Справа № 420/18947/22
27 квітня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБРАТКА” (вул. Люстдорфська дорога, 55/2, к.5, прим. 5, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 41546077) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартості критеріям ризиковості платника податку від 22.12.2022 року № 53214;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ОБРАТКА” ЄДРПОУ 41546077 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2022 році ТОВ «ОБРАТКА» з даних електронного кабінету платника податків дізналось про наявність рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
20.12.2022 року ТОВ «ОБРАТКА» в порядку, визначеному постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165, до ГУ ДПС у в Одеській області засобами електронного зв'язку подано Повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
До вказаного повідомлення ТОВ «ОБРАТКА» долучило документи щодо кількості штатних працівників, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 щодо придбання послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 щодо продажу послуг, платіжні доручення, акти виконаних робіт, Договори з Контрагентами - Замовниками та Договори з перевізниками, Пояснення щодо суті фінансово-господарської діяльності підприємства.
У поданих поясненнях зазначено, що ТОВ «ОБРАТКА» на території України надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та організації перевезення вантажів (транспортно-експедиторська діяльність). Наразі в штаті Товариства перебуває 8 осіб. ТОВ «ОБРАТКА» має діючі контракти з суб'єктами господарювання - замовниками транспортно-експедиційних послуг такими як: ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК», ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», АТ «КОБЛЕВО», ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ» тощо. Для надання транспортно-експедиційних послуг підприємство отримує замовлення від клієнта та здійснює пошук безпосереднього перевізника шляхом застосування даних перевізників із вже укладених контрактів, або здійснює пошук перевізників на транспортних порталах.
Проте, як вказує позивач, 22.12.2022 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 53214 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підставами відповідності критеріям ризиковості зазначено: «податкові документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, мотивовані наступним.
Так, позивач посилається на те, що відповідно до Порядку №1165, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація наявна.
При цьому контролюючий орган має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на підтвердження цієї інформації.
Позивач вважає, що відповідач фактично в основу свого рішення поклав образне тлумачення причин, що начебто податкові документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, тобто не на підставі будь-яких порушень, встановлення певної вини у його діях, не досліджуючи обставини діяльності підприємства, а на підставі відсутності у відповідача розуміння фінансово-господарської діяльності підприємства, хоча у наданих поясненнях чітко викладено суть фінансово-господарської діяльності підприємства, та долучено всі необхідні документи.
Крім цього, позивач послався на те, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Як зазначає позивач, відповідачем не зазначено, які саме документи не дають змогу йому з'ясувати суть фінансово-господарської діяльності підприємства, яких документів не вистачає для проведення всебічного аналізу, i чому відповідач не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи та пояснення.
З цих підстав позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «ОБРАТКА» до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як i не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Позивач вказує, що включення ТОВ «ОБРАТКА» до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для підприємства виключно негативний характер з огляду на те, що фактичний строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття спірного рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку полягають також у тому, що контрагенти не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Окрім того, з метою відновлення прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, позивач просить зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ОБРАТКА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою від 02.01.2023 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.01.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний представником Головного управління ДПС в Одеській області.
Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов'язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №122961 від 28.09.2022 ТОВ «ОБРАТКА» включено до Переліку ризикових платників податків, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165. Податкова інформація: в ході проведеного аналізу баз даних та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій із ризиковими контрагентами-постачальниками: ТОВ «БІР СЕРВЕР» та ТОВ «ТОПЛИВО ЮА».
Відповідач підтвердив, що Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення № 1 від 20.12.2022 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до пункту 6 Порядку №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів, прийнято рішення № 53214 від 22.12.2022 про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості).
Під час аналізу господарської діяльності ТОВ «ОБРАТКА» встановлено, що підприємство у період з січня 2022 по жовтень 2022 здійснило придбання товару/послуг у суб'єктів господарювання з ознаками ризику, зокрема: ТОВ «БІР СЕРВЕР» та ТОВ «ТОПЛИВО ЮА».
На підставі викладеного відповідач рішення про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» критеріям ризиковості вважає обґрунтованим та правомірним, посилаючись, зокрема, на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.
Отже, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову ТОВ «ОБРАТКА» відсутні.
Разом із відзивом до суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 03 березня 2023 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.03.2023 року - 11:30 год.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, та у зв'язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 28.03.2023 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» (надалі - ТОВ «ОБРАТКА») з 29.08.2017 року зареєстроване юридичною особою, є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «ОБРАТКА» (за КВЕД) є: Основний: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Інші: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.
Рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2022 року №122961, ТОВ «ОБРАТКА» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: в ході проведеного аналізу баз даних та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій із ризиковими контрагентами-постачальниками: ТОВ «БІР СЕРВЕР» та ТОВ «ТОПЛИВО ЮА» (а.с. 215, том 2).
Вказане рішення позивач отримав через електронний кабінет платника податку.
20.12.2023 року ТОВ «ОБРАТКА» через електронний кабінет подано до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Кількість документів, що подаються з Повідомленням, - 95.
У графі пояснення зазначено про те, що ТОВ «ОБРАТКА» на території України надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та організації перевезення вантажів (транспортно-експедиторська діяльність). Наразі в штаті Товариства перебуває 8 осіб. ТОВ «ОБРАТКА» має діючі контракти с суб'єктами господарювання-замовниками транспортно-експедиційних послуг такими як: ТОВ «БАЯДЕРА ЛОПСТИК», ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», АТ «КОБЛЕВО», ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ» тощо. Для надання транспортно-експедиційних послуг отримує замовлення від клієнта та здійснює пошук безпосереднього перевізника шляхом застосування даних перевізників із вже укладених контрактів, або здійснює пошук перевізників на транспортних порталах. Враховуючи вищевикладене, просимо переглянути прийняте рішення та виключити ТОВ «ОБРАТКА» з ризикових платників податків (а.с. 12-13 - том 1, а.с. 216 - том 2).
За результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 22.12.2022 року №53214, яким ТОВ «ОБРАТКА» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості (а.с. 14 - том 1, 217 - том 2).
Не погоджуючись із рішенням від 22.12.2022 року №53214 про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України ).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п'ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165, у редакції від 14.10.2022 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено приписами пунктів 4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями від 22.12.2022 року №53214 ТОВ «ОБРАТКА» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Вирішуючи це спір судом встановлено, що позивач після отримання першого рішення від 28.09.2022 року №122961 про віднесення до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за наявності податкової інформації «в ході проведеного аналізу баз даних та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій із ризиковими контрагентами-постачальниками: ТОВ «БІР СЕРВЕР» та ТОВ «ТОПЛИВО ЮА», 20.12.2022 року подано до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, з 95 додатками та поясненнями.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає що пунктом 6 Порядку №1165 визначено порядок виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме:
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на подане до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення №1 від 20.12.2022 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, з 95 додатками та поясненнями, позивач повторно отримав рішення Комісії від 22.12.2022 року №53214 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, у якому не зазначено підстави відхилення поданих позивачем документів та пояснень, однак змінено обґрунтування у графі «Податкова інформація».
Так, підставою прийняття рішення від 22.12.2022 року №53214 про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» критеріям ризиковості зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості (а.с. 14 - том 1, 217 - том 2).
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржених рішень дотримано не було.
Окрім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.
Також суд зауважує, що наведені у відзиві доводи щодо наявності у позивача операцій з придбання та реалізації товарів з певними ризиковими контрагентами є неприйнятними, з огляду на неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що також підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу, для національних судів є “джерелом права”.
Національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У пункті 71 рішення у справі “Булвес” АД проти Болгарії” Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: “... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності” .
Отже, поширення на позивача “ризиковості” через стосунки з іншим “ризиковими” платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Суд критично оцінює наведене у рішенні від 22.12.2022 року №53214 про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» критеріям ризиковості обґрунтування щодо його прийняття «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства».
Позивач переконує, що до Повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ОБРАТКА» долучило документи щодо кількості штатних працівників, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 щодо придбання послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 щодо продажу послуг, платіжні доручення, акти виконаних робіт, Договори з Контрагентами - Замовниками та Договори з перевізниками, Пояснення щодо суті фінансово-господарської діяльності підприємства.
У поданих поясненнях зазначено, що ТОВ «ОБРАТКА» на території України надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та організації перевезення вантажів (транспортно-експедиторська діяльність). Наразі в штаті Товариства перебуває 8 осіб. ТОВ «ОБРАТКА» має діючі контракти з суб'єктами господарювання - замовниками транспортно-експедиційних послуг такими як: ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК», ПрАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», АТ «КОБЛЕВО», ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ» тощо. Для надання транспортно-експедиційних послуг підприємство отримує замовлення від клієнта та здійснює пошук безпосереднього перевізника шляхом застосування даних перевізників із вже укладених контрактів, або здійснює пошук перевізників на транспортних порталах.
З огляду на вищевикладене наведене в оскаржуваному рішенні обґрунтування не може бути визнане судом вмотивованим, переконливим, дати змогу зрозуміти платнику податків мотиви його прийняття, а також вжиття яких заходів та подання яких документів необхідно для прийняття рішення щодо невідповідності критеріям ризиковості.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не зазначено, які саме документи не дають змогу йому з'ясувати суть фінансово-господарської діяльності підприємства, яких документів не вистачає для проведення всебічного аналізу, i чому відповідач не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи та пояснення.
При цьому відповідачем не надано протоколів засідання Комісії, на якому прийняті оскаржені рішення та розглядались подані позивачем документи.
Відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку №1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно п. 27 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
У відповідності з п. 40 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Відповідно до п.п. 43-46 Порядку №45, матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «ОБРАТКА» критеріям ризиковості платника податку.
Вказане рішення не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.
Суд приймає до уваги доводи позивача про порушення прав та інтересів ТОВ «ОБРАТКА» оскаржуваним рішенням, оскільки внесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація податкових накладних, які Позивач подає на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій з контрагентами - покупцями товарів, робіт, послуг.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно ненадання до контролюючого органу документів від ТОВ «ОБРАТКА» у відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165, для виключення з переліку ризикових платників податків.
Вказані доводи відповідача спростовуються Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, яке визнане судом протиправним та скасовано, прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 4962,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» (вул. Люстдорфська дорога, 55/2, к.5, прим. 5, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 41546077) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» критеріям ризиковості платника податку від 22.12.2022 року № 53214.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» (код ЄДРПОУ 41546077) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРАТКА» (вул. Люстдорфська дорога, 55/2, к.5, прим. 5, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 41546077) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962, 00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук