вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"25" квітня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/157/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Вайди Валерії Василівни, м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення 14 440,00 грн
За участю представників:
позивача: Гуйда Д.М., адвокат, довіреність від 01.10.2022 (в режимі відеоконференцзв'язку);
відповідача: Вайда В.В., в порядку самопредставництва.
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Вайди Валерії Василівни про стягнення 21 940,00 грн заборгованості за період грудень 2021 року - червень 2023 року посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору КБР-134/07/21 від 01.07.2021 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/157/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023.
Ухвалою від 02 березня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив судове засідання на 27 березня 2023 року.
Від відповідача 17.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов від 17.03.2023 (вх. №02.3.1-02/1982/23) відповідно до якого Фізична особа - підприємець Вайда Валерія Василівна заперечує проти задоволення позовних вимог та повідомляє про сплату на користь позивача 15 000,00 грн заборгованості.
Позивачем, в свою чергу, 23.03.2023 подано відповідь на відзив від 21.03.2023, згідно з якою, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» у зв'язку зі сплатою відповідачем 15 000,00 грн заборгованості повідомляє, що такі грошові кошти за умовами укладеного між сторонами Договору розподілено між Авторською і Суміжною організаціями, а відтак, просить зменшити розмір позовних вимог на 7500,00 грн та стягнути з відповідача у справі 14 440,00 грн заборгованості.
Вказана заява прийнята судом в судовому засіданні 27.03.2023, у зв'язку з чим розгляд справи в подальшому здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.
У зв'язку з викладеним, в судовому засіданні 27.03.2023 оголошувалася перерва до 25.04.2023 для надання можливості учасникам справи подати суду додаткові докази на підтвердження власних вимог та заперечень.
21 квітня 2023 року від позивача на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення від 21.04.2023 з обґрунтуваннями правомірності здійсненого позивачем розподілу отриманих від відповідача грошових коштів та наявності права на отримання від відповідача роялті, незважаючи на втрату акредитації у сфері розширеного колективного управління.
Відповідачем, в свою чергу, 24.04.2023 подано суду додаткові пояснення із спростуванням означених доводів позивача.
Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримує, з урахуванням заяви про зменшення їх розміру та додатково поданих письмових пояснень.
Відповідач в судових засіданнях та згідно з поданими суду відзивом на позов, додатковими поясненнями позовні вимоги не визнає.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням підприємцем зобов'язань зі сплати винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського та суміжних прав відповідно до Договору КБР-134/07/21 від 01.07.2021 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, у зв'язку з чим у нього утворився борг за перший рік дії договору (з грудня 2021 року по червень 2022 року) в сумі 13 160,00 грн та другий рік дії договору (з липня 2022 року по червень 2023 року) в сумі 30 720,00 грн, а всього на суму 43 880,00 грн, 50% яких, тобто 21 940,00 грн належить до сплати на користь позивача, що з урахуванням часткової сплати Фізичною особою - підприємцем Вайдою Валерією Василівною після звернення з даним позовом до суду 15 000,00 грн заборгованості та здійснення позивачем розподілу даних грошових коштів між Авторською і Суміжною організаціями становить суму позовних вимог 14 440,00 грн, які спілка просить стягнути з відповідача у справі.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач згідно з відзивом на позов від 17.03.2023 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що 21 лютого 2023 року Позивач виставив рахунок Відповідачу 15 720,00 грн, з яких відповідачем сплачено 15000 грн, однак позивач не зменшив позовні вимоги, а навпаки збільшив.
Зауважує, що відповідач неодноразово попереджав позивача про те, що ФОП Вайда В.В. не здійснює господарську діяльність в закладі паб «Viking» (м. Ужгород, вул. Володимирська, 90), оскільки з 31.08.2022 року єдиним ФОП-ом у даному закладі є Савінова Т.С.
Відповідь на відзив.
Позивач у відповіді на відзив підтверджує сплату відповідачем 15 000,00 грн винагороди (роялті), зазначивши водночас, що вказані грошові кошти відповідно до п. 3.6. Договору розподілені позивачем в рівних частках на користь Авторської організації - Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Договором становить 14 440,00 грн.
Також, позивач звертає увагу, що відповідачем не подано належних доказів припинення ведення господарської діяльності в пабі «Viking» та не припинено дію укладеного між сторонами Договору, який підлягає виконанню.
