Справа № 420/9173/23
27 квітня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Рівненський області про відмову у призначенні пенсії №155250018414 від 03.03.2023; зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.07.2022 року із зарахуванням загального стажу роботи періоду роботи з 01.08.1998 року по 31.07.2003 року в малому приватному підприємстві фірма «ВЕНТА» згідно з трудовою угодою №3 від 01.08.1998 року.
Частиною 1 ст. ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не наданий документ про сплату судового збору.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» фізичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону «Про державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня - 2684 грн, тобто 0,4 складає 1073,60 грн. Позивач фактично ставить питання про зарахування до стажу роботи період праці в малому приватному підприємстві фірма «ВЕНТА» згідно з трудовою угодою №3 від 01.08.1998 року та зобов'язання здійснити призначення пенсії позивачці.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір в залежності від змісту позовних вимог з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вважає рішення відповідача неправомірним та на її думку ГУ ПФУ повинно зарахувати в загальній стаж - стаж за трудовою угодою від 01.08.1998 року.
Окрім трудової угоди позивачкою не надано інших доказів в обґрунтування того, що вона має право на трудовий стаж з 01.08.1998 року по 31.07.2003 року в малому приватному підприємстві фірма «ВЕНТА», незважаючи на те, що вона згідно з вказаною угодою отримувала заробітну плату, з якою здійснювались виплати в соціальні фонди та податок.
Крім того, позивачка ставить питання про зарахування стажу праці у МПП фірма «ВЕНТА» з 01.08.1998 року, у той же час надає копію трудової книжки, в якій наявний запис про звільнення її з АТ «Електронмаш» 04.08.1998 року.
Протиріч вказаних обставин позивачка не висвітлює.
Згідно зі змістом трудової угоди №3 від 01.08.1998 року воно укладено між директором МПП фірма «ВЕНТА» ОСОБА_2 (роботодавець) та позивачкою (працівник) на 5 років та в угоді вказано, що вона припинила свою дію 31.07.2003 року у зв'язку із закінченням строку дії та відсутності домовленості сторін на продовження. Сторони не мають претензій, угода виконана у повному обсязі (містяться підписи директора МПП фірма «ВЕНТА» ОСОБА_2 (роботодавець) та позивачці (працівник)).
Між тим, на даний час статус МПП фірма «ВЕНТА»: не знаходиться в стані припинення, свідоцтво про державну реєстрацію недійсне.
Згідно з автоматизованою системою діловодства суду ОСОБА_2 зверталась до суду 23.11.2020 року (справа №420/12847/20) з позовом до ГУ ПФУ. За змістом рішення суду від 26.01.2021 року позивач позивалась до суду щодо зарахування в стаж призначеної пенсії також періодів роботи з 30.04.1996 року по 30.12.2000 року в МПП фірма «ВЕНТА» (запис про який наявний в трудовій книжці), вважаючи неправомірним посилання ГУ ПФУ на те, що в наказі про звільненні є виправлення. Таким чином, ОСОБА_2 вважалась звільненим з МПП фірма «ВЕНТА» 30.12.2000 року.
Позивач (його представник, якій також був представником ОСОБА_2 у справі №420/12847/20) не висвітлює питання яким чином ОСОБА_2 у якості директора здійснював запис в угоді з позивачкою у 2003 році про її виконання у повному обсязі сторонами.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі, сплати судового збору.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва