Справа № 420/3012/23
27 квітня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
14.02.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії № 155250020150 від 01.02.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24 листопада 2022 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» та із зарахуванням періоду роботи з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року в Компанії ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу у пільговому обчисленні до страхового стажу при обчисленні пенсії періоди роботи позивача з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» та із зарахуванням періоду роботи з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже Буйг Траво Поблік як роботу по списку № 1 та відмовлено у призначенні пенсії з урахуванням усього стажу роботи.
Ухвалою суду від 27.02.2023 року поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
09.03.2023 року від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що розглянувши надані позивачем документи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято Рішенням № 155250020150 від 01.02 2023 року, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з тим, що пільговий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 0 днів.
14.03.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року, оскільки відсутні відомості про реорганізацію підприємства; стаж зазначений в архівних довідках №05-04/462 та №05-04/464 від 08.12.2022 виданих Архівним відділом Виконавчого комітету Славутинської міської ради не зарахований, оскільки відсутнє рішення комісії про підтвердження пільгового стажу.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
25.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 114 розділу ХІV-І Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після реєстрації заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровськiй області прийнято рішення №155250020150 від 01.02.2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Вiдповiдно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250020150 від 01.02.2023 року до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 рік у зв'язку з відсутністю відомостей про реорганізацію підприємства. Стаж зазначений в архівних довідках №05-04/462 та №05-04/464 від 08.12.2022 року виданих архівним відділом Виконавчого комітету Славутинської міської ради не зарахований, оскільки відсутнє рішення комісії про підтвердження пільгового стажу.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 2 Розділу XV Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються 4за нормами цього Закону.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Як зазначено у постанові Kабінету Mіністрів України № 36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», п. 22.1-1 «г» розділу 1 підрозділу XXII Списку № 1 працівникам, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та МОЗ призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 1 січня 2010 року згідно з постановою KM № 173 від 24.02.2010 року.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку №383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 4 постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378, встановлено, що у період 1988-1990 років: час роботи робітників, задіяних на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, зараховується у полуторному розмірі в трудовий стаж та в стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію по Списку № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
Дію вказаної постанови було пролонговано пунктом 1 постанови Ради Міністрів СРСР №1136 «Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРП від 29.12.1987 № 1497». У подальшому зазначена норма про те, що робота у зоні відчуження ЧАЕС зараховується до трудового стажу у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1) безперервно продовжується в часі.
Пунктами 1 і 3 постанови КМУ «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів» від 29 січня 2003 року №137, визначено - у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження: час роботи або служби зараховується до трудового стажу, до вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком, на пільгових умовах, який затверджується Кабінетом Міністрів України);
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 10.09.2008 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» - особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).
Відповідно до Списку № 1, затвердженому постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, час роботи повний робочий день у зоні відчуження дає право на пенсію на пільгових умовах.
Як вже зазначалось вище, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом 22.1-1г вказаного Списку № 1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та Міністерством охорони здоров'я в позиції 22.1-1г працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 1 січня 2010 року згідно з постановою КМУ №173 від 24.02.2010.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до приписів п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з нормами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тож, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 470/836/17 у подібних правовідносинах, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом під час застосування норм права.
Суд встановив, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року працював в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже/Буйг Трано Пюблік (спільне підприємство «Новарка»), записи №,№ 30,31,32,
Згідно з архівною довідкою від 08 грудня 2022 року №-05-04/462, виданою Архівним відділом Виконавчого комітету Славутицької міської ради позивач працював машиністом крана СП Новарка майданчик ЧАЕС.
Крім того, згідно з довідкою від 17.04.2018 р. № 387-18 надано інформацію про дози зовнішнього опромінення за період роботи ОСОБА_1 в СП «Новарка» в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
При цьому, суд враховує, що в трудовій книжці є посилання на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Щодо доводів відповідача про неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року, у зв'язку з відсутністю відомостей про реорганізацію підприємства, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що обов'язок щодо зазначення відомостей про реорганізацію підприємства в трудовій книжці чинним законодавством не передбачено.
Водночас, записи про спірний період роботи позивача здійснені в трудовій книжці з дотриманням правил її заповнення та містять всі необхідні відомості, зокрема дати початку та закінчення та реквізити наказів, які слугували підставою для внесення відповідних записів.
При цьому, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При цьому, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.
Суд зазначає, що зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Разом з тим, окрім наведеної обставини, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу за спірний період і на переконання суду є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо періоду роботи відповідачем суду не надано. При цьому, при вирішенні цієї справи суд враховує те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.
Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» при обчисленні пенсії є протиправною.
Судом встановлено, що Компанія "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанія "Буйг Траво Пюблік" отримала від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Свідоцтво від 12.11.2007 № 186 про акредитацію виконавця (юридичної особи-нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги в рамках Грантової угоди (Чорнобильський фонд "Укриття": Новий безпечний конфаймент), відповідно до рамкової Угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні від 20.11.1997.
Свідоцтво про акредитацію організації підтверджує її статус, як такої, що виконує проект (програму) міжнародної технічної допомоги, відповідно до міжнародного договору України. Термін дії свідоцтва до 30.09.2020 (а.с.116).
Отже, діяльність Компанії "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік", що полягає у технічній допомозі в рамках Грантової угоди (Чорнобильській фонд "Укриття": Новий безпечний конфаймент), пов'язана з діяльністю ДСП "Чорнобильська АЕС", яке внесене до Переліку №576.
Стосовно доводів відповідача про відсутність атестації робочих місць у вищевказаній компанії, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Оскільки дані трудової книжки позивача та вищевказаних довідок, які надавались до органу Пенсійного фонду України, підтверджують його роботу у зоні відчуження, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування вищевказаного стажу роботи в Компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже/Буйг Траво Пюблік» до пільгового стажу за списком № 1. Укладаючи трудовий договір з Компанією «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Компанією «Буйг Траво Пюблік», позивач мав законні очікування на пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, у тому числі й на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
Враховуючи вказане є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 155250020150 від 01.02.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком за списком №1 ОСОБА_1 .
Щодо вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24 листопада 2022 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» та із зарахуванням періоду роботи з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року в Компанії ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1, суд зазначає наступне.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права, суд виходить з наступних міркувань.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
В свою чергу, враховуючи те, що при розрахунку страхового стажу позивача не бралися до уваги спірні записи трудової книжки, суд дійшов висновку, що з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 року про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» та із зарахуванням періоду роботи з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року в Компанії ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Стосовно вимоги позивача щодо звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Так у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
З аналізу вищевикладеного випливає, що негайно виконуються рішення про присудження пенсії або інших періодичних платежів у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.
Проте позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію, тобто заявлено вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити позивачу у зверненні рішення суду до негайного виконання.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення,- задовольнити частково.
Визнати протиправни та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 155250020150 від 01.02.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком за списком №1 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 року про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1995 року по 01.08.1997 року в ДП «Едвенчер» та із зарахуванням періоду роботи з 19.03.2012 року по 16.04.2018 року в Компанії ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.