Справа № 420/5285/21
19 квітня 2023 року м. Одеса
Зала судових засідань №21
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Болдир Я.Ю.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 .
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646; вул.Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 квітня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті жодного обов'язкового рішення про виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення на підставі та на виконання рішення Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про здійснення повного розрахунку ОСОБА_2 по грошовому забезпеченню, як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку, що оформлене абзацом 9 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України,яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов'язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю грошового забезпечення за 24 вересня 2020 року за посадою, яка вказана в абзаце 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов'язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про встановлення ОСОБА_2 як військовослужбовцю розміру посадового окладу та розміру додаткових видів грошового забезпечення за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 при виданні наказу № 184 (п.4) (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 обов'язкових рішень про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, всіх надбавок, доплат та щомісячної премії грошового забезпечення, які передбачені на день видання цього наказу, та у невнесенні до пункту 4 цього наказу обов'язкових відомостей про дати, по які вони виплачуються;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 при виданні наказу № 184 (п.4) (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 обов'язкових рішень про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової допомоги при звільненні з військової служби у відставку в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за чотири повних календарних роки військової служби в Збройних Силах України (з 01.08.2016 по 01.08.2020), та у невнесенні до пункту 4 цього наказу обов'язкових відомостей про мою вислугу у Збройних Силах України (календарну та пільгову) на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 при виданні наказу № 184 (п.4) (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 обов'язкових рішень про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової компенсації за всі невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної відпустки (45 днів) за поточний 2020 рік, а також за всі невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної відпустки за три минули роки (за 2017, 2018, 2019 роки), та у невнесенні до пункту 4 цього наказу обов'язкових відомостей про невикористання МНОЮ, як військовослужбовцем, щорічної основної відпустки у 2020 році та за три минули роки;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов'язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, та у невнесенні до пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 обов'язкових відомостей про неотримання ОСОБА_2 як військовослужбовцем цієї грошової допомоги;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов'язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, та у невнесенні до пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 обов'язкових відомостей про неотримання ОСОБА_2 як військовослужбовцем, цієї матеріальної допомоги;
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, грошового забезпечення за 24 вересня 2020 року за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020;
зобов'язати Командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про встановлення ОСОБА_2 як військовослужбовцю розміру посадового окладу та розміру додаткових видів грошового забезпечення за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020;
зобов'язати Командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, всіх надбавок, доплат та щомісячної премії грошового забезпечення, які передбачені на день видання цього наказу;
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової допомоги при звільненні з військової служби у відставку в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за чотири повних календарних роки військової служби в Збройних Силах України (з 01.08.2016 по 01.08.2020);
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки (45 днів) за 2020 рік, а також за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки за три минули роки (за 2017, 2018, 2019 роки);
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік;
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік;
зобов'язати Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком внести зміни до пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020 шляхом доповнення обов'язковими відомостями:
про вислугу у Збройних Силах України (календарну та пільгову) на день 24.09.2020 виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
про невикористання ним щорічної основної відпустки за 2020 рік та за три минули (за 2017, 2018, 2019) роки;
про невиплату йому грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, а також про невиплату інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які передбачені на день видання цього наказу, с посиланням на діючий акт законодавства;
про дати, по які йому виплачені надбавки, доплати та щомісячні премії грошового забезпечення, які передбачені на день видання цього наказу;
стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної йому протиправною бездіяльністю Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України моральної шкоди у розмірі 500 (п'ятсот) тисяч гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2014 у справі № 20-6803/09/1570 було визнано незаконним звільнення позивача з військової служби у 2009 році, знаходження його у вимушеному прогулі та поновлення його на військової службі з 08.10.2009 року. На виконання постанови суду від 25.07.2014 Міністром оборони України було видано наказ №150 (по особовому складу) від 05.01.2015 (п.10) про поновлення ОСОБА_2 на військовій службі з 08.10.2000 га призначення на посаду «начальника від замовлень морської зброї радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки правління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 13 травня 2016 року Міністр оборони України прийняв рішення про звільнення позивача з військової служби у відставку. Це рішення оформлено наказом Міністра оборони України №428 (по особовому складу) від 13.05.2016 (п.3). 24 вересня 2020 року тимчасово виконуючий обов'язки Командувача Військово -Морських Сил Збройних Сил України підписав наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовий частині), пунктом 4 якого оформлене рішення командира військової частини НОМЕР_2 відносно позивача, а саме: в абзаці 2 и 4 наказу № 184 викладено рішення «про виключення позивача начальника відділу замовлень морської зброї радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільненого наказом Міністра оборони України № 428 (по особовому складу) від 13.05.2016 з військової служби у відставку, зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та зняття зі всіх видів забезпечення з 24 вересня 2020 року; в абзаці 9 п.4 наказу № 184 викладене рішення «про здійснення повного розрахунку позивача по грошовому та матеріальному забезпеченню, як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку. Рішення про виключення позивача зі списків особового складу, яке оформлене пбз.2 п.4 Наказу №184 прийнято відповідачем без обов'язкової особистої присутності позивача в Командуванні ВМС ЗС України. До теперішнього часу наказ № 184 (п.4) є єдиним і останнім діючим наказом, якій був виданий відповідачами відносно позивача, як військовослужбовця ЗС України у період з 14.11.2016 по 24.09.2020 включно. На день видання відповідачами 24.09.2020 наказу № 184 позивачу, як військовослужбовцю, рішенням Командувача ВМС ЗС України не було встановлено розмір посадового окладу та розмір додаткових видів грошового забезпечення за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020. Дана суттєва обставина відповідно до чинного законодавства у принципі виключає нарахування та виплату ОСОБА_2 , як військовослужбовцю, будь-якого грошового забезпечення станом на 24.09.2020 за посадою, яка вказана в абзаці 2 п.4 наказу № 184. Відповідачі на підставі та на виконання рішення Командувача ВМС ЗС України про здійснення повного розрахунку позивача по грошовому забезпеченню, як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку, що оформлене абзацом 9 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_5 від 24.09.2020 у дійсності станом на 24.09.2020 і до теперішнього часу не прийняли жодного обов'язкового рішення по виплату йому грошового забезпечення. У цьому полягає протиправна бездіяльність Командувача та Командування ВМС ЗС України, яку ОСОБА_2 оскаржує. Відповідно до додатку 1 до «Інструкції з діловодства в ЗС України», затвердженої наказом Генерального штабу ЗС України № 124 від 07.04.2017. у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини при звільнені з військової служби обов'язково вказуються: рішення про виплату йому щомісячних додаткових видів грошового забезпечення що передбачені на день видання наказу; рішення про виплату йому грошової допомоги при звільнений з військової служби у відставку за кожний повний календарний рік військової служби; рішення про виплату йому грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за поточний рік та за минули роки. Проте, Командувач ВМС ЗС України, незважаючи на прийняття ним рішення про здійснення повного розрахунку позивача по грошовому забезпеченню, як військовослужбовця, звільненого у з військової служби у відставку, оформленого абз.9 п.4 наказу № 184, при виданні цього наказу не прийняв відносно мене вище вказані обов'язкові рішення і вони відсутні у п.4 цього наказу. У цьому полягає протиправна бездіяльність Командувача та Командування ВМС ЗС України, яку позивач оскаржує.
Командувачем та Командуванням ВМС ЗС України станом на 24.09.2020 та при виданні наказу № 184 (п.4) від 24.09.2020 встановленим порядком не було прийнято обов'язкові рішення про виплату позивачу: грошового забезпечення за 24 вересня 2020 року у розмірі, передбаченому для посади, вказаної в абзаці. 2 п.4. наказу № 184. Ця дата є останнім днем його перебування на військової службі; грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у відставку в розмірі 50% його місячного грошового забезпечення за чотири повних календарних року його служби в ЗС України (з 01.08.2016 по 01.08.2020) відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки (45 днів) за поточний 2020 рік, а також за всі невикористані мною дні щорічної основної відпустки за три минули роки(за 2017, 2018, 2019 роки). За 2020 рік позивач, як військовослужбовець, не використав ні дня основної відпустки, йому також не була надана ця відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини і, як наслідок, не було виплачено грошове забезпечення за 45 днів цієї відпустки.
Ухвалою суду від 12.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.05.2021 року, яке відкладено на 02.06.2021 року.
26.04.2021 року від представника Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшло клопотання про об'єднання справ в одне провадження; ухвалою суду від 02.06.2021 року відмовлено в об'єднанні в одне провадження адміністративних справ №420/5285/21 та №420/11264/20.
11.05.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що:
- згідно з роздавальними відомостями та платіжними дорученнями, грошового атестату, ОСОБА_2 розраховано по грошовому забезпеченню по 24.09.2020 року включно;
- як вбачається з Наказу №184 позивача не призначено на нову посаду, а поновлено на посаді начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, тому грошове забезпечення позивачу розраховувалось за вказаною посадою;
- наказом №184 зараховано до вислуги років та до терміну встановленого для присвоєння чергового звання період з 14.11.2016 року по 24.09.2020 року;
- оскільки наказ про звільнення позивача підписано в 2016 році, він не має права на відпустки з 2017 по 2020 роки, а отже, компенсація не виплачується;
позивач не набув право на відпустки з 2017 по 2020 роки, а отже грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення не виплачується;
- ОСОБА_2 був звільнений з військової служби наказом Міністра оборони України №428 від 13.05.2016 року, тобто в 2016 році, тому не має права на отримання матеріальної допомоги за 2017-2020 роки;
в іншій частині позовні вимоги є безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним та були предметом розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку ст.383 КАС України про визнання бездіяльності та рішення відповідача протиправними у справі №815/7098/16, у задоволенні якої позивачу відмовлено.
02.06.2021 року позивач подав суду відповідь на відзив,в якій зазначив, що безпідставним і неправомірним є посилання відповідача при розгляді справи на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року та постанову суду апеляційної інстанції від 16.03.2021 року у справі №815/7098/16 по заяві позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України. Зі змісту відзиву слідує, що відповідач не зрозумів що є предметом його позовної заяви.
У підготовчому засіданні, призначеному на 02.06.2021 року було оголошено перерву до 17.06.2021 року за клопотанням представника відповідача.
11.06.2021 року Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України подало суду заяву про відвід судді, який визнано необґрунтованим ухвалою суду від 14.06.2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року відмовлено у задоволенні заяви Командування про відвід судді.
Ухвалою суду від 17.06.2021 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 04.08.2021 року, яке було перенесено на 30.08.2021 року.
16.07.2021 року представник Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке зняв з розгляду суду у судовому засіданні 20.12.2022 року та просив його не розглядати.
Судові засідання, призначені:
на 30.08.2021 року перенесено на 09.09.2021 року за клопотанням позивача; з 09.09.2021 року - на 15.09.2021 року за клопотання представника відповідача;
на 15.09.2021 року перенесено у зв'язку із відсутністю відомостей про повідомлення третьої особи на 27.09.2021 року;
на 27.09.2021 року перенесено на 13.10.2021 року у зв'язку із перебуванням судді у відпустці;
у судовому засіданні 13.10.2021 року оголошено перерву до 19.10.2021 року;
на 19.10.2021 року перенесено на 04.11.2021 року у зв'язку із введенням карантинних обмежень у приміщенні суду за наказом голови суду від 18.10.2021 року №20-ОС, а потім - на 24.11.2021 року, 14.12.2021 рокуокур;
на 14.12.2021 року відкладено на 11.01.2022 року за клопотанням позивача;
на 11.01.2022 року перенесено на 26.01.2022 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, а потім - на 21.02.2022 року;
на 21.02.20222 року відкладено на 14.03.2022 року у зв'язку із карантинними обмеженнями, введеними відповідно до наказу голови суду №05-ОСДС від 31.01.2022 року;
Судове засідання, призначене на 14.03.2022 року не відбулось у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та припиненням розгляду справ у відкритих судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді.
