вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.04.2023 Справа № 917/1384/22
Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали
за позовною заявою Акціонерного товариства «РВС Банк», 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код ЄДРПОУ 39849797,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл», 36000, Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 38516938,
про стягнення 2 498 048,49 грн.,
Секретар судового засідання: Токар А.В.
Представники сторін: згідно протоколу
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 498 048,49 грн.
Ухвалою від 03.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для поданя заяв по суті спору, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 01.12.2023р. підготовче засідання відкладено за клопотанням позивача та задоволено клопотання про участь у засіданнях в режимі відеоконференції.
22.11.2022р. до суду надійшов відзив на позов, 20.12.2022р. - відповідь на відзив, 22.12.2022р. - заперечення на відповідь на відзив, 09.01.2023р. - письмові пояснення від позивача, 01.02.2023р. - заява позивача про застосування позиції Верховного Суду та долучення наказу Мінреінтеграції №309.
Протокольною ухвалою від 09.02.2023р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 23.03.2023р. У даному засіданні суд розпочав розгляд справи по суті та у зв"язку з оглошенням у регіоні довготривалої повітряної тривоги оголосив перерву до 17.04.2023р. У засіданні 17.04.2023р., яке відбулося за участю представників обох сторін, суд розглянув справу по суті та оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задовлення позовних вимог.
Суть спору та аргументи сторін:
05.01.2022р. між сторонами по справі було укладено договір про надання гарантії №Д-21-22Г , за умовами якого:
- за заявою Принципала (ТОВ «Сервіс Ойл», відповідач) банк надає на користь Бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») Гарантію, за якою зобов"язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання Гарантійного випадку протягом строку дії або до дати закінчення Гарантії;
- Документ, з якого виникають базові відносини між Принципалом і Бенефіціаром - договір №21П-170_71350000-6 - Науково -технічні послуги в галузі інженерії (Сейсморозвідувальні дослідження на Жемчужній ділянці Скиданівської площі за технологією 3D;
- Загальна сума гарантії складає 4804900 грн, без ПДВ;
- Строк дії Гарантії : вступає в силу з моменту надання та діє по 26.06.2023р. (копія договору, заявка про надання гарантії №21, Банківська гарантія 21-22Г від 18.01.2022р. - а.с. 8-13).
Згідно з умовами гарантії, банк зобов'язався безвідклично, безумовно та без заперечень виплатити Бенефіціару на Вимогу будь-яку суму вказану у вимозі Бенефіціара, що не перевищує 4 804 900,00 грн.
В подальшому, 29.08.2022р. банком отримано від банефіціара - АТ «Укргазвидобування» SWIFT-повідомлення з вимогою про сплату за гарантією у зв"язку порушенням Принципалом зобов"язань за договором про надання послуг з проведення сейсмологорозвідувальних досліджень на Жемчужній ділянці Скиданівської площі за технологією 3 D від 15.02.2022р. №186/22.
П.2.4 договору передбачено, що Принципал з метою забезпечення здійснення Банком платежу за Гарантією на вимогу Бенефіціара може сформувати грошове покриття не пізніше здійснення банком платежу за Гарантією. Про надходження вимоги від Бенефіціара та необхідність формування грошового покриття Банк повідомляє Принципала у порядку, передбаченому цим Договором.
Відтак, Банк повідомив Принципала по отримання вимоги та на підставі п.2.4 договору гарантії заявив вимогу до ТОВ «Сервіс Ойл» про надання грошового покриття для оплати суми гарантії у розмірі 4 804 900,00 грн., проте через ненадання покриття 05.09.2022р. самостійно сплатив Бенефіціару суму гарантії, про шо повідомив Принципала шляхом направлення регресної вимоги від 05.09.2022р.
Враховуючи, що відповідачем у банку було розміщено власні кошти (вклад) на підставі договору на комплексне банківське обслуговування суб"єктів господарювання №14.431.0122.ЮО_Д, банком було списано з вкладного (депозитного) рахунку Принципала доступну суму коштів 2 495 851,91 грн та 2 374,39 грн процентів за депозитом, що підтверджується меморіальним ордером №8 від 05.09.2022р.
