Рішення від 21.04.2023 по справі 911/2517/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2023 р. Справа № 911/2517/22

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”

до Комунального підприємства “Васильківтепломережа”

про стягнення 5 678 951,01 гривень

за участю представників:

від позивача: Дудченко В.В. (довіреність № 1-3243 від 05.12.2022)

від відповідача: Кашуба Л.Г. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (далі - позивач/АТ “Укртрансгаз”) до Комунального підприємства “Васильківтепломережа” (далі - відповідач/КП “Васильківтепломережа”) про стягнення 5 678 951, 01 гривень, з яких: 5 039 958, 43 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у січні-березні 2017 року, 76 220, 74 гривень 3% річних та 562 771, 84 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування позову АТ “Укртрансгаз” зазначило, що відповідач не виконав передбаченого ч. 2 ст. 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” зобов'язання з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у січні-березні 2017 року, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вказаного зобов'язання позивачем нараховано 76 220, 74 гривень 3% річних та 562 771, 84 гривень інфляційних втрат.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.12.2022 залишив позовну заяву Акціонерного товариства “Укртрансгаз” без руху та постановив усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

23.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області позивач надав заяву про усунення недоліків разом із відповідними поясненнями та доказами на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.01.2023 прийняв позовну заяву Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/2517/22, призначив підготовче засідання на 03.02.2023, встановив строк позивачу до 03.02.2023 для подання до суду, зокрема письмових пояснень із зазначенням відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.02.2023, в межах встановлених судом строків, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 16.01.2023 у справі № 911/2517/22, із зазначенням відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 03.02.2023 у справі № 911/2517/22, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 24.02.2023 та встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 24.02.2023.

03.02.2023, після проведення підготовчого засідання, через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого КП “Васильківтепломережа” не погодилось з вимогами позивача та просило відмовити у їх задоволенні.

22.02.2023, у межах встановлених судом строків, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погодився із запереченнями відповідача та просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

У підготовчому засіданні 24.02.2023 суд оголосив про прийняття до розгляду відзиву та відповіді на відзив.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 24.02.2023 у цій справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду про суті на 24.03.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.03.2023 повідомив учасників справи, що судовий розгляд справи по суті в порядку загального позовного провадження 24.03.2023 не відбудеться, призначив судовий розгляд справи по суті в порядку загального позовного провадження на 07.04.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 07.04.2023 у цій справі, оголосив перерву в судовому засіданні до 21.04.2023.

12.04.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства “Укртрансгаз” надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь представника позивача - Трегубової А.В. у судовому засіданні 21.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 14.04.2023 в означеній справі задовольнив заяву Акціонерного товариства “Укртрансгаз” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та постановив провести судове засідання, призначене у справі на 21.04.2023 о 10:30, в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

У судовому засіданні 21.04.2023 після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

Як зауважено позивачем, Акціонерне товариство “Укртрансгаз” до 31.12.2019 виконувало функції оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) - суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), що передбачено п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України “Про ринок природного газу”, тоді як КП «Васильківтепломережа», в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”, є захищеним споживачем природного газу, що здійснює надання важливих суспільних послуг та приєднане до газотранспортної або газорозподільної системи, а також є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Так, на виконання вимог розпоряджень Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 «Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», №720-р від 04.10.2017 «Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року», № 717-р від 03.10.2018 «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року», між відповідачем та АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладено договори постачання природного газу № 1721/1617-ТЕ-17 від 06.10.2016, № 1789/1617-БО-17 від 27.10.2016 та № 1912/1617-КП-17 від 22.12.2016. Копії означених договорів наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1, абз. 2 п. 3.1., абз. 2 п. 3.2. указаних договорів сторони погодили, відповідно що:

- постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору;

- право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ спожива несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ;

- обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінацій на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Позивач вказує, що АТ “Укртрансгаз” встановило відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), будь-яким суб'єктом ринку природного газу, зокрема будь-яким постачальником, в обсязі 4706,869 тис.м.куб. у січні-березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Тому, за доводами позивача, відповідач хоч і мав договірні відносини з постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», однак останній не здійснював постачання природного газу відповідачу, унаслідок цього КП «Васильківтепломережа» здійснив відбір природного газу без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування в указані періоди в таких обсягах:

- за січень 2017 року - 1 974, 705 тис.м.куб;

- за лютий 2017 року - 1 667, 666 тис.м.куб;

- за березень 2017 року - 191 064, 498 тис.м.куб.

На думку позивача наведене підтверджується наданими до позовної заяви копіями актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, підписаних АТ «Укртрансгаз» та КП «Васильківтепломережа», та актів наданих послуг з розподілу природного газу, підписаних АТ «Київоблгаз» та КП «Васильківтепломережа», реєстрів обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Київоблгаз», а також звіту про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Київоблгаз».

Також на підтвердження обставин здійснення відповідачем відбору природного газу без поданих номінацій, позивачем надано копії місячних номінацій замовника послуг транспортування № 03/0001-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 05.01.2017, № 06/01-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 12.01.2017, № 10/01-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 19.01.2017, № 03/02-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 01.02.2017, № 07/02-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 09.02.2017, № 10/02-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 20.02.2017, № 01/03-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 27.02.2017, № 05/03-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 07.03.2017, № 08/03-ТКЕ-ТЕ/РО-17 від 20.03.2017.

Крім того позивачем зауважено, що обставини відбору відповідачем природного газу в обсязі 4 706,869 тис.м.куб. у спірні періоди встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2020 у справі № 911/2308/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та постановою Верховного Суду від 04.02.2021.

Ураховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 4 706, 869 тис.м.куб. у січні-березні 2017 без поданих постачальником газу номінацій, позивач просить суд стягнути з КП «Васильківтепломережа» вартість вказаних обсягів у порядку передбаченому ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730-VIII).

Позивачем зазначено, що вартість відібраного без номінацій природного газу у спірний період в обсязі 4 706, 869 тис.м.куб. загалом складає 27 913 615, 92 грн, яку відповідач зобов'язаний оплатити АТ «Укртрансгаз» рівними частинами протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, тобто розмір щомісячної оплати вартості відібраного без номінацій природного газу складає 387 689, 11 грн.

АТ «Укртрансгаз» зауважило, строк оплати вартості відібраного без номінацій природного газу за період з 01.10.2021 по 01.11.2022 настав, а тому відповідач був зобов'язаний сплатити 5 039 958, 43 грн, однак відповідач, в порушення вимог вказаного закону, не здійснив таку оплату, чим порушив відповідне зобов'язання та допустив прострочення строку для оплати.

Також, враховуючи прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивач вважає, що КП «Васильківтепломережа» зобов'язане також сплатити 76 220, 74 гривень 3% річних та 562 771, 84 гривень інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позовних вимог КП «Васильківтепломережа» зазначило, що:

- спожило 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу в межах обсягів, що передбачено договорами постачання природного газу № 1721/1617-ТЕ-17 від 06.10.2016, № 1789/1617-БО-17 від 27.10.2016 та № 1912/1617-КП-17 від 22.12.2016, а тому постачальником є саме АТ «НАК «Нафтогаз України»;

- відповідачем було складено акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2017, 28.02.2017 та 31.03.20017 відповідно до вказаних договорів, які не були підписані АТ «НАК «Нафтогаз України»;

- неналежне виконання АТ «НАК «Нафтогаз України» обов'язку щодо видачі номінацій не може мати наслідком покладення на відповідача, як теплопостачальної організації, що генерує теплову енергію, будь-яких додаткових зобов'язань;

- відповідач не є прямим споживачем АТ «Укртрансгаз» та отримував природний газ на точці виходу з газорозподільної мережі для його транспортування магістральними газопроводами до газорозподільних станцій та подальшого транспортування (розподілу) газорозподільною мережею в межах іншої послуги, яка надається оператором ГРМ;

- в межах справи № 911/2308/19 судом встановлено обставини сплати відповідачем 3 285 807, 46 грн за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 за послуги транспортування природного газу, тоді як позивачем зазначені кошти прийнято без зауважень;

- в межах справи № 911/1159/18 суди встановили обставини недотримання АТ «Укртрансгаз» положень законодавства та умов договору щодо строків надання односторонніх актів про надання послуг балансування, а тому дійшли висновку, що повторне здійснення балансування газу на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договорів та Кодексу ГТС, а тому відсутні підстави для стягнення з АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами та, як наслідок, необґрунтованість та недоведеність АТ «Укртрансгаз» підстав для задоволення позовних вимог;

- постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/16697/17 встановлено, далі дослівно: «Крім того, НАК «Нафтогаз України» наголошено, що відповідно до зазначених звітів обсяги природного газу компанії, які у березні 2017 року були подані на точках входу до ГТС для транспортування, відповідають обсягам газу, відібраним на точках виходу з ГТС, тобто небаланс у компанії відсутній.», а отже відповідач не здійснював відбір природного газу без номінацій у січні-березні 2017 року;

- позивачем доказово не підтверджено та не вказано, на підставі чого визначено обсяг природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та вартість таких обсягів, я огляду на те, що між сторонами без заперечень узгоджені акти приймання-передачі транспортування газу у спірні періоди та відповідач в повному обсязі розрахувався за спожитий газ;

- ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII передбачає право на врегулювання заборгованості, проте наявність такого права не свідчить про можливість автоматичного/безумовного стягнення заборгованості за спірні обсяги газу, тобто не звільняє позивача від обов'язку доведення наявності в нього права на стягнення з відповідача коштів на користь АТ «Укртрансгаз».

Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У спростування наведених відповідачем доводів, позивач зазначив, що:

- відповідач у відзиві визнав факт відбору 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу з газотранспортної системи у січні-березні 2017 року, що відповідає загальному обсягу природного газу вказаного АТ «Укртрансгаз» у позовній заяві, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч. 1ст. 75 ГПК України;

- відповідачем не надано доказів подання постачальником номінацій на спірні обсяги природного газу, як і не надано актів приймання-передачі природного газу, підписаних постачальником та відповідачем;

- хоча у спірний період КП «Васильківтепломережа» та АТ «НАК «Нафтогаз України» мали договірні відносини, однак постачальник не здійснював постачання природного газу, а тому відповідачем було відібрано такий газ без номінацій та з газотранспортної системи з обсягів природного газу позивача, що були подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС;

- відповідач, у визначені Законом № 1730-VIII строки, для врегулювання наявної заборгованості за безномінаційно відібраний ним газ у спірний період, не скористався правом укладення договору про реструктуризацію, а тому в АТ «Укртрансгаз» виникло право вимагати стягнення простроченої заборгованості на підставі ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII;

- посилання на судові рішення № 911/1159/18 є неналежним, оскільки предметом спору в справі № 911/1159/18 є стягнення з АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням останнім зобов'язань за договором транспортування природного газу в частині оплати послуг балансування, що не є предметом розгляду та не досліджується в справі № 911/2517/22.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб'єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб'єктів.

З огляду на матеріали справи, у спірні періоди та до 31.12.2019 (моменту створення та початку функціонування окремого суб'єкта на ринку природного газу України оператора ГТС) позивач виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов'язки визначені Кабінетом Міністрів України в таких постановах:

- від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (далі - Постанова № 758);

- від 22.03.2017 № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Постанова № 187);

- від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Постанова № 867).

З системного аналізу вказаних постанов випливає, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зобов'язаний постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів.

До таких виробників належав і відповідач.

Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні № 1730-VIII, а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IХ (далі - Закон № 1639-ІХ) та Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон № 2479-IX)

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб'єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.

Отже, Законом № 1639-ІХ та Законом № 2479-IX та внесено зміни до Закону № 1730-VIII, розширивши сферу його дії, зокрема шляхом викладення статті 2 в новій редакції: дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

З огляду викладеного, суд дійшов висновку, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов'язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов:

- відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019;

- відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що між АТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Васильківтепломережа» укладено договори постачання природного газу № 1721/1617-ТЕ-17 від 06.10.2016, № 1789/1617-БО-17 від 27.10.2016 та № 1912/1617-КП-17 від 22.12.2016, за умовами яких АТ «НАК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу та взяло на себе обов'язок поставити споживачеві (КП «Васильківтепломережа») протягом 2016-2017 років природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його вартість.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору.

Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.

Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 ГПК України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19.

Так, межах цієї справи суду необхідно дослідити обставини:

- відбору відповідачем природного газу упродовж січня, лютого, березня 2017 року;

- відбору природного газу без поданих постачальником газу номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів;

- наявності заборгованості, оскільки їх встановлення необхідне для вирішення цієї справи, а також перевірити та надати оцінку запереченням відповідача, перевірити правильність розрахунків.

Так, Господарський суд Київської області рішенням від 11.02.2020 у справі № 911/2308/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та постановою Верховного Суду від 04.02.2021, відмовлено в задоволені позову АТ "Укртрансгаз" до КП "Васильківтепломережа" про зобов'язання повернути майно та стягнення коштів.

Зі змісту мотивувальних частин вказаних судових рішень у згаданій господарській справі слідує, що:

- правовою підставою для отримання відповідачем у січні-березні 2017 року в розмірі 4 706,869 тис. куб. м. природного газу був договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000075/ВОY/2016/7.0541 від 01.04.2016, укладений КП "Васильківтепломережа" з ПАТ "Укртрансгаз" та договори постачання природного газу № 1721/1617-ТЕ-17 від 06.10.2016, № 1789/1617-БО-17 від 27.10.2016, № 1912/1617-КП-17 від 22.12.2016, укладені відповідачем з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

- КП «Васильківтепломережа» було складено акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2017, від 28.02.2017 та від 31.03.2017 відповідно до договорів постачання природного газу, які з боку АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписано не було.

- КП "Васильківтепломережа" не перевищило обсягу споживання природного газу у січні-березні 2017 року та сплатило позивачу за послуги з транспортування природного газу за цей період 3 285 807,46 грн, які прийнято без зауважень.

