378-5305-1712, яким визначено суму грошового зобов'язання за 2020 рік у розмірі 16287,40грн;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 26.03.2019 №97294-5013-1716, яким визначено суму грошового зобов'язання за 2019 рік у розмірі 16287,40грн;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 21.06.2018 №328968-5002-1712, яким визначено суму грошового зобов'язання за 2018 рік у розмірі 16287,40грн;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.05.2017 №89288-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за 2017 рік у розмірі 16287,40грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12.02.2021 №9453-17, що надсилалася на адресу відповідача.
Докази оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень та/або податкової вимоги у матеріалах справи відсутні, учасниками справи до суду не надані.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульованіПодатковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV(далі -ПК України).
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу.
За правилами пункту 56.1. статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст.56 ПК України).
З урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абз.1 п.56.18 ст.56 ПК України).
Як вже було встановлено судом, податкова вимога та податкові повідомлення рішення на підставі яких виник податковий борг, у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися, тому загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.
Пунктами 41.1, 41.4 статті 41 ПК України визначено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з п.19-1.45 ст.19-1 ПК України контролюючі органи мають право звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав, податкова заборгованість не погашалася.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем за вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями обліковується заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 63558,29грн, що не спростовано відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 63558 (шістдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім гривень) 29 копійок на розрахунковий рахунок UA648999980334189815000017459, отримувач ГУК у Рівнен.обл/Дядьковичі ТГ/18010900, код отримувача (ЄРДПОУ) 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя У.М. Нор