Справа № 420/19344/22
28 квітня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Дубровної В.А.,
при секретарі - Бикової В.А.
за участю представників
позивача - Богомолової І.Г.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача про зміну позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
29.12.2022 року до суду звернулась представник позивача - адвокат Богомолова Ірина Георгіївна в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) з позовом до Одеської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому, з урахуванням нової редакції позову від 20 січня 2023 р., просить визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. № 1770к від 29 листопада 2022 року.
На обґрунтування вказаної позовної вимоги представник позивача вказує, що оскаржуваний наказ відповідача прийнятий на підставі постанови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 420/13321/20, яким скасовано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та в органах прокуратури з 30 грудня 2020 року. Проте, представник позивача вважає, дане рішення Верховного Суду таким, що прийнято в порушення конституційних та міжнародних гарантій юридичної визначеності остаточного судового рішення, оскільки скасувавши виконане судове рішення апеляційного суду судді Верховного Суду ускладнили виконання свого розпорядження, у т.ч. про необхідність врахування не менше, як восьми місяців страхового стажу ОСОБА_2 , за які сплачені обов'язкові до бюджету платежі.
Ухвалою від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 30.03.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 21.04.2023 р.
Ухвалою суду від 20.04.2023 р. заяву ОСОБА_2 та його адвоката Богомолової Ірини Георгіївни від 19.04.2023 р. про зміну позовних вимог повернуто заявникам.
Протокольною ухвалою суду від 21.04.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 28.04.2023 р.
Як встановлено судом, 21.04.2023 р. від представника позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, прохальна частина якої містить вимоги, які викладені у наступній редакції:
1) Позовну заяву ОСОБА_2 до Одеської обласної прокуратури від 29 грудня 2022 року з наступними змінами - задовольнити повністю.
2) Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. в частині відсторонення з 29.11.2022 року ОСОБА_2 від виконання посадових обов'язків прокурора.
3) Зобов'язати керівника Одеської обласної прокуратури вчинити певні дії -
- допустити ОСОБА_2 до виконання посадових обов'язків шляхом поновлення на посаді прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області на підставі наказу від 24.03.2022 з внесенням відповідних даних до трудової книжки.
- усунути перешкоди в частині незаконного відстороненні в умовах воєнного стану від виконання ОСОБА_2 посадових обов'язків прокурора.
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. №1770к від 29 листопада 2022 року, як нікчемний.
- встановити факт трудових відносин між ОСОБА_2 , і Одеською обласною прокуратурою в термін з 30.12.2020 по теперішній час, і відповідно набутий за цей час страховий стаж.
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в термін з 30.12.2020 по час прийняття судом остаточного рішення у справі, із розрахунку не менш як 1165,14 грн щодня, а всього не менш як 583955 грн.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримала дану заяву та просила її задовольнити.
28.04.2023 року представником відповідача надано відзив на заяву про зміну позовних вимог, яким просить у задоволені позову з урахуванням заяви про зміну позовних вимог - відмовити.
У підготовчому засіданні представник відповідача додатково зазначив, що оскільки вказана заява містить позовні вимоги, які заявлені до керівника Одеської обласної прокуратури без залучення його в якості відповідача, тому просить залишити дану заяву без розгляду.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві представника позивача з урахуванням дотримання норм процесуального права, суд вказує наступне.
За положеннями частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки вказана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання, тому строк її подання є дотриманим.
Разом з тим, звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст. 160 КАС України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Таким чином, позовна заява обов'язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При цьому, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача (співвідповідачів), а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
Положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача про зміну позовних вимог, суд вказує про таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема,
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За положеннями частини 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк; ( пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).
Разом з тим, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) ( пункт 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відтак, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як вбачається зі змісту первинної редакції позовних вимог, предметом розгляду є визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, а саме, наказу керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. № 1770к від 29 листопада 2022 року.
За змістом прохальної частини заяви про зміну позовних вимог, вимоги заявлені до суб'єкта владних повноважень в особі керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. шляхом визнання його дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, що є новими позовними вимогами у порівнянні з первинною редакцією позову, предметом якої є визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до пунктів 7 та 9 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
Відтак, відповідачами у публічно-правових правовідносинах є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові чи службові особи.
З огляду на вказане, суд вважає, що заявлені до судового розгляду нові позовні вимоги звернуті до посадової особи, а саме керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К., який не є відповідачем у даній справі.
За положеннями пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позові зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
При цьому, слід звернути увагу на те, що у поданій заяві представником позивача жодним чином не обґрунтовано протиправність дій керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К., а також наявність підстав для зміни позовних вимог шляхом заявлення таких вимог.
Суд також акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце у даному випадку із даною заявою представника позивача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що за змістом вказаної заяви зміна позовних вимог обумовлена новими фактами, та обставинами, які безпосередньо виникли, а відтак представник позивача одночасно змінив і предмет і підставу позову, чим фактично заявив нові позовні вимоги, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Вказане також підтверджується тим, що у змісті заяви про зміну позовних вимог представником позивача подано підтвердження того, позивачем не подано іншого позову з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.167 КАС України.
Частиною 2 ст. 167 КАС України передбачено, якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що заява представника про зміну позовних вимог суперечить вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України, тому суд вважає її необґрунтованою процесуально та застосовує наслідки передбачені ч. 2 ст. 167 КАС України у вигляді повернення її заявнику без розгляду.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. ( частина 2 ст. 241 КАС України).
Керуючись ст.ст. 47, 167, 241, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву представника позивача від 21.04.2023 р. про зміну позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя В.А. Дубровна