Поряд з тим, у справі № 911/2308/19 суди дійшли таких висновків:

- споживання відповідачем у січені-березні 2017 року природного газу в розмірі 4 706,869 тис. куб. м не є несанкціонованим відбором, вказавши на наявність у спірному періоді укладених між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а також, існування спеціально покладеного на постачальника обов'язку видати номінації та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року";

- АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а не правом.

Однак, зазначене не спростовує позовних вимог, адже такі рішення були ухвалені за іншого правового регулювання, без урахування приписів Закону № 1730-VIII в редакції Закону № 1639-ІХ та Закону № 2479-IX та становлять правову оцінку встановлених обставин.

Отже, враховуючи принцип правової визначеності, не можуть бути переоцінені в межах спору у зазначеній справі встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2020 у справі № 911/2308/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та постановою Верховного Суду від 04.02.2021, що набрали законної сили у передбаченому законом порядку, преюдиційні згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України для зазначеної справи обставини споживання відповідачем у січні-березні 2017 року 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу без номінацій та підписаних актів приймання-передачі природного газу.

До того ж, надання позивачем послуг з транспортування 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу магістральними газопроводами у спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг з транспортування природного газу, водночас у відзиві на позовну заяву КП «Васильківтепломережа» визнало обставини споживання ним у січні-березні 2017 року 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу, а суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.

Водночас з системного аналізу норм матеріального права слідує, що частина ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII є нормою прямої дії, застосування якої не ставиться у залежність від наявності будь-яких інших умов, окрім як здійснення споживачем відбору природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та за відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів протягом січня, лютого, березня 2017 року здійснювали відбір.

Також, застосування вказаної норми не залежить від факту включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, оскільки згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначений Закон не має зворотної дії в часі, не поширюється на правовідносини з розрахунків за поставлений природний газ, які проведено до набрання ним чинності, а визначає порядок компенсації (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартості відібраного природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та за відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів.

Отже, враховуючи вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність обставин відбору відповідачем 4 706, 869 тис.м.куб. природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів у період з січень-березень 2017 року.

Однак належних та допустимих доказів сплати відповідачем вартості відібраних без номінацій 4 706, 869 тис. куб. м природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу суду не надано.

Суд зазначає, що у цій справі відносини з відбору природного газу без поданих номінацій виникли та існували до моменту прийняття Закону № 1639-ІХ та Закону № 2479-IX та залишалися неврегульованими до часу ухвалення останнього. Відповідач, знаючи, що спожив природний газ без номінацій, при цьому нікому не сплативши за нього коштів, навпаки повинен був розуміти та розраховувати на врегулювання такої ситуації (зокрема законодавче).

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач не оплатив вартість відібраного без номінацій природного газу, враховуючи арифметичну відповідність суми обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з КП «Васильківтепломережа» 5 039 958, 43 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у січні-березні 2017 року є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас судом визнаються процесуально неспроможними доводи відповідача 1 про встановлення судами у справах № 911/1159/18 та № 826/16697/17 обставин, які мають преюдиційне значення з огляду на таке:

- у справі № 911/1159/18 предметом позову є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" грошових коштів у зв'язку з виявленням обсягів негативних місячних небалансів у січні, лютому, травні-грудні 2016 року та січні-грудні 2017 року у встановлений договором строк;

- у справі № 826/16697/17 предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення;

- у справі № 911/2517/22 предметом позову є вимога про стягнення 5 039 958, 43 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у січні-березні 2017 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини в цій справі є інакшими, ніж встановлено судами під час розгляду у справах № 911/1159/18 та № 826/16697/17, тобто не є преюдиційними в означеній справі в розрізі предмету та підстав такого позову, а також необхідності встановлення обставин виявлення обсягів негативних місячних небалансів у січні, лютому, травні-грудні 2016 року та січні-грудні 2017 року та здійснення операції з постачання природного газу споживачам і зобов'язання визначити податкові зобов'язання з постачання товарів.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 76 220, 74 грн 3% річних, нарахованих:

з 01.11.2021 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за жовтень 2021;

з 01.12.2021 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за листопад 2021;

з 01.01.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за грудень 2021;

з 01.02.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за січень 2022;

з 01.03.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за лютий 2022;

з 01.04.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за березень 2022;

з 01.05.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за квітень 2022;

з 01.06.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за травень 2022;

з 01.07.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за червень 2022;

з 01.08.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за липень 2022;

з 01.09.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за серпень 2022;

з 01.10.2022 по 01.11.2022 на 387 689, 11 грн заборгованості з компенсації за вересень 2022;

- 562 771, 84 грн інфляційних втрат, нарахованих: