28 квітня 2023 року м. Рівне №460/43008/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації та просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати з 26.03.2022 щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов'язати з 26.03.2022 нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 цього Закону, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відтак, має право на отримання щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, нарахування та виплату вказаної щомісячної грошової допомоги у визначеному законом розмірі відповідачем здійснено не було.
Ухвалою від 08.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в населеному пункті, який згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 відносяться до 3 зони гарантованого добровільного відселення. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 14.05.1996 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління СЗН Сарненської РДА із заявою про нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Управлінням СЗН Сарненської РДА надано відповідь від 05.09.2022 №1385 на звернення ОСОБА_1 про те, що він перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації по 01.01.2015 та отримував відповідно до статті Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячну грошову допомогу. Проте починаючи з 01.01.2015 дані виплати заявнику припинено у зв'язку з тим, що статтю 37 Закону № 796-ХІІ було виключено. Тому управління не має підстав для нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги з 17.07.2018.
Вважаючи таку поведінку органу соціального захисту населення протиправною бездіяльністю, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, які визначені Верховним Судом при розгляді зразкової справи №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України при вирішенні адміністративної справи суд враховує правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у цій справі, провадження №11-134заі19.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до положень статті 37 Закону №796-XII (в редакції, чинній з 09.07.2007), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст частини першої статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції, згідно з якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI визнані неконституційними.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 №796-XII.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.
За таких обставин, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09.07.2007).
Відтак, Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 з 17.07.2018 відновлено право осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону №796-XII.
Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, а також факт перебування до 01.01.2015 на обліку в управлінні соціального захисту Рокитнівської районної державної адміністрації (правонаступником якого є відповідач) як отримувача допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, в ході судового розгляду судом встановлено, що у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права на виплату щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, виплата якої була зупинена на підставі положень, які визнані неконституційними.
Проте, як встановлено судом, поновлення такої виплати відповідачем не здійснено, не здійснено поновлення такої виплати і після звернення позивача з відповідною заявою.
Наведе свідчить про те, що така поведінка держави в особі її компетентних органів по відношенню до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживають на території радіоактивного забруднення, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.01.2012 у справі “Рисовський проти України”.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Управління СЗН Сарненської РДА щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, які порушують право позивача на соціальний захист, визначене Законом №796-XII.
З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача з 26.03.2022 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону №796-XII, у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище викладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 26.03.2022 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 26.03.2022 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 квітня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46,м. Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502, ЄДРПОУ/РНОКПП 03195398)
Суддя Н.О. Дорошенко