справа№380/19052/22
27 квітня 2023 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не включення для розрахунку пенсії ОСОБА_1 відпускних у сумі 25582,20 грн., вказаних у довідці Дрогобицької районної державної адміністрації № 166 від 05.07.2021.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , з 01 січня 2022 року перерахунок пенсії, як державному службовцю, з урахуванням відпускних у сумі 25582,20 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 20 коп.), виплачених за 2016, 2017, 2018 роки, відповідно до довідки Дрогобицької районної державної адміністрації № 166 від 05.07.2021, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років. Вважає протиправними дії відповідача щодо проведення розрахунку та виплати пенсії без врахування відпускних включених в довідку та з яких нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою суду від 03 січня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У поданому суду відзиві відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) надбавки, місячні премії, виплати за додаткове навантаження зазначаються в місяці їх нарахування в сумах, що нараховані. За період, коли державний службовець перебував у відпустці, відрядженні чи на лікарняному, ці виплати (крім посадового окладу, надбавок за ранг, та вислугу років) зазначаються в довідці, виходячи із середнього розміру заробітної плати за такі періоди в місяці, за який проводиться відповідна оплата. Матеріальна допомога, премії (крім місячної) зазначаються в повній сумі в місяці виплати (починаючи з травня 2016 року) з поясненням щодо виду виплати та періоду, за який нараховані.
Не враховано для розрахунку заробітку для обчислення пенсії компенсація за невикористану відпустку, оскільки законодавством, зокрема, непередбачено включення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні.
Оскільки у суму заробітної плати для розрахунку пенсії безпідставно (незаконно) включена компенсація за невикористану відпустку в сумі 879,72 грн, яка не враховується для визначення середньомісячного заробітку для призначення пенсії державному службовцю, Головним управлінням з 01.12.2021 приведено у відповідність документи пенсійної справи (розмір пенсійної виплати). Заробіток для обчислення пенсії становить 13617,93 грн, розмір пенсійної виплати позивачки становить 8170,76 грн (14497,85 грн - 879,92 грн = 13617,93 грн х 60%). Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ОСОБА_1 з 07.07.2020 Головним управлінням призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а з 09.07.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Пенсія обчислена при загальному страховому стажі роботи 40 років 09 місяців 11 днів, в тому числі: 24 роки 08 місяців 26 днів - стаж на посадах державної служби.
Заробіток для обчислення пенсії становив 13610,55 грн, в тому числі:
7400,00 грн - посадовий оклад;
600,00 грн - надбавка за 5 ранг державного службовця;
3700,00 грн - надбавка за вислугу років в розмірі 50 % за стаж державної служби;
733,67 грн - надбавка за інтенсивність, місячна премія;
1176,88 грн - матеріальна допомога.
Розмір пенсійної виплати позивачки з 09.07.2020 становив 8166,33 грн (13610,55 грн х 60%).
05 липня 2021 року позивачка звернулася до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії, додавши при цьому довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.07.2021 № 165, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 05.07.2021 № 166, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 05.07.2021 № 167, видані Дрогобицькою районною державною адміністрацією.
Відповідно до наданих довідок заробіток для обчислення пенсії склав 14497,85 грн в тому числі:
7400,00 грн - посадовий оклад;
600,00 грн - надбавка за 5 ранг державного службовця;
3700,00 грн - надбавка за вислугу років в розмірі 50 % за стаж державної служби;
741,05 грн - надбавка за інтенсивність, місячна премія;
1176,88 грн - матеріальна допомога;
879,92 грн -компенсація за невикористану відпустку.
та розмір пенсійної виплати, після проведеного перерахунку, з 01.07.2021 склав 8698,71 грн (14497,85 грн х 60%).
Головним управлінням з 01.12.2021 обчислено пенсію в сумі 13617,93 грн, розмір пенсійної виплати позивачки становить 8170,76 грн (14497,85 грн - 879,92 грн = 13617,93 грн х 60%).
Позивачка вважає протиправними дії Головного управління у визначенні розміру (зменшення) пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків із заробітної плати для обчислення пенсії з 14497,85 грн на 13617,93 грн, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 4 Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Статтею 2 Закону України «Про відпустки» встановлено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структуру заробітної плати визначає стаття 2 Закону України «Про оплату праці», згідно норм якої основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Також, згідно з статтею 50 Закону України «Про державну службу» за № 889-VІІІ заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення) (частина 2).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення) (частина 3).
Отже, суд зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки та премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності входять до системи оплати праці державного службовця, з яких обраховується пенсія, що здійснено відповідачем.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України за № 5 від 13.01.2004 фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять оплата за невідпрацьований час: оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством (підпункту 2.2.12).
З аналізу вказаних норм права, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час, тобто має іншу правову природу відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону України «Про державну службу», з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постановах від 01.03.2018 в справі № 348/1408/17, від 31.08.2022 в справі № 300/843/20 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосовані в даній адміністративній справі.
Як наслідок, відповідач правомірно не врахував до системи оплати праці позивача як державного службовця» компенсацію за невикористану відпустку при звільненні, з якої обраховується пенсія, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27.04.2023
Суддя Коморний О.І.