26.04.2023м. СумиСправа № 920/1128/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1128/22
за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Першотравнева, 12, м. Суми, 40000),
в інтересах держави в особі позивача
Садівської сільської ради (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський р-н, Сумська область 42343; код за ЄДРПОУ 05383323),
до відповідача: фізичної особи-підприємця Шкарупи Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору тимчасового користування майном та зобов'язання повернути відповідне майно
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не з'явився,
прокурор: Васянович М.В. (службове посвідчення від 01.10.2020 №057218),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
29.12.2022 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:
1)визнати незаконним та скасувати рішення Садівської сільської ради від 28.01.2022 «Про передачу в тимчасове користування майна спільної власності територіальної громади Садівської сільської ради»;
2)визнати недійсним договір тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, укладеий між Садівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Шкарупою О.В.;
3)зобов'язати фізичну особу-підприємця Шкарупу Ольгу Володимирівну ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Садівської сільської ради об'єкти водопостачання, які передані відповідно до договору тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, перелік і склад яких визначено в акті прийому передачі від 29.01.2022 ринковою вартістю 35050000,00 грн;
4)стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код за ЄДРПОУ 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір, сплачений при поданні даного позову.
02.01.2023 за електронним запитом суду №30228437505 сформований витяг з ЄДРПОУ, згідно з яким Шкарупа Ольга Іванівна з 21.02.2007 зареєстрована як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням - АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1128/22 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 13.02.2023, установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
24.01.2023 відповідач надав пояснення від 24.01.2023 №5, в яких зазначив, що фізична особа-підприємець Шкарупа Ольга Володимирівна ніяких перепон в поверненні орендованого майна не здійснює. Листом від 19.01.2023 №4, копія якого надана до пояснень, відповідач звернувся до Садівської сільської ради про створення комісії для передачі майна. Таким чином, як зазначив відповідач, майно буде передано в повному обсязі за першою вимогою комісії сільської ради. Пояснення відповідача з доданими документами долучено до матеріалів справи.
У підготовчому судовому засіданні 13.02.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 13.03.2023.
Ухвалою від 14.02.2023 у справі №920/1128/22 повідомлено позивача, Садівську сільську раду, про оголошену в підготовчому судовому засіданні перерву до 13.03.2023.
13.03.2023 представник позивача електронною поштою надіслав заяву №04-15/3/423 про відкладення розгляду справи (вх №1507/23).
У підготовчому судовому засіданні 13.03.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення заяви позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.03.2023.
Ухвалою від 13.03.2023 у справі №920/1128/22 повідомлено позивача та відповідача про оголошену в підготовчому судовому засіданні перерву до 29.03.2023.
15.03.2023 прокурор подав заяву від 14.03.2023 №54-1462ВИХ-23 про зміну предмету позову (вх №951), в якій прокурор просить прийняти заяву до розгляду та змінити предмет позову, виклавши позовні вимоги у наступній редакції:
1)визнати недійсним договір тимчасового користування майном, ще належить до комунальної власності від 29.01.2022, укладений між Садівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Шкарупою О.В;
2)зобов'язати фізичну особу-підприємця Шкарупу Ольгу Володимирівну ( АДРЕСА_2 . ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Садівської сільської ради об'єкти водопостачання, які передані відповідно до договору тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, перелік і склад яких визначено в акті прийому передачі від 29.01.2022 ринковою вартістю 35050000 грн.
29.09.2023 електронною поштою представник позивача надіслав заяву №04-15/3/518 про відкладення розгляду справи (вх №1928/23).
У підготовчому судовому засіданні 29.03.2023, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України, постановлено наступні протокольні ухвали:
1)перша - про відмову в задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи;
2)друга - про прийняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмету позову (вх №951 від 15.03.20230) та долучення зазначеної заяви до матеріалів справи.
Ухвалою від 29.03.2023 у справі №920/1128/22 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засіданні на 26.04.2023.
31.03.2023 копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №1946.
У судовому засіданні 26.04.2023 встановлено:
Прокурор у судове засідання прибув.
Представник позивача у судове засідання не прибув, 26.04.2023 електронною поштою надіслав заяву №04-15/3/761 про відкладення розгляду справи (вх №2527/23), в якій представник позивача просить перенести розгляд справи, обґрунтовуючи подану заяву тим, що об'єкти водопостачання, які передані відповідачу за договором тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності, передані на платформу «Prozzoro» ID об'єкту: RGL001-UA-20230421-60569 для подальшого заключення договору оренди комунального майна.
Відповідач у судове засідання не прибув, 07.04.2023, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв та/або клопотань не подав, про причини неявки не повідомив суд.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо поданої позивачем заяви про відкладення розгляду справи, зазначивши про необґрунтованість даної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача від 25.04.2023 №04-15/3/761 про відкладення розгляду справи (вх №26.04.2023 №2527/23).