Крім того, між сторонами було укладено Договір застави майнових прав ДЗМП-21-22Г, заставою за яким забезпечувалося виконання заставодавцем зобов'язань за договором про надання гарантії (зі змінами і доповненнями до нього), на підставі якого до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відомості про обтяження прав за номером №29629659 від 18.01.2022р. Керуючись умовами Договору, Банк здійснив звернення стягнення на предмет застави шляхом списання коштів у сумі 480 490,00 грн. та 315,93 грн. в рахунок погашення основного зобов'язання за Договором про надання гарантії №Д-21-22Г від 05.01.2022р.
Враховуючи викладене, станом на 13.10.2022р. позивач просив стягнути з відповідача 1 825 867,77 грн. залишку заборгованості за договором, 71 884,02 грн. - 30% річних, 119 806,70 грн. пені, 480 490,00 грн. штрафу. У обгрунтування заявлених сум пені, річних та штрафу позивач посилається, серед іншого, на приписи розд.5 договору, якими передбачено відповідальність за порушення його умов:
- за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією Принцпал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла у період, за який нараховується пеня;
- за порушення Принципалом строків надання документів, визначених у п.4.7 договору, а також інших документів, передбачених цим Договором, в тому числі випадку подання недостовірної інформації, яка стосується умов цього договору та /або умов виконання цього договору, в тому числі - порушення будь-якого із зобов'язань, вказаних у цьому договорі, Принципал сплачуєна користь банку штраф у розмірі 10% від суми гарантії. Сплата штрафу не звільняє Принципала від виконання зобов'язань за цим договором;
- також п.4.2 передбачена сплата процентів від суми боргу - 30% річних у валюті гарантії за період з моменту сплати Банком за гарантією на вимогу бенефіціара або за рішенням суду та до моменту зарахування боргу на належні рахунки банку.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що після отримання від Банку повідомлення про отримання вимоги від Бенефіціара, відразу ж повідомив банк про те, що договір, у забезпечення якого надавалася гарантія, розірваний ТОВ «Сервіс Ойл» в односторонньому порядку у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин; листом від 25.10.2022р. №12/748 відповідача було повідомлено про отримання сертифікату ТПП України від 17.10.2022р. про форс-мажорні обставини, період дії: з 24.02.2022р., тривають на 17.10.2022р. Відтак, відповідач наполягає на тому, що у даному випадку банк не перевірив, чи порушено принципалом основне зобов'язання, формально підійшов до вивченн документів і поверхнево дослідив заяву бенефіціара, яку безпідставно задовольнив, оскільки гарантійний випадок не настав (відзив на позов - арк.справи 66-68, том 1).
Дані доводи спростовуються позивачем у відповіді на відзив від 12.12.2022р. (арк.справи 101-106), у реагування на яку відповідачем були подані заперечення від 20.12.2022р. (а.с.116-118).
Оцінка аргументів сторін з посиланням на норами права, якими керувався суд:
В даному випадку банківською гарантією було забезпечено виконання договору про надання послуг з проведення сейсморозвідувальних досліджень на Жемчужні ділянці Скиданівської площі за технологією 3D №186/22 від 15.02.2022р, укладений між ТОВ «Сервіс Ойл» та АТ «Укргазвидобування». З матеріалів справи та пояснень самого відповідача вбачається, що даний договір відповідачем виконаний не був через початок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, що стало форс-мажорною обставиною; у зв"язку з неможливістю викоання договору, ТОВ «Сервіс Ойл» розірвало його в односторонньому порядку, про що, як вказувалося вище, відразу повідомило Гаранта після отримання повідомлення про надходження вимоги від АТ «Укргазвидобування» до Банку про виплату гарантії. Судом також встановлено, що у провадженні Господарського суду Полтавської області наразі перебуває справа №917/1369/22 за позовною заявою АТ «Укргазвидобування» до ТОВ «Сервіс Ойл» в особі Філії газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до ТОВ «Сервіс Ойл» про стягнення 13 167 703,52грн та визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання Договору №186/22 від 15.02.2022р. (рішення у справі ще не прийнято).
Згідно із ч. 2 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За умовами ч. 1, 2 статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
Отже, гарантія - це правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Відповідно до статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Зі змісту наведених положень законодавства слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умов порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 статті 526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі 910/4460/19.
За умовами банківської гарантії № 21-22Г, вона забезпечує саме виконання принципалом Договору з бенефіціаром; гарант безвідклично та безумовно та без заперечнь зобов'язується виплатити бенефіціару на вимогу будь-яку суму вказану у вимозі бенефіціара, що не перевищує 4804900 грн. не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципалом зобов'язань, в забезпечення якого видана ця гарантія та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання ддаткових обгрунтувань. Усі платежі за гарантією мають бути виконані гарантом на користь бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень Принципала або будь-якої треьої сторони. Ніякі зміни і доповнення, що вносяться до договору, не звільняють гаранта від зобов'язань за банківською гарантією.
За приписами Цивільного законодавства, гарантія, на відміну від інших способів забезпечення виконання зобов'язан ня, які мають похідний (акцесорний) характер, є незалеж ною від основного зобов'язання. Припинення такого зобов'язання або визнання його недійсним не тягне за собою припинення гарантії, навіть тоді, коли у ній міститься посилання на основне зобов'язання. Відмовитися від задоволення вимог кредитора гарант може тільки то ді, коли останні не відповідають умовам гарантії або сплинув строк її дії. Незалежність гарантії від основного зобов'язання підкреслюється і правилом, встановленим ч. З ст. 565 ЦК: гарант, який після пред'яв лення до нього вимоги кредитором дізнався про недійсність основно го зобов'язання або про його припинення, повинен негайно сповісти ти про це кредитора та боржника. Однак при отриманні, незважаючи на таке повідомлення, повторної вимоги бенефіціара гарант зобов'я заний його задовольнити.
Відтак, заперечення відповідача проти позову, які зводиться до того, що позивач не повинен був сплачувати гарантію на користь бенефіціара, отримавши повідомлення про розірвання договору, який забезпечувався гарантією, є необгрунтованими.
Судом встановлено, що Банк, отримавши вимогу про сплату за банківською гарантією, діяв у відповідності до умов договору пр надання гарантії №Д-21-22Г. Так, згідно п.3.6, 3.7 договору, банк, тримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення, згідно із умовами Гарантії, і сплачує кошти бенефіціару (або повідомляє його про відмову у задовленні вимоги). Меморіальним ордером №8 від 05.09.2022р. банк, встановивши відсутність підстав для відмови у виплаті гарантії, здійснив її виплату в сумі 4 804 900,00 грн. (а.с.19, том 1).
Інша група відносин, що виникає у зв'язку з видачею гарантії, це відносини між гарантом та боржником-принципалом. Вони грунтуються на нормах цивільного законодавства та договорі між гарантом і боржником. Законом, зокрема, визначається, що гарант у разі сплати кредитору грошової суми у відповідності з умовами гарантії має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника, а також має право на винагороду за надані боржникові послуги.
Умовами договору передбачено наступне: якщо на вимогу бенефіціара та/або на виконання рішення суду банк виплачує грошові кошти за гарантією, принципал зобов'язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання регресної вимоги банку в повному обсязі відшкодувати банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати банку.
Також п.2.2 договору банку надано право самостійно здійснювати договірне списання коштів з будь-якого рахунку принципала, що відкритий та/або буде відкритий у майбутньому, в сумі заборгованості принципала за цим договором та гарантією. Право на договірне списання виникає у банку при настанні будь-яких випадків невиконання даного договору в будь-якій частині. Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2022р. ТОВ «Сервіс Ойл» підписало Заяву на приєднання до Договору на комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання №14.431.0122.ЮО_Д на отримання послуги вклад «Депозитна лінія» шляхом розміщення коштів у сумі 3 611 945,88 грн. на рахунку в банку з процентною ставкою по вкладу у розмірі 6%. Вказаною Публічною пропозицією зафіксовано право договірного списання заборгованості банком у разі невиконання умов цього договору та/або інших договорів з банком грошових коштів на підставі меморіальних ордерів (п.2.2.28 та п.3.2.1.9 Публічної пропозиції).
На цій підставі банком було списано з депозитного рахунку відповідача доступну суму коштів 2 495851,91 грн. та 2 374,39 грн. процентів за депозитом (меморіальний ордер №30672 від 05.09.2022р. - а.с. 41, том 1).
Крім того, 18.01.2022р. між сторонами по справі укладено договір застави майнових прав ДЗМП-21-22Г, якою (заставою) забезпечувалося виконання заставодавцем зобов'язань за договором про надання гарантії. Згідно п.3.1 договору застави, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі якщо в момент настання строку виконання заставодавцем будь-якого із зобов'язань, зазначених у п.1.1 договору, вони не будуть виконані або виконані неналежним чином (за умови, що заставодавець не усунув порушення протягом 5 робочих днів з дня отримання вимоги заставодержателя). На цій підставі банк здійснив стягнення на предмет застави шляхом списаня грошових коштів в рахунок погашення основного зобов'язання за договором про надання гарантії в сумі 480 490,00 грн. та 315,9 грн. (меморіальний ордер №23342 від 05.10.2022р. - а .с 50, том 1).
Таким чином, залишок суми основного боргу складає 1 825 867,77 грн., і суд вважає, що позовні вимоги в частині її стягнення є правомірними та обгрунтованими, а заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови у задволенні позову з вищенаведених мотивів.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що при обрахунку позивачем не враховано положення договору та статей 253,254 ЦК України.
Так, п.4.3 договору передбачено, що регресна вимога банку оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженою особою банку, скріплюється печаткою (за наявності) та вважається отриманою принципалом в одному з таких випадків:
- відправлення банком сканкопії Регресної вимоги на електронну пошту принципала, вказану у п.4.3 догвоору - у день відправлення;
- або направлення за допомогою поштового зв"язку рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення. У цьому випадку вона вважається доставленою (врученою) належним чином, датою її отримання є дата особистого вручення, яка вказана у повідомленні про вручення, а у разі повернення на адресу банку - з дати відправлення.
- вручення принципалу особисто.
Як уже зазначалося вище, принципал зобов"язаний відшкодувати банку виплати та додаткові витрати протягом 2 робочих днів з дня отримання регресної вимоги, а проценти від суми боргу (30%) за погодженням сторін виплачуются за період сплати банком за гарантією до моменту зарахування боргу на належні рахунки банку (п.4.2 договору).
Судом встановлено, що позивачем при нарахуванні пені взято до уваги направлення принципалу регресної вимоги електронною поштою 05.09.2022р., проте дане відправлення було здійснено на іншу електронну адресу ніж та, що зазаначена у договорі. Відтак, при встановленні періоду прострочення відповідача слід брати до уваги направлення позивачем та отриманні відповідачем регресної вимоги засобами поштового зв"язку - отримано 08.09.2022р. (арк.справи 24, том 1 - повідомлення про вручення), відтак, початком періоду прострочення для нарахуваня пені є 13.09.2022р. За розрахунками суду, правомірно нарахована пеня у сумі 92 026,90 грн. (період прострочення з 13.09.2022р. по 04.10.2022р. на суму 2306673,70 грн., період з 05.10.2022р. по 13.10.2022р. на суму 1 825867,77 грн.).
Стосовно розрахунку 30% річних, судом встановлено, що сторони у договорі відступили від приписів ст.625 ЦК України та ст.253 ЦК України і погодили розмір процентів, які принципал сплачує гаранту до повного відшкодування - 30% річних за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році -365 (366)) у валюті гарантії за пріод з моменту сплати банком гарантії та до моменту зарахування баоргу на рахунки банку; також сторони погодили порядок нарахування процентів: враховується перший день перерахуваня (сплати) банком грошових коштів за гарантією бенефіціару і не враховується день фактичного повернення принципалом грошових коштів.
Вказане узгоджується зі ст.6 ЦК України, якою закріплено право сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що стягненню підлягає 70 383,31 грн річних (за період з 05.09.2022р. по 04.10.2022р. на суму 2306673,70 грн. та з 05.10.2022р. по 13.10.2022р. на суму 1 825867,77 грн.).
Позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми гарантії (480 490,00 грн.) є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При розподілі судових витрат суд виходить з приписів ст.129 ГПК України. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахнок відповідача підлягає 37 031,52 грн. судового збору.
Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» (36000, Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 38516938) на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) 1 825 867,77 грн. основного боргу, 68 487,41 грн - річних,
92 026,90 грн. пені, 480 490,00 грн. штрафу, 37003,08 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встанволені ГПК України.
Повне рішення складено 27.04.2023р.
Суддя Мацко О.С.