ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 910/14391/22
За заявою TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/14391/22
За позовом TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 93 954,60 Євро
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Бенчук О.О.
Представники учасників справи:
від позивача Хомин О.М.
від відповідача Балацький Я.А.
TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 93 954,60 євро, з яких 90 696,96 Євро - основний борг та 3 257,64 Євро - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 53-121-01-21-10481 від 21.07.2021 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/14391/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій та призначено проведення підготовчого засідання на 30.01.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 90 696,96 Євро основного боргу, 3 220,36 Євро 3% річних, а також 1 409,32 Євро судового збору.
13.03.2023 від TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia надійшла заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з відповідача у даній справі витрати на правничу допомогу 2 000,00 Євро.
Ухвалою суду від 22.03.2023 розгляд вказаної заяви позивача призначено в судовому засіданні на 10.04.2023, а також запропоновано відповідачу надати письмові пояснення, заперечення по суті заяви відповідача про розподіл судових витрат.
30.03.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначається про отримання представником позивача через електронну пошту заперечень відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Проте, суд зазначає, що до суду від відповідача не надходило документу з назвою заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, поряд з цим такі заперечення містяться у відзиві на позов, а також запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні представник позивача вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити, відповідач проти задоволення вимог заяви заперечував.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.
Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/14391/22, суд виходив з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У попередньому (орієнованому) розрахунку суми судових витрат позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 Євро.
До позовної заяви позивачем долучено договір № KMLF/93/2022 від 18.11.2022 про надання правової допомоги, укладений між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (адвокатське об'єднання, об'єднання).
Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем в строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме здана до відправлення відділенню зв'язку 10.03.2023.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У позовній заяві в попередньому (орієнтованому) розрахунку судових витрат зазначалось про понесення витрат на правничу допомогу, орієнтований розмір яких може становити 2 000,00 Євро.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 Євро.
На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано:
- № KMLF/93/2022 від 18.11.2022;
- ордер серії АА № 1259702 від 15.12.2022;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000240;
- рахунок № 93/2022/1 від 1.11.2022 на суму 2 000,00 Євро;
- виписку з рахунку від 23.11.2022.
Оцінивши подані докази, суд зазначає про наступне.
Відповідно до договору № KMLF/93/2022 від 18.11.2022, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр», клієнт доручив, а об'єднання зобов'язалось здійснювати представництво клієнта в його спільному спорі з Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо стягнення з останнього суми основного боргу та 3% річних за договором від 21.07.2021 № 53-121-01-01-10481 з повним обсягом процесуальних прав сторони у спорі (позивача) та повноважень передбачених відповідно до договору.
Відповідно до п. 4.1 договору загальна сума договору (сума гонорару об'єднання) становить 2 000 Євро.
Згідно з п. 4.2 договору оплата юридичних послуг здійснюється в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 2 000,00 Євро клієнт сплачує об'єднанню протягом 3 робочих днів з дати укладення договору.
Як погоджено в п. 9.6, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023.
Об'єднанням 21.11.2022 виставлено рахунок № 93/2022/1 на суму 2 000,00 Євро, який, як вбачається з виписки від 23.11.2022, був оплачений позивачем.
07.03.2023 між сторонами підписано акт № 1 прийому-передачі послуг.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, що заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Так, як вказано вище, рішенням суду від 06.03.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 90 696,96 Євро основного боргу, 3 220,36 Євро 3% річних, а також 1 409,32 Євро судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вказаних обставин, пропорційно задоволених вимог витрати на правничу допомогу є обґрунтованими в розмірі 1 998,78 Євро.
Проте, відповідачем вказується на неспівмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим представником на виконання відповідних робіт та наданих послуг.
Стосовно вказаних заперечень відповідача суд зазначає таке.
Розмір витрат на правничу допомогу в сумі 2 000,00 Євро за написання та подання до суду позовної заяви (про стягнення основного боргу та нарахованих 3% річних за договором), написання відповіді на відзив, а також участь представника позивача у 3 судових засіданнях, тривалість яких сумарно була недовгою (менше однієї години), є завищеним та не відповідає критеріям співмірності зі складністю справи та виконаними роботами.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та результат вирішення спору, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 2 000,00 Євро неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає частково обґрунтованими заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та в запереченнях на відповідь на відзив, щодо необґрунтованості та неспівмірності покладення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.
Поряд з цим, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 Євро.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь TVD Spolka z organiczona odpowiedzialnoskia (Алея Бохатерув Вжеся, 18, офіс 42, 02389, Польща, м. Варшава, код 382742205) 1 500,00 Євро (одну тисячу п'ятсот Євро 00 євроцентів) витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 28.04.2023.
Суддя О.Г. Удалова