У судовому засіданні 26.04.2023 судом розпочато розгляд справи по суті, прокурор позовні вимоги підтримав просив позов задовольнити.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 26.04.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
04.05.2022 Сумською окружною прокуратурою отримано лист Садівської сільської ради Сумського району Сумської області №04-15/3/602 від 03.05.2022, відповідно до якого, на виконання листа прокуратури «Про передачу в тимчасове користування майна спільної власності територіальної громади Садівської сільської ради», що передане в тимчасове користування ФОП Шкарупа О.В. від 28.01.2022, Садівська сільська рада повідомила, що аукціону з передачі зазначеного майна проведено не було та надала прокуратурі копії відповідних документів.
15.09.2022 Сумської окружною прокуратурою до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області надіслано лист №54/3455ВИХ-22. У листі зазначено, що Сумською окружною прокуратурою проведено вивчення стану законності передачі та використання комунального майна на території Сумського району та встановлено, що на виконання рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.01.2022 «Про передачу в тимчасове користування майна спільної власності територіальної громади Садівської сільської ради» Садівською сільською радою Сумського району Сумської області та ФОП Шкарупа О.В. 29.01.2022 укладено договір тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності. У той же час, встановлено, що рішення Садівської сільської ради від 28.01.2022 та укладений на його підставі договір не відповідає вимогам ст. 13, 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо обов'язкового проведення конкурсу на оренду комунального майна. Ураховуючи викладене, об'єкти водопостачання, які передані ФОП Шкарупа О.В. згідно акту прийому-передачі від 29.01.2022, використовуються останнім без достатніх правових підстав, а тому підлягають поверненню до комунальної власності Садівської сільської ради Сумського району Сумської області в судовому порядку. У зв'язку з чим, прокурором запропоновано позивачу самостійно вирішити питання щодо усунення зазначених в листі порушень вимог законодавства. Попереджено, що у разі невжиття заходів із вищевказаних питань, Сумською окружною прокуратурою відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» вживатимуться заходи представницького характеру в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області щодо усунення порушень законодавства у судовому порядку.
22.09.2022 позивач надіслав прокурору лист №04-15/3/1242, в якому позивач зазначив, що сільська рада приймаючи спірне рішення діяла в межах законодавства. Разом з тим, Садівська сільська рада приймає до уваги вимогу Сумської окружної прокуратури щодо дотримання законодавства в частині передачі у користування комунального майна. Із зазначеною метою, Садівською сільською радою укладено договір про проведення електронних аукціонів з передачі майна в оренду між орендатором та оператором електронного майданчика з ТОВ «Держзакупівлі». Прокурора повідомлено, що повернення майна, яке використовується ФОП Шкарупою О.В., в комунальну власність буде здійснено після визначення переможця в аукціоні на оренду зазначеного майна.
21.12.2022 Сумська окружна прокуратура надіслала Садівській сільській раді листа №54-5299ВИХ-22, в якому повідомила про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.
29.12.2022 прокурор звернувся до суду з позовною заявою якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати недійсним договір тимчасового користування майном, ще належить до комунальної власності від 29.01.2022, укладений між позивачем та відповідачем та зобов'язати відповідача повернути територіальній громаді в особі Садівської сільської ради об'єкти водопостачання, які передані відповідно до договору тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, перелік і склад яких визначено в акті прийому передачі від 29.01.2022 ринковою вартістю 35050000,00 грн.
Як підставу такого звернення прокурор зазначив наступне.
Пунктом 3 ст. 1311 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99.
Звернення до суду з вказаною позовною заявою прокурора обумовлено наступним.
Згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Таким чином, з огляду на викладене, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча останній, навпаки покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Пункт 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Таким чином, використання комунального майна відповідачем без відповідної правової підстави ослаблює економічну основу територіальної громади, в значній мірі стримує наповнення місцевого бюджету, що в свою чергу позбавляє можливості здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби села, а тому безкоштовна передача комунального майна таким інтересам не відповідає.
Крім того, ураховуючи, що спірне комунальне майно призначене для забезпечення населення послугами з водопостачання та водовідведення, використання його відповідачем без належних правовстановлюючих документів не сприяє якісному та стабільному забезпеченню населення відповідними комунальними послугами.
Разом з тим, незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, Садівська сільська рада будь-яких заходів на усунення порушень під час користування майном комунальної власності до цього часу не вжила, а тому наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
З метою вжиття сільською радою заходів щодо усунення виявлених порушень та повернення комунального майна, прокуратурою 15.09.2022 спрямовано лист.
Проте, жодних заходів щодо усунення вказаних порушень сільською радою вжито не було та зазначено, що позивач приймаючи рішення від 28.01.2022, діяла в межах законодавства, що підтверджується листом від 22.09.2022.
Крім того, на час подання прокурором позову, договір є чинним і використання без достатніх правових підстав комунального майна продовжується.
Вказане свідчить про нездійснення суб'єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред'явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04,2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/J9).
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненним захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Також слід зазначити, що норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов'язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного, Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
За таких обставин, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, а тому суд прийшов до висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Водночас, судом встановлено, що 28.01.2022 рішенням Садівської сільської ради Сумського району Сумської області «Про передачу в тимчасове користування майна спільної власності територіальної громади Садівської сільської ради» передано в тимчасове користування ФОП Шкарупі О.В. комунальне майно згідно додатку.
