29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" квітня 2023 р. Справа № 924/394/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Деражня Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Фізична особа, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023р. вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.
Ухвалою суду від 13.04.2023р. заяву ОСОБА_1 від 09.04.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, надавши строк у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання:
конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) (із врахуванням кредиторів та сум заборгованості, визначених заявником у справі № 924/274/23);
належних доказів наявності (станом на час звернення із заявою до суду) заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві, щодо кожного кредитора окремо (із врахуванням кредиторів, визначених заявником у справі № 924/274/23) із документальним підтвердженням суми грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (первинних документів - кредитних договорів та договорів факторингу);
опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (із врахуванням транспортного засобу);
належним чином засвідчені копії або оригінали документів, що підтверджують право власності боржника на майно (транспортний засіб) або його відчуження;
заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
на виконання вимог ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства надати докази, що підтверджують:
розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) (із врахуванням кредиторів, визначених заявником у справі № 924/274/23) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (в тому числі зобов'язань по кредиторах, визначених заявником у справі № 924/274/23) (банківські виписки, розрахунки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
враховуючи звернення заявника із новою заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (справа № 924/394/23), надати заявнику пояснення стосовно усунення недоліків заяви, визначених чинною ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2023р. у справі № 924/274/23.
Заявником подано до суду заяву про усунення недоліків від 20.04.2022р. разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи у новій редакції.
Кодекс України з процедур банкрутства (в редакції на час звернення із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність) визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Дослідивши подану заяву про усунення недоліків (після виходу з відпустки складу суду), суд дійшов висновку, що заявником не надано доказів щодо усунення усіх недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13.04.2023р.
Заявником не надано належних доказів наявності (станом на час звернення із заявою до суду) заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві, щодо кожного кредитора окремо (із врахуванням кредиторів, визначених заявником у справі № 924/274/23) із документальним підтвердженням суми грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (первинних документів - кредитних договорів та договорів факторингу).
В ухвалі суду від 13.04.2023р. судом зверталася увага, що у листі ТОВ "Вердикт Капітал" № 1426 від 24.01.2023р. "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " товариством повідомлено, що на підставі договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021р. право вимоги за договором про споживчий кредит № 102101255 від 26.08.2021р. перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал", при цьому за договором факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022р. право вимоги за договором позики № 77479933 від 30.09.2021р. перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал". Проте, зазначені договори факторингу заявником не додано. Також щодо наявної заборгованості перед ТОВ "Таліон Плюс" заявником не додано до матеріалів заяви договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., на який він посилається у переліку кредиторів.
Як слідує із заяви про усунення недоліків від 20.04.2023р., остання не містить договорів факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021р., № 22/02/2022 від 22.02.2022р., № 28/1118-01 від 28.11.2018р., а клопотання про витребування доказів від 15.04.2023р. не містить доказів звернення заявника до ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Таліон Плюс" про надання вказаних договорів. Відтак, заявником не надано доказів усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13.04.2023р., в частині надання вищевказаних договорів.
Таким чином, за відсутності усіх первинних документів, у суду відсутня можливість встановити наявність ознак неплатоспроможності заявника або загрози такої неплатоспроможності, що позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо клопотання заявника про витребування доказів від 15.04.2023р., а саме кредитних договорів та розрахунків по них, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд дослідивши та проаналізувавши клопотання заявника про витребування доказів, дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не вказано, які докази витребовуються (конкретних договорів факторингу, про що зазначалося в ухвалі суду від 13.04.2023р.).
Крім того, заявником не надано належним чином засвідчені копії або оригінали документів, що підтверджують право власності боржника на майно (транспортний засіб) або його відчуження.
В ухвалі суду від 13.04.2023р. судом зверталася увага, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 30.03.2023р., долученим представником заявника до матеріалів заяви, за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Т13110 2004 р.в., проте, в поданій заяві ОСОБА_1 стверджує, що зазначений транспортний засіб був відчужений боржником за технічним паспортом 23.08.2004р., на підтвердження чого надано договір купівлі-продажу та акту огляду транспортного засобу. Однак, зазначені докази суперечать Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 30.03.2023р. При цьому, вказані акт та договір не засвідчені підписами сторін, що їх укладали.
Як слідує із заяви про усунення недоліків від 20.04.2023р., остання не містить належним чином засвідчені копії або оригінали належних та допустимих доказів на підтвердження права власності боржника на транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Т13110 2004 р.в. При цьому, в описі майна боржника, що належить йому на праві власності, заявником не зазначено місцезнаходження або місце зберігання майна (транспортного засобу). Відтак, заявником не надано доказів усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13.04.2023р., в частині надання доказів на підтвердження належного боржнику на праві власності майна та надання опису майна боржника.
Окрім того, судом звертається увага заявника, що ним подано заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у новій редакції із зазначенням (доповненням) інших кредиторів та іншого розміру прострочених зобов'язань перед цими кредиторами, ніж ті, які були предметом розгляду в рамках заяви від 09.04.2023р. Тобто заявником по суті подано нову заяву про відкриття провадження про неплатоспроможність, яка не підлягає розгляду в межах поданої заяви від 09.04.2023р., а заява про усунення недоліків з огляду на вказані обставини не може вважатися такою, що усуває недоліки першочергово поданої заяви. Водночас, судом зазначається, що заявник не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із остаточним визначенням кредиторів та розміру прострочених зобов'язань перед кредиторами.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частинами 1, 2, 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Отже, недотримання заявником приписів ст. 116 КУзПБ та ст. 174 ГПК України, а також не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 38 КУзПБ та 174 ГПК України - повернення заяви та доданих до неї документів заявнику.
З огляду на наведене, та враховуючи те, що заявник не усунув недоліків, про які зазначено в ухвалі про залишення заяви без руху, у повному обсязі, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі і доданих до неї документів від 09.04.2023р. (в тому числі заяви арбітражного керуючого Мотальова-Кравець В.Ю від 03.02.2023р. про участь у справі про неплатоспроможність (вх. № 05-06/441/23 від 10.04.2023р.)).
На підставі викладеного, керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
повернути заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя С.В. Заверуха
Виготовлено 2 примірники:
1 - до справи;
2 - заявнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Електронна адреса:
представника заявника - ІНФОРМАЦІЯ_1