Окрім того, згідно з наданими суду додатковими письмовими поясненнями від 21.04.2023 позивач зазначає, що незважаючи на втрату ним акредитації в сфері розширеного колективного управління відповідно до положень п.п. 3-2, 3-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» умови Договору продовжують бути чинним для сторін, як і не припинилися у відповідача права користування авторськими і суміжними правами, за які підприємець вносить плату за договором.
Заперечення.
Відповідачем не подано суду заперечень відповідно до приписів ст. 167 ГПК України. В той же час, згідно з наданими відповідачем суду письмовими поясненнями від 24.04.2023 відповідач зауважує, що грошова сума у розмірі 15000 грн була перерахована безпосередньо позивачу, а Договором, укладеним між позивачем і відповідачем не передбачено права Громадської спілки УЛАСП змінювати цільове призначення коштів. Крім того, зауважує, що позивач здійснив перерахунок 50% суми тільки на наступний день після судового засідання, 27.03.2023, коли на це звернули увагу суд і відповідач, хоча в день розгляду справу Громадська спілка повідомляла, що перерахунок вже був здійснений. Також, зауважує, що позивачем не надано ніяких доказів, що у ФОП Вайди В.В. є заборгованість перед Авторською організацією, на чию користь позивач перераховував половину оплачених відповідачем грошових коштів.
Просить звернути увагу, що укладеним між сторонами договором передбачено, що позивач є акредитованою організацією колективного управління. В свою чергу з 30.05.2022 року позивач позбавлений такої акредитації, а положеннями п. 3-4. Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що за наведених обставин тариф для сплати користувачем справедливої винагороди відповідно до цього підпункту становить 50 відсотків від розміру винагороди, яку користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
01 липня 2021 року між Фізичною особою - підприємцем Вайдою Валерією Василівною (як Користувачем), Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (як Суміжною організацією), Приватною організацією «Організація колективного управління авторських та суміжних прав» (як Авторською організацією) та Приватною організацією «Українська ліга авторських та суміжних прав» (ПО УЛАСП) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-134/07/21-Н (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору узгоджено, що Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1 Договору).
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2 Договору).
За умовами п. 3.3 Договору за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських та суміжних прав»).
Відповідно до п. 3.5 Договору механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Згідно з п. 3.6 Договору отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.
У Додатку №3 до Договору сторонами погоджений перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права, а також розмір єдиного сукупного платежу за майнові права, в розмірі 2560,00 грн на місяць (п.п. 2, 2.2. Додатку №3 до Договору).
Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (п. 2.3. Додатку №3 до Договору.)
Відповідно до п. 5.1 Договору у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацію до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
Положеннями п. 2.1. Договору визначені критерії, за якими відбиралися контрагенти, у яких Користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання у сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності та/або наявність акредитації, за результатами чого контрагентами Користувача було обрано - для публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань - Суміжна організація (Позивач у даній справі), яка за умовами Договору є акредитованою організацією в сфері розширеного колективного управління даними майновими правами.
За умовами п. 5.2 Договору, в разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною організацією та іншими сторонами договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням ПО УЛАСП. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО УЛАСП мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.
Спілка є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019, що підтверджується долученими Позивачем до додаткових пояснень листом Мінекономрозвитку від 03.06.2019 №2301-07/23003-07, витягом з Реєстру організацій колективного управління №4 від 31.05.2019.
Водночас, з долученого позивачем до додаткових пояснень листа Мінекономіки від 01.03.2023 №3921-07/8576-07 вбачається, що станом на час його підготовки Суміжна організація не має акредитації в жодній зі сфер обов'язкового та розширеного колективного управління.
Сторонами визнається обставина, що втрата (припинення) акредитації позивача у сфері розширеного колективного управління відбулася з 30.06.2022 у зв'язку з закінченням встановленого наказом Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912 строку акредитації.
Водночас, за твердженням позивача у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України з часу закінчення строку акредитації позивача нові конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління не оголошуються, про що зазначено в п.п. 5 п. 3-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», у зв'язку з чим, Суміжна організація продовжує бути стороною Договору є зареєстрованою організацією колективного управління у сфері добровільного колективного управління, а відтак, має право на отримання від Користувача визначених Договором роялті.
Судом встановлено також, що як Додаток №1 до Договору між Користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП і Суміжною організацією був укладений Договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав від 01.07.2020.
Положеннями п. 5.3. означеного Додатку №1 до Договору визначено, що у разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління Суміжна організація має право на власний вибір здійснити одну з наступних дій:
- залишаючись стороною як цією ліцензійної угоди, так і Основного договору №КБР-134/07/21-Н від 01.07.2021 укласти договори із правовласниками таким чином, щоб Користувач зміг отримати дозвіл на користування правами таких правовласників (в тому числі з правовласниками, які вилучили права у нової акредитованої організації в сфері суміжних прав, якщо така буде існувати);
- передати свої права як за цією ліцензійною угодою, так і Основним договором №КБР-134/07/21-Н від 01.07.2021 іншій новій акредитованій організації колективного управління у сфері публічних прав щодо публічного виконання.
За твердженням позивача, Фізична особа - підприємець Вайда Валерія Василівна з грудня 2021 року припинила сплачувати роялті за використання об'єктів суміжних прав (публічне виконання фонограм та зафіксованих в них виконань) згідно з умовами Договору, у зв'язку з чим у неї утворився борг за перший рік дії договору (з грудня 2021 року по червень 2022 року) в сумі 13 160,00 грн та другий рік дії договору (з липня 2022 року по червень 2023 року) в сумі 30 720,00 грн, а всього на суму 43 880,00 грн, 50% яких, тобто 21 940,00 грн належить до сплати на користь позивача, що з урахуванням часткової сплати відповідачем після звернення з даним позовом до суду 15 000,00 грн заборгованості та здійснення позивачем розподілу даних грошових коштів між Авторською і Суміжною організаціями становить суму позовних вимог 14 440,00 грн.
Наведене послугувало підставою для звернення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з даним позовом до Господарського суду, предметом якого визначено стягнення з відповідача в порядку регресу 94 431,02 грн збитків.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз укладеного між сторонами ліцензійного договору та додатків до нього дає підстави для висновку, що відповідач як Користувач не має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятого на себе зобов'язання з виплати винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського та суміжних прав, а відтак користувач має виконати таке зобов'язання у спосіб та строки, узгоджені у відповідному договорі.
При цьому, зміна суб'єкта господарської діяльності в закладі, де Користувач за Договором здійснює використання об'єкта суміжних прав може бути підставою для дострокового припинення (розірвання) Договору, зміни сторони Користувача за Договором, проте наведене не є автоматичною підставою для несплати визначеної Договором винагороди (роялті), у зв'язку з чим заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.
За умови використання іншим суб'єктом господарської діяльності авторського та суміжних прав за Договором, винагороду за яким сплачено Користувачем та доведення останнім належними та допустимими доказами такої обставини, відповідач у справі не позбавлений права в порядку регресу звернутися до такого фактичного користувача об'єктами авторського та суміжних прав з вимогою про відшкодування понесених на оплату роялті витрат.
Як встановлено судом, предметом позову у даній справі, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення позовних вимог, є стягнення заборгованості в сумі 14 440,00 грн, що виникла у зв'язку з невиконанням підприємцем зобов'язання із виплати винагороди (роялті) за період дії укладеного між сторонами договору в розмірі 50% за використання суміжних прав.
Водночас, при зверненні з даним позовом до суду позивач стверджував, що заборгованість відповідача перед Суміжною організацією становить 21 940,00 грн, в тому числі 6580,00 грн роялті за період з грудня 2021 року по червень 2022 року та 15 360,00 грн - за період з липня 2022 року по червень 2023 року.
Як встановлено судом, після подання Суміжною організацією даного позову до Господарського суду відповідачем згідно з квитанціями до платіжних інструкцій №0.0.2877490152.1 від 25.02.2023, №0.0.2879408293.1 від 27.02.2023, №0.0.2878592517.1 від 26.03.2023 на виконання умов Договору здійснено сплату на користь позивача грошових коштів в сумі 15 000,00 грн, у зв'язку з чим розмір заборгованості Користувача перед Суміжною організацією повинен становити 6940,00 грн (21 940,00 грн - 15 000,00 грн).
Водночас, позивач, керуючись положеннями п. 3.6. Договору, здійснив перерахування 50% сплачених відповідачем грошових коштів на користь ПО УЛАСП, на підтвердження чого суду надано копію платіжного доручення №581 від 28.03.2023.
Визначаючись з оцінкою дій учасників справи в цій частині, суд враховує наступне.
Як встановлено вище судом, сторонами Договору в його розділі 3 визначили, зокрема, порядок проведення оплати Користувачем роялті, за яким такі підлягають оплаті на користь ПО УЛАСП (п. 3.3. Договору).
В подальшому, отримані від Користувача грошові кошти ПО УЛАСП розподіляє порівну між Авторською організацією (Приватною організацією «Організація колективного управління авторських та суміжних прав») та Суміжною організацією (Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав»).
З урахуванням наведеного, кредитором в зобов'язанні в розумінні ст. 510 ЦК України за Договором є саме ПО УЛАСП, на розрахунковий рахунок якої Користувач (Боржник в зобов'язанні) повинен сплачувати грошові кошти.
Водночас, згідно з п.5.1. Договору Авторській та Суміжній організації надано право у разі виникнення заборгованості Користувача подати позов на стягнення такої заборгованості окремо, зокрема, за умовами означеного пункту Договору такий позов Суміжною організацією до користувача може бути подано щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
З урахуванням наведеного не може вважатися добросовісною та є очевидно суперечливою і такою, що не відповідає доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є поведінка позивача, який скориставшись визначеним п. 5.1. Договору правом на подання позову щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією та отримавши часткове (на думку позивача) погашення розміру такого боргу не спрямовує отримані грошові кошти від відповідача на погашення заборгованості, наявність якої слугувала підставою звернення з даним позовом до суду, а в порушення п. 3.6. Договору здійснює самостійний розподіл грошових коштів.
Так, як вже зазначалося судом, пунктом 3.6. Договору визначено, що розподіл отриманих від користувача роялті здійснює ПО УЛАСП, а не позивач у справі.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що судом встановлено відсутність у позивача підстав для перерахунку отриманих від відповідача грошових коштів в сумі 7500,00 грн на користь ПО УЛАСП та суперечливість поведінки Суміжної організації щодо незарахування усіх отриманих від відповідача грошових коштів, суд вважає зобов'язання Фізичної особи - підприємця Вайди Валерії Василівни по сплаті 7500,00 грн безпідставно неврахованої позивачем та сплаченої відповідачем винагороди за використання об'єктів суміжних прав виконаним, а спір між сторонами в цій частині - відсутнім, що в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.
Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Щодо решти заявлених до стягнення позовних вимог в сумі 6940,00 грн суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов'язкове колективне управління.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема, в сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.
Саме сфера публічного виконання фонограм і зафіксованих у них виконань і була об'єктом авторського та суміжного права, за користування якою Користувач здійснював сплату роялті на користь Суміжної організації, яка на час укладення Договору була акредитована у даній сфері розширеного колективного управління.
Так, як було встановлено вище, Суміжна організація за умовами Договору є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" строком на три роки, тобто до 30.05.2022.
У зв'язку з наведеним, втрата Суміжною організацією прав акредитованої організації колективного управління, спричиняє і втрату права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об'єктів, в даному випадку, суміжних прав та, з урахуванням встановлених судом обставин, позаяк Суміжна організація з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, то вона з цього числа й не має права на звернення із позовом до користувача (Товариства) на підставі умов Договору за стягненням заборгованості по сплаті роялті за використання об'єктів суміжних прав.
Означені обставини встановлені та відповідна правова позиція значиться, зокрема, й в постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/9688/22, встановлені в якій обставини щодо Суміжної організації є преюдиційними для суду в даній справі відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що за умовами Ліцензійної угоди від 01.07.2021 (Додаток №1 до Договору) сторонами визначено можливі наслідки втрати Суміжною організацією акредитації в сфері колективного управління, в тому числі розширеного, за якими позивач управнений або укласти окремі Договори з правовласниками відповідних суміжних прав з метою забезпечення Користувача можливістю отримати дозвіл на користування майновими правами таких правовласників, або передати свої права за Договором та Ліцензійною угодою іншій акредитованій організації.
В даному випадку, позивачем не надано суду жодних доказів укладення Суміжною організацією окремих Договорів з правовласниками, з яких би вбачалася можливість надання дозволу Користувачу на користування правами таких правовласників, а втрата Суміжною організацією з 30.05.2022 статусу акредитованої організації розширеного колективного управління в сфері публічного виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, з огляду на те, що в даній сфері нормативно визначено лише можливість розширеного колективного управління (ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"), позбавляє Суміжну організацію права надавати дозвіл на використання об'єктів авторського та суміжних прав та, відповідно, й отримувати винагороду (роялті) за надання такого дозволу.