Вказаним рішенням передбачається передача у користування об'єктів водопостачання (водопроводи, очисні споруди, артсвердловини, інше майно, необхідне для надання послуг з водопостачання та водовідведення) із платою у розмірі 7% від залишкової балансової вартості майна.
29.01.2022 між Садівською сільською радою Сумського району Сумської області (далі - позивач, сторона 1) та фізичною особою-підприємцем Шкарупою О.В. (далі - відповідач, сторона 2) укладено договір тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності (далі - договір).
Договір складається з двох розділів: І розділ - Змінювальні умови договору (далі - Умови), ІІ розділ - Незмінювальні умови договору.
Відповідно до п. 4.1. розділу І договору інформація про склад майна, яке передається в тимчасове користування визначена в Додатку 1 до цього договору.
Балансова вартість майна, яке передається у користування за первісною вартістю становить 3476293,68 грн. (п. 5.1 розділу І договору), а місячна плата за користування майном становить 20080,19 грн (п. 7.1 розділу І договору).
Згідно з п. 6.1. розділу І договору майно може бути використане для надання послуг водопостачання та водовідведення споживачам Садівської сільської ради.
Пунктом 8.1. розділу І договору визначено, що договір діє з моменту підписання та до 01.01.2023 включно. Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2022.
Відповідно до п. 1.1. розділу ІІ договору сторона 1 передає, а сторона 2 приймає у тимчасове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 5 Умов.
Згідно з п. 1.2. розділу ІІ договору майно передається в тимчасове платне користування для використання згідно з пунктом 6 Умов.
Відповідно до п. 2.1. розділу ІІ договору сторона 2 вступає, у тимчасове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Сторонами одночасно з підписанням цього договору.
Згідно з п. 8.1. розділу ІІ договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 8 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції від 24.11.2021) цей Закон регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна (далі - Закон).
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону визначено, що оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Таким чином, зі змісту прийнятого позивачем рішення від 28.01.2022 можна зробити висновок, про те, що Садівською сільською радою прийняте рішення про передачу відповідачу саме в оренду майна комунальної власності на певний строк та за плату.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення га зміни їх призначення.
Ураховуючи викладене, артсвердловини, башти, водопроводи, нежитлові приміщення є нерухомим майном, так як переміщення їх є неможливим без зміни їх призначення.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону орендодавцем зокрема є представницький орган місцевого самоврядування (сільська рада).
Статтею 5 Закону визначено етапність передачі в оренду державного та комунального майна, яка передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ETC; прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ETC; розміщення в ETC оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ETC договору оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ETC, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об'єкта згідно із статтею 18 цього Закону.
Таким чином, положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено чіткий порядок проведення конкурсу (аукціону) щодо оренди комунального майна.
У той же час, Садівською сільською радою рішення про пропозицію передачі в оренду вищевказаних об'єктів комунальної власності не приймалось, конкурс (аукціон) на право отримання їх в оренду не оголошувався, а також оголошення про намір передати майно в оренду в офіційних у друкованих засобах інформації розміщено не було.
Вказане підтверджується листом Садівської сільської ради від 03.05.2022 надісланим на адресу Сумської окружної прокуратури.
Стаття 15 Закону визначає випадки передачі в оренду майна без проведення аукціону, при цьому вказуючи, що і передача в оренду майна без проведення аукціону здійснюється виключно в ETC.
Разом з цим, встановлено, що ФОП Шкарупа О.В. не належить до суб'єктів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, а передані згідно спірного договору об'єкти комунальної власності, не включено до Переліку другого типу.
Таким чином, Садівська сільська рада всупереч вимогам ст. 13, 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо обов'язкового проведення конкурсу на оренду комунального майна, порушуючи процедуру укладення договору, а саме: не забезпечивши відкритість і прозорість передачі майна в оренду, передбачену Законом України «Про оренду державного та комунального майна», обмежила право інших осіб, які зацікавлені в оренді даного майна та могли б запропонувати найбільш економічно вигідну орендну плату.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) на момент вчинення правочину вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Зміст спірного договору тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, укладеного Садівською сільською радою та ФОП Шкарупа О.В., суперечить вимогам ст. 13, 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також інтересам держави і суспільства, відтак підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
За змістом статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Ураховуючи викладене, майно, яке передано ФОП Шкарупа О.В. згідно акту приймання-передачі від 29.01.2022 підлягає поверненню до комунальної власності Садівської сільської ради.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 4962,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір тимчасового користування майном, ще належить до комунальної власності від 29.01.2022, укладений між Садівською сільською радою Сумського району Сумської області (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський р-н, Сумська область 42343; код за ЄДРПОУ 05383323) та фізичною особою-підприємцем Шкарупою Ольгою Володимирівною ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Шкарупу Ольгу Володимирівну ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський р-н, Сумська область 42343; код за ЄДРПОУ 05383323) об'єкти водопостачання, які передані відповідно до договору тимчасового користування майном, що належить до комунальної власності від 29.01.2022, перелік і склад яких визначено в акті прийому передачі від 29.01.2022 ринковою вартістю 35050000,00 грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шкарупи Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 4962,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн 00 коп.) судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2023.
Суддя В.Л. Котельницька