ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.04.2023Справа № 910/4751/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПРОММАРКЕТ"
до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 622 686,49 грн.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання;
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОПРОММАРКЕТ" звернулось до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 622 686,49 грн., з яких: 539 880,00 грн. - сума основного боргу за договором поставки №ОД/НХ-21-273-НЮ від 20.07.2021, 58 792,93 грн. - інфляційні збитки, 229,26 грн. - відсотки за користування грошовими коштами, 23 784,30 грн. - пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Станом на 19.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли документи з посиланням на вимоги ухвали суду від 27.06.2022.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 21.09.2022.
15.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
22.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2022 відкладено судове засідання на 09.11.2022.
12.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли письмові пояснення.
25.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
25.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли заперечення.
25.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 відкладено судове засідання на 21.12.2022.
29.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 21.12.2022 не відбулись у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Київ та призначено підготовче засідання на 19.01.2023.
26.12.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
09.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
12.01.2023 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 19.01.2023 не відбулись у зв'язку з відсутністю електропостачання до будівель суду, про що складено акт та призначено судове засідання на 08.02.2023.
24.01.2023 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
31.01.2023 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
08.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 відкладено судове засідання на 22.03.2023.
03.03.2023 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
08.03.20.23 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також підтримав позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 відкладено судове засідання на 12.04.2023.
03.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшли пояснення.
06.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПРОММАРКЕТ" надійшла заява про проведення судового розгляду без участі позивача та підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу.
10.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшли пояснення за вих. №НЮ-14/369 та №НЮ-14/337.
12.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПРОММАРКЕТ" надійшла заява про проведення судового розгляду без участі позивача.
У судовому засіданні 12.04.2023 представник відповідача надав усні пояснення щодо предмету спору та просив відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі, представник позивача не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що позивач був належним чином повідомлений про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи.
У даному випадку суд відзначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Згідно з частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У судовому засіданні 12.04.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОПРОММАРКЕТ" (надалі - Позивач/Постачальник) та Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (надалі - Відповідач/Замовник) укладено Договір поставки №ОД/НХ-21-273-НЮ (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.2. якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі.
Відповідно до пункту 6.4. Договору, загальна сума договору складає 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн.
Пунктом 7.2. Договору, сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 46 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строку.
Згідно з пунктом 7.5. Договору, у разі, якщо реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 46 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).
Відповідно до пункту 16.2. Договору, строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов'язків щодо розрахунків по Договору - до остаточного виконання.
Додатком №1 до Договору №ОД/НХ-21-273-НЮ від 20.07.2021, сторони оформили специфікацію №1.
На підставі видаткової накладної №62 від 28.10.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн. (товарно-транспортна накладна №Р62 від 28.10.2021 на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн.).
28.10.2021 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню №70 на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн.
Відповідачем оплату отриманого товару не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з останнього суму в розмірі 622 686,49 грн., з яких: 539 880,00 грн. - сума основного боргу, 58 792,93 грн. - інфляційні збитки, 229,26 грн. - відсотки за користування грошовими коштами та 23 784,30 грн. - пені.
Заяви позивача від 06.04.2023 та 12.04.2023, в яких він підтримав позовні вимоги в частині стягнення лише суми основного боргу, судом не можуть бути враховані, оскільки заявлені в порушення вимог частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на пункт 7.5. Договору, яким передбачено, що обов'язок з оплати вартості товару виникає лише після письмового повідомлення позивача про реєстрацію контролюючими органами ДПС зупинених податкових накладних, чого в даному випадку здійснено не було.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір належною підставою, у розумінні норм статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та є фактично за своєю правовою суттю договором купівлі-продажу.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено факт передачі позивачем відповідачу товару на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн. на підставі видаткової накладної №62 від 28.10.2021, що також підтверджується товарно-транспортною накладною №Р62 від 28.10.2021 на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн.
Також, позивачем було виставлено рахунок на оплату по замовленню від 28.10.2021 №70 на суму 539 880,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 89 980,00 грн.
При цьому, на виконання умов Договору позивачем складена податкова накладна №7 та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 28.10.2021.
Позивач вказує, що відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказана накладна зареєстрована 15.11.2021.
З огляду на викладене, на думку позивача, відповідач повинен був сплатити заборгованість за отриманий товар до 03.01.2022 включно.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що строк оплати не настав, оскільки реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 7.2. Договору, сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 46 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строку.
Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9346272375 в графі «Результат обробки» зазначено: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена».
Пунктом 7.5. Договору сторонами встановлено, що у разі, якщо реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 46 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач, укладаючи та підписуючи Договір, погодився з особливим строком оплати товару, враховуючи те, що він є платником ПДВ.
Таким чином, в силу погоджених сторонами умов пункту 7.5. Договору, строк оплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару не настав, оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення (лист), наявність якого сторони встановили умовами Договору, на дату підписання позовної заяви.
Заперечення наведені позивачем у відповіді на відзив, щодо того, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні в реєстрі для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, а не з договірних відносин приймаються судом, проте, такі заперечення не спростовують обставини погодження сторонами у Договорі особливого порядку виникнення у відповідача обов'язку з оплати отриманого від позивача товару.
При цьому, позивачем не подано до суду документального підтвердження реєстрації податкової накладної після зупинення, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості поставленого позивачем товару.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що погоджені сторонами умови Договору не зачіпають податкових відносин, які регулюються Податковим кодексом України, а лише визначають строк оплати з урахуванням дати реєстрації податкової накладної.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, на час подання позовної зави звернення до суду з даним позовом є передчасним, а тому, позовна заява в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 539 880,00 грн. задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що подана до суду заява від 21.04.2023, в якій позивач просить розглянути позов за його відсутності, а також лист № 01-03/23 від 29.03.2023, який направлений на адресу відповідача з інформацією щодо реєстрації податкової накладної №7 від 28.10.2021, свідчить про виконання позивачем пунктів 7.2., 7.5. Договору лише в березні 2023 року, та не спростовує висновків суду, що на час звернення з позовом до суду, у відповідача ще не виникли зобов'язання по сплаті товару отриманого ним відповідно до Договору поставки №ОД/НХ-21-273-НЮ від 20.07.2021.
Окрім того, оскільки заявлені до стягнення з відповідача сума пені, сума 3% річних та сума інфляційних втрат є похідними від основного зобов'язання, строк виконання якого не настав, відповідно відсутні підстави для задоволення позовної заяви в частині стягнення з відповідача фінансових та штрафних санкцій.
Згідно з частиною 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПРОММАРКЕТ" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 622 686,49 грн. - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2023.
Суддя І.В. Приходько