532/812/23
1-кс/532/230/2023
28 квітня 2023 р. м. Кобеляки
Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023175470000079 від 20.04.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
Встановив:
26 квітня 2023 року прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023175470000079 від 20.04.2023 за ознаками ч. 1 ст. 249 КК України, в якому зазначає що 20.04.2023 до чергової частини відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від дільничного офіцера поліції ОСОБА_4 , про те, що в акваторії Кам'янського водосховища, на території РЛП «Нижньоворсклянський», неподалік с. Світлогірське, було виявлено незаконний вилов риби за допомогою забороненого знаряддя лову - жиляної сітки.
За цим фактом 20.04.2023 розпочато кримінальне провадження, яке внесене ЄРДР за № 12023175470000079 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
В ході огляду місця події виявлено жиляну сітку з параметрами: довжина - 100 м., висота 1,5 м., вічко - 35х35 забродницький костюм ОЗК та незаконно добутої риби, а саме: карась - 92 шт., окунь - 6 шт., краснопірка - 3 шт., судак - 2 шт., лящ - 1 шт., плоскирка - 1 шт., загальною вагою 21,74 кг.
Вказана сітка, риба та забродницький костюм ОЗК визнані у цьому провадженні речовими доказами. Виявлена риба, як така що піддається швидкому псуванню, відповідно до зберігальної розписки передана старшому державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , а жиляну сітку та забродницький костюм ОЗК поміщено на зберігання до камери схову відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Оскільки вилучена риба відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та є предметом кримінального проступку, вказана риболовна сітка є важливим речовим доказом, а її повернення власнику може негативно вплинути на її збереження, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів прокурор прохала накласти арешт на вказані риболовну жиляну сітку, забродницький костюм ОЗК та свіжовиловлену рибу.
Дізнавач, прокурор та власник майна, ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Дізнавачем подано заяву про розгляд клопотання у її відсутності. Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши доводи клопотання й додані до нього докази, вважає, що клопотання слід задовольнити частково.
З матеріалів клопотання встановлено, що 20.04.2023 внесено відомості до ЄРДР за № 12023175470000079 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України за фактом того, що до чергової частини відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від дільничного офіцера поліції ОСОБА_4 , про те, що в акваторії Кам'янського водосховища, на території РЛП «Нижньоворсклянський», неподалік с. Світлогірське, було виявлено незаконний вилов риби за допомогою забороненого знаряддя лову - жиляної сітки.
В ході огляду місця події виявлено жиляну сітку з параметрами: довжина - 100 м., висота 1,5 м., вічко - 35х35 забродницький костюм ОЗК та незаконно добутої риби, а саме: карась - 92 шт., окунь - 6 шт., краснопірка - 3 шт., судак - 2 шт., лящ - 1 шт., плоскирка - 1 шт., загальною вагою 21,74 кг., які в подальшому визнано речовими доказами.
Обставини, викладені у клопотанні, дають слідчому судді підстави для висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, містять дані, на які вказує у клопотанні прокурор, враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та визнане речовим доказом, приходжу до висновку про необхідність накладення арешту на жиляну сітку: довжина - 100 м., висота 1,5 м., вічко - 35х35 мм, забродницький костюм ОЗК є важливими речовими доказами та знаряддям вчинення кримінального проступку, а їх повернення власнику (користувачу) може негативно вплинути на їх збереження, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження, речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, риба різного виду у цьому кримінальному провадженні обґрунтовано визнана постановою слідчого речовим доказом, адже є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій і набутий кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, положенням Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19 листопада 2012 року унормовано необхідність забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна органом, у якому воно знаходиться. Водночас, вказаним порядком визначено, що речові докази крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Пунктом 26 цього Порядку визначено, що зберігання речових доказів у вигляді об'єктів біологічного походження, які потребують спеціальних умов зберігання, забезпечується державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність, за узгодженням з її керівництвом.
Матеріали клопотання не містять відомостей, які б свідчили про те, що старший державний інспектор Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 є належним суб'єктом зберігання речових доказів, а тому, враховуючи ненадання слідчому судді відомостей про державну спеціалізовану установу, яка б здійснювала відповідну судово-експертну діяльність, в частині клопотання щодо передання речового доказу у виді свіжовиловленої риби на зберігання інспектору ОСОБА_5 слід відмовити та визначити місцем зберігання вказаних речових доказів орган досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 159- 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Постановив:
Клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на жиляну сітку з параметрами: довжина - 100 м., висота - 1,5 м., вічко сіткового полотна 35х35 мм. та передати її на зберіганні в камері схову відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17.
Накласти арешт на забродницький костюм ОЗК та передати його на зберіганні в камері схову речових доказів відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17.
Накласти арешт на свіжовиловлену рибу, а саме: карась - 92 шт, окунь - 6 шт, краснопірка - 3 шт., судак - 2 шт., лящ - 1 шт., плоскирка - 1 шт., загальною вагою 21,74 кг, яка була вилучена 20.04.2023 та відповідно до зберігальної розписки передана старшому державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , та передати її на зберіганні в камері схову відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17.
Виконання ухвали доручити прокурору Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя