Справа № 420/5635/23
26 квітня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила :
21.03.2023 року до суду звернулась адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просить:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.11.2022 р. №2154 “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області”, в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.11.2022 р. №1849 о/с “По особовому складу” в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.11.2022 року до дня поновлення його на роботі;
- рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою суду від 30.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або докази дотримання строку звернення до суду.
17.04.2023 року представником позивача надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку, якою в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача вказує, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось 25.11.2022 р., у зв'язку із застосування до нього дисциплінарного стягнення, проте 12.01.2023 р. отримано копію постановою Ренійського районного суду від 09.12.2022 р. у справі №510/1764/22, якою було відмовлено у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрито. Крім того, у період з 10.02.2023 р. по 03.03.2023 р. позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП “Центральна міська лікарня Ренійської міської ради”, що підтверджується копією довідки від 03.03.2023 р. Також представник позивача зауважує, що спір щодо звільнення з публічної служби є трудовим. Водночас згідно з п. 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для звернення до суду за вирішенням трудових спорів, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суддя вказує про таке.
Предметом оскарження у даній справі є наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.11.2022 р. №1849 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, підставою прийняття якого є оскаржуваний наказ № 2154 від 18.11.2022 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області», в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення із служби в поліції.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
До матеріалів позовної заяви представником позивача долучено копію оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.11.2022 р. №1849 о/с «По особовому складу», з якого вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з ним 25.11.2022 року.
Суддя зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Натомість, до суду з вказаними вимогами позивач звернувся 21 березня 2023 року, тобто з пропуском 15-денного строку з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Щодо посилання представника позивача на отримання позивачем лише 12.01.2023 року копії постанови Ренійського районного суду Одеської області від 09.12.2022 року, якою відмовлено у притягненні позивача до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , то до вказаної дати позивач не виявляв наміру оскаржувати вказані накази відповідача, хоча не був обмежений у доступі до суду у встановлений законом строк.
Зазначене свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу позивач не заперечував проти їх правомірності, оскільки з наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.11.2022 р. №1849 о/с «По особовому складу» був ознайомлений у листопаді 2022 року.
Суддя зауважує, що небажання позивача оскаржувати спірні накази до моменту розгляду вказаної адміністративної справи внаслідок притягненні позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП не може бути підставою для незастосування до спірних правовідносин вказаних процесуальних строків та відповідно поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від особи унеможливила своєчасне вчинення процесуальних дій.
Щодо аргументу представника позивача про те, що позивач перебував на лікарняному у період з 10.02.2023 р. по 03.03.2023 р., то вказане спростовується тим, право у позивача на звернення до суду з вказаними вимогами виникло протягом 15-ти днів з дня ознайомлення з наказом, тобто з 26.11.2022 року по 10.12.2022 року включно.
Крім того, суддя вважає безпідставним посилання позивача на норми КЗпП України, оскільки у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, у даному випадку це Дисциплінарний статут НП України, як було зазначено вище, та становить 15 днів з моменту ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя відхиляє як безпідставне посилання представника позивача на факт запровадження карантину на території України, як на підставу поважності причин пропуску строку.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин з відповідними обмеженнями.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ внесено зміни, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом доповнення розділу VI «Прикінцеві положення» пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 якого встановлено, що, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у газетах «Голос України» за № 119-120 та «Урядовий кур'єр» за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності.
Відтак, процесуальні строки, продовжені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися 06.08.2020.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що причини наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними з огляду на вище вказане.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що зі змісту заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 31.03.2023 р., не вбачаються дійсні (реальні) обставини непереборної сили, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду позивача із даними вимогами, тому суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 169, 241, 243 КАС України,
ухвалила:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до 08.05.2023 року, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням інших обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення позивача до суду із даними вимогами та які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, або докази дотримання строку звернення до суду.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна