27 квітня 2023 року м. Рівне №460/48527/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4497,28грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з єдиного податку у розмірі 4497,28грн., який добровільно не було сплачено, у зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Ухвалою суду від 15.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача: АДРЕСА_1 наданою Управлінням ДМС у Рівненській області за даними Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, сформованого 30.11.2022 відповідно до ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказана адреса відповідає податковій адресі платника податків відповідача, наявної у податкового органу.
Однак, така кореспонденція повернулася до суду з відміткою працівника органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень ч.10 ст.171 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Суд враховує висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 року у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, у розумінні статті 126 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідач знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області як платник податків.
Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом, розрахунком виникнення податкового боргу, інтегрованою карткою платника за відповідачем станом на 18.05.2022 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 4497,28грн.
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків грошових зобов'язань на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.09.2012 та податкового повідомлення-рішення від 28.02.2020 №006505005.
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано засобами поштового зв'язку та вручені відповідачу особисто 20.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Докази, які б підтверджували, що вказані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались, у справі відсутні.
Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплачує. Тому на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, останньому направлено податкову вимогу форми «Ф» від 26.06.2019 №313907-50.
Вказані заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).
Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виставлено податкову вимогу форми "Ф"від 26.06.2019 №313907-50, яку було надіслано відповідачу.
За правилами пункту56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України).
З урахуванням строків давності, визначенихст.102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абз.1 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
Як вже було встановлено судом, податкова вимога форми"Ф"від 26.06.2019 №313907-50, у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржена, не скасована та є чинною, отжезагальна сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.
Пунктами41.1,41.4 статті 41 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з п.19-1.45 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, і підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, повністю обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно дост. 139 КАС України, судові витрати на користь сторін не присуджуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4497 (чотири тисячі чотириста дев'яносто сім гривень) 28 копійок на р/р UA758999980314040699000017527, отримувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міськ.тг /18050400, код отримувача 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя У.М. Нор