В той же час, суд зважає, що з 01.12.2022 набув чинності Закон України «Про авторське право і суміжні права» №2811-ІХ пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» доповнено пунктом 3-4, абзацом 5 якого визначено, що з моменту набрання чинності цим пунктом та протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, організація колективного управління, яка відповідно до пункту 3-2 цього розділу здійснює добровільне колективне управління майновими правами на використання відповідного музичного твору (з текстом або без тексту), уповноважується на збір справедливої винагороди, передбаченої підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п'ятої статті 12 цього Закону за використання користувачами таким самим способом (публічне виконання або публічне сповіщення) зафіксованих виконань, фонограм і (або) відеограм, при створенні яких використано такий музичний твір.
При цьому тариф для сплати користувачем справедливої винагороди відповідно до цього підпункту 3 становить 50 відсотків від розміру винагороди, яку користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання.
Організація колективного управління, яка зібрала справедливу винагороду відповідно до цього підпункту 3, здійснює її розподіл та виплату правовласникам або організаціям колективного управління, які представляють відповідних правовласників, з урахуванням положень статті 21 цього Закону. Користувач, який сплатив винагороду за використання музичного твору відповідним способом та справедливу винагороду за такий самий спосіб використання виконання, фонограми і (або) відеограми, передбачену підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п'ятої статті 12 цього Закону, відповідній організації колективного управління в порядку визначеному цим підпунктом 3, не матиме зобов'язань перед будь-якими правовласниками про сплату винагороди за таке використання твору, виконання, фонограми і (або) відеограми за відповідний період використання.
Пунктом 3-2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що організації колективного управління, внесені до Реєстру організацій колективного управління, мають право тимчасово здійснювати добровільне колективне управління на підставі наданих їм правовласниками майнових прав у сфері розширеного колективного управління, передбаченій підпунктами 1 і (або) 2 абзацу третього частини п'ятої статті 12 цього Закону, шляхом укладання договору з користувачами на умовах тарифу, що визначається організацією колективного управління для таких договорів без застосування порядку встановлення тарифів, передбаченого статтею 20 цього Закону, щодо творів, включених до каталогу цієї організації колективного управління, але не довше ніж 60 днів з дня публікації на офіційному веб-сайті Установи оголошення Установи про встановлення тарифу у відповідній із зазначених сфер за результатами узгодження шляхом переговорів або визначеного судом.
Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, з 01.12.2023 року позивач у справі, як Суміжна організація, включена до реєстру організацій колективного управління, на підставі наданих їй правовласниками майнових прав у сфері розширеного колективного управління управнена на збір справедливої винагороди в розмірі 50% від тієї, яку Користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання, тобто з урахуванням умов Договору та беручи до уваги подані позивачем розрахунки, підтверджується розмір належних до сплати Користувачем на користь Суміжної організації роялті в сумі 9780,00 грн в тому числі:
- за період з грудня 2021 року (початок виникнення заборгованості зі сплати роялті) по травень 2022 року включно (строк дії акредитації Суміжної організації в сфері розширеного колективного управління) - 5300,00 грн
- за період з грудня 2022 (відповідно до положень п. 3-4 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав») по червень 2023 року (термін дії продовженого на 2 рік Договору) - 4480,00 грн.
З огляду на викладене, беручи до уваги сплату відповідачем під час розгляду справи в суді на користь позивача 15 000,00 грн винагороди за використання об'єктів суміжних прав та встановлений вище розмір належних до сплати Користувачем роялті, який підтверджений позивачем у даній справі документально не підлягають до задоволення вимоги про стягнення з відповідача 6940,00 грн винагороди, позаяк матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості Користувача перед Суміжною організацією та, навпаки, наявність переплати роялті в означений позивачем період.
Вказаний висновок суду ґрунтується на підставі наявних в матеріалах справи доказів та беручи до уваги ненадання позивачем доказів виконання ним п. 5.3. Ліцензійної угоди (Додаток №1 до Договору) щодо укладення з правовласниками Договорів з метою забезпечення Відповідача можливістю використовувати об'єкти авторських та суміжних прав, зокрема, щодо публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань та, відповідно, й відсутність права отримання винагороди від Користувача за таке використання.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6940,00 грн заборгованості, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити та про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 7500,00 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі.
В той же час, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з частковим закриттям провадження у даній справі, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1397,92 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» за письмовим клопотанням останньої.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 231, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В частині позовних вимог Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав” про стягнення з Фізичної особи - підприємця Вайди Валерії Василівни 7500,00 грн винагороди за використання об'єктів суміжних прав - закрити провадження у справі.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 28 квітня 2023 року.
Суддя Лучко Р.М.