13.10.2022 року у справі призначено судове засідання на 02.11.2022 року, яке не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі та Одеській області; перенесено на 15.11.2022 року.
15.11.2022 року Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) подало суду додаткові пояснення.
У судовому засіданні 15.11.2022 року оголошено перерву до 01.12.2022 року.
Судове засідання, призначене на 01.12.2022 року не відбулось у зв'язку із перебуванням судді у відпустці та було перенесено на 20.12.2022 року.
У судовому засіданні 20.12.2022 року оголошено перерву до 19.01.2023 року, яке не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі та Одеській області; перенесено на 02.02.2023 року.
Судове засідання, призначене на 02.02.2023 року не відбулось у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду та було перенесено на 15.02.2023 року а потім на 14.03.2023 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
У судовому засіданні 14.03.2023 року оголошено перерву до 28.03.2023 року, потім до 13.04.2023 року та 19.04.2023 року.
13.04.2023 року позивач подав суду додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що наданою роздавальною відомістю №760 відповідач підтверджує юридичний факт: по роздавальній відомості №760 грошове забезпечення за день 24.09.2020 року позивачу було нараховано та виплачено не як військовослужбовцю, що проходить військову службу в Командуванні ВМС ВС України, а як військовослужбовцю, який перебуває у вимушеному прогулі.
У судових засіданнях позивач просив задовольнити позовні вимоги, відповідач - відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Державна казначейська служба України свого представника в судове засідання не направила, була повідомлена про час та місце проведення судового засідання засобами електронного зв'язку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Наказом Міністра оборони України від 13.05.2016 року №426 (по особовому складу) відповідно до ч.7 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог ч.8 цієї ж статті, капітана 1 рангу ОСОБА_2 , начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) (т.1,а.с.17).
24.09.2020 року прийнято наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.09.2020 року № 184, пунктом 4 якого вирішено: на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 по справі № 815/7098/16 капітана 1 рангу ОСОБА_2 з 14 листопада 2016 року поновити у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаді начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення.
Капітана 1 рангу ОСОБА_2 , начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 13 травня 2016 року № 428 з військової служби у відставку за пунктом "б" частини 7 статті 26 (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу. З 24 вересня 2020 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , зняти зі всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.
військової частини НОМЕР_2 , зняти зі всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.
Вважати виплаченою грошову допомогу при звільненні з військової служби у відставку в розмірі 50% місячного грошового забезпечення пропорційно прослуженого часу в Збройних Силах за 45 календарних років у розмірі 195 378 (сто дев'яносто п'ять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 75 копійок відповідно до наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.
Вважати виплаченим грошове забезпечення, з урахуванням раніш виплачених сум, за період з 30 січня 2002 року по 25 липня 2014 року за пунктом 12 Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2014 по справі № 2-3-6803/09/1570 з урахуванням основних, додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації за цей період на загальну суму 656 823 (шістсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять три) гривні 35 копійок.
Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечений. Перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог п. 77 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності самоврядування, На B Державних підприємствах, органах, органах місцевого установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, припинити доступ до державної таємниці у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас.
Про припинення доступу зробити усі необхідні записи в облікових картках та повідомити начальника управління Служби безпеки України в Одеській області.
Вважати здійсненими усі належні перерахування до органів Пенсійного фонду України за період з 30 січня 2002 року по 25 липня 2014 року.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби. Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, пункту 9 розділу ХХХІ наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 ( змінами) здійснити повний розрахунок капітана 1 рангу ОСОБА_2 по грошовому та матеріальному забезпеченню, як військовослужбовця. звільненого з військової служби у відставку, з урахуванням повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5639/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, військової частини НОМЕР_6 та військової частини НОМЕР_7 та рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5826/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, військової частини НОМЕР_7 , військової частини НОМЕР_8 та військової частини НОМЕР_6 , як зазначено нижче:
виплатити ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення за
час вимушеного прогулу з 14.11.2016 по 29.06.2020 в розмірі 604 371,60грн.
виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.06.2020 по 24.09.2020;
зарахувати військовослужбовцю до вислуги років та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання, період з 14.11.2016 року по 24.09.2020 року.
виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період з 14.06.2016 по 24.09.2020 в розмірі 38354,14грн.
Підстава: витяг із наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 13.05.2016р. №428, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2014р. по справі № 2-а-6803/09/1570, рішення тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України 10.10.2016р. № 10430/з/1, Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 по справі №815/7098/16, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2020р. по справі №815/7098/16, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі № 44 від 28.08.2020, довідка-розрахунок середнього заробітку (т.1, а.с.16).
Згідно із:
грошовим атестатом, виданим Військовою частиною НОМЕР_6 ОСОБА_2 призначено до виплати, зокрема: середньомісячне грошове забезпечення за період з 15.11.2016 року по 29.06.2020 року в розмірі 604371грн. (а.с.т.1, 55-56);
роздавальною відомістю №668 Військової частини НОМЕР_6 у вересні 2020 року ОСОБА_2 було призначено до виплати компенсацію речового майна у сумі 37778,83грн. (т.1, а.с.57);
роздавальною відомістю №670 Військової частини НОМЕР_2 , за червень-жовтень 2020 року ОСОБА_2 було призначено до виплати 68644,51грн. грошового забезпечення (т.1, а.с.58-59);
роздавальною відомістю №669 Військової частини НОМЕР_2 за вересень 2020 року визначено до виплати ОСОБА_2 середній заробіток за період з 15.11.2016 року по 21.04.2020 року у сумі 595306,03грн. (т.1,а.с.60-21);
платіжним дорученнями АТ «Укрсиббанк», 28.9.2020 року на рахунок позивача було зараховано 595306,03грн., 68644,51 та 37778,83грн. (т.1, а.с.62-64).
Позивач, вважаючи, що відповідачем не виплачено усі належні йому кошти при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі №815/7098/16 визнано протиправним та скасовано рішення командувача Військово-морськими Силами Збройних Сил України, оформлене наказом командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України № 230 (по стройовій частині) від 14.11.2016 (пункт 1 наказу). Зобов'язано командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України поновити капітана першого рангу ОСОБА_2 з 14.11.2016 у списках особового складу командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення. Зобов'язано командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України здійснити повний розрахунок капітана першого рангу ОСОБА_2 по грошовому та матеріальному забезпеченню як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку. Стягнуто з командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої протиправним рішенням моральної шкоди 50000 грн. У решті позову відмовлено.
На виконання вищезазначеної постанови відповідач прийняв Наказ №184, яким, зокрема, поновив позивача на посаді начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення позивачу розраховувалось за вищезазначеною посадою, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача та роздавальними відомостями, в яких зазначено розміри складових грошового забезпечення ОСОБА_2 .
Наказ №184 містить застереження, що ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу виплачується з 30.06.2020 по 24.09.2020 року, грошова компенсація вартості за неотримане речове майно за період з 14.11.2016 року по 24.09.2020 року (т.1,а.с.16), що означає, що розрахунок з позивачем здійснений по 24.09.2020 року включно.
У матеріалах справи відсутні докази того, що за 24.09.2020 року ОСОБА_2 не отримав грошове забезпечення.
Посилання позивача на те, що по роздавальній відомості №760 грошове забезпечення за день 24.09.2020 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено не як військовослужбовцю, що проходить військову службу в Командуванні ВМС ВС України, а як військовослужбовцю, який перебуває у вимушеному прогулі не доведені позивачем належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов'язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про встановлення ОСОБА_2 як військовослужбовцю розміру посадового окладу та розміру додаткових видів грошового забезпечення за посадою, суд зазначає, що ОСОБА_2 за Наказом №184 виплачено середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.11.2016 року по 29.06.2020 року в сумі 604371,60грн., грошове забезпечення за період з 30.06.2020 року по 24.09.2020 року та грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 38354,14грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Одеського окружного суду із заявою в порядку ст.383 КАС України у справі №815/7098/16.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року (залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення та бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.
Судом встановлено, що відсутні обставини протиправності рішення (абз.1 п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020 року №184 (по стройовій частині) та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі, та відсутність порушення ним (відповідачем) прав, свобод, інтересів особи-позивача.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року (надалі - Порядок №260).
Відповідно до п.4 розділу І Порядку №260 (в редакції станом на 24.09.2020 року) грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно із п.9 розділу ХХХІІ Порядку №260 грошова допомога військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів із числа осіб, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовців строкової військової служби, звільнених з військової служби (навчання), виплачується в розмірі 8 посадових окладів, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - 12 посадових окладів. Під час обчислення розміру грошової допомоги враховується підвищений посадовий оклад, який військовослужбовець отримував на день звільнення з військової служби (навчання). Грошова допомога не виплачується: курсантам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв'язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання; курсантам, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.
Таким чином, одноразові додаткові види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу виплаті не підлягають.
Згідно із п.1 розділу ХХІІІ Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Згідно із ч.14 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним із списків військової частини, відпустки за період служби в поточному році не надаються.
Враховуючи, що ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у 2016 року та поновлений у 2020 році на виконання рішення суду у справі №815/7098/16, відсутні правові підстави для виплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки (45 днів) за 2020 рік, а також за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2017-2019 роки.
Оскільки позивач не набув право на відпустки з 2017 по 2020 роки, ОСОБА_2 не підлягала виплаті грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із п.8 розділу ХХIV Порядку №260 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано минулого року, але не виключеним зі списків військової частини, в поточному році не надається.
ОСОБА_2 був звільнений з військової служби за Наказом №428 від 13.05.2016 року, отже у нього немає права на отримання матеріальної допомоги за 2017-2020 роки, про що слушно зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.
Суд констатує, що відповідач, видаючи Наказ №184 від 24.09.2020 року, діяв правомірно, а отже відсутні підстави для зобов'язання відповідачів встановленим порядком прийняти рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату позивачу як військовослужбовцю, грошового забезпечення за 24 вересня 2020 року за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020; про встановлення позивачу як військовослужбовцю розміру посадового окладу та розміру додаткових видів грошового забезпечення за посадою, яка вказана в абзаці 2 пункту 4 наказу № 184 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020; про виплату позивачу як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, всіх надбавок, доплат та щомісячної премії грошового забезпечення, які передбачені на день видання цього наказу; про виплату позивачу як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової допомоги при звільненні з військової служби у відставку в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за чотири повних календарних роки військової служби в Збройних Силах України (з 01.08.2016 по 01.08.2020); про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю, звільненому з військової служби у відставку, грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки (45 днів) за 2020 рік, а також за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки за три минули роки (за 2017, 2018, 2019 роки); про виплату позивачу як військовослужбовцю, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік; про виплату ОСОБА_2 як військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік а також задоволення позовних вимог в частині внесення відповідних змін до вищезазначеного Наказу.
Враховуючи висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та вимог зобов'язального характеру, відсутні також і правові підстави для стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача на відшкодування заподіяної йому бездіяльністю Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України моральної шкоди у розмірі 500000грн.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що дотримано в даній справі відповідачами.
У цілому, суд констатує, що позивачем не доведено та не обґрунтовано порушення його прав у зв'язку із обставинами, що виникли внаслідок його поновлення на посаді за рішенням суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646; вул.Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено та підписано суддею 28.04.2023 року.
Суддя М.М. Аракелян
.