61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
25.04.2023 № 908/1973/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання (помічник судді за дорученням) Васильєвій О.М., розглянувши матеріали справи
за заявою Фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
кредитор Публічне акціонерне товариство “Банк Восток”
Арбітражний керуючий Клименко Олександр Юрійович
За участю представників:
від боржника: не з'явився;
від арбітражного керуючого: не з'явився;
від Публічного акціонерного товариства «Банк Восток»:не з'явився.
07.07.2021, на розгляд Господарського суду Запорізької області подана заява ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (вх.№2115/08-07/21 від 07.07.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.10.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.
21.10.2021, за номером 67433 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк Восток” до боржника у розмірі 3641300,63 грн (четверта черга).
Постановою Центрального апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.10.2021 у справі №908/1973/21 скасовано; справу №908/1973/21 направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду.
Постанова обґрунтована тим, що заява про неплатоспроможність ОСОБА_1 не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки не містить наступних доказів: декларації про майновий стан боржника і членів сім'ї за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану санації); доказів, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; доказів прийняття постанови у виконавчому провадженні про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення; доказів наявності обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Також, у постанові Центрального апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 міститься посилання на те, що матеріали справи містять декілька адрес проживання боржника. Водночас заявником не надано належних та допустимих доказів реєстрації його місця проживання у встановленому законом порядку.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2022 передано матеріали справи №908/1973/22 за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Підставою для передання справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області, ухвалою суду від 23.12.2022 визначено те, що з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням боржника є АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
До Господарського суду Донецької області надійшла справа №908/1973/21 за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 справу №908/1973/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передано на розгляд судді Огороднік Д.М.
14.02.2023, Господарським судом Донецької області сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що 24.06.2021 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Лисенка Василя Васильовича за його рішенням.
Відтак, судом встановлено, що як на дату звернення (07.07.2021) до Господарського суду Запорізької області так і на теперішній час боржником у справі №908/1973/21 виступає фізична особа, що не є підприємцем, оскільки 24.06.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис про припинення підприємницької діяльності.
Пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч.6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суд, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , який є боржником у вказаній справі, на виконання вимог процесуального законодавства звернувся з листами від 27.01.2023 та від 03.02.2023 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області, Головного управління ДМС у Донецькій області, Управління ДМС України в Кіровоградській області та Управління ДМС у Запорізькій області.
02.02.2023, на електронну пошту суду надійшла відповідь Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області №548 від 31.01.2023 про те, що ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим у м.Києві та Київській області.
07.02.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Головного управління ДМС у Донецькій області №1401.2.3-696/1401.2.10-23 від 07.02.2023 (вх.№01-35/688) в якому повідомлено, що відомості щодо факту реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні. Додатково повідомлено, що за обліком ЄІАС УМП ДМС України, на момент документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон, станом на 27.06.2017, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_3 .
08.02.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Управління ДМС у Запорізькій області б/н, б/д (вх.№01-35/724), за відомостями якого інформація про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться.
09.02.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Управління ДМС України в Кіровоградській області №3501.3-750/35.2-23 від 08.02.2023 (вх..№01-35/736), яким повідомлено, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Кіровоградській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання 23.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2023 постановлено: зобов'язати Міністерство соціальної політики України, Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, Державне підприємство “Документ” та Державну міграційну службу України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 станом на 07.07.2021.
28.02.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України №2288/0/2-23/19 від 24.02.2023 (01-35/1003), в якому повідомлено, що інформацію щодо запитуваних осіб відсутня.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.03.2023 постановлено: повторно зобов'язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, Державне підприємство “Документ” та Державну міграційну службу України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 станом на 07.07.2021.
15.03.2023, через канцелярію суду, надійшов лист Державного підприємства “Документ” №2/8-109 від 24.02.2023 (вх.№2240/23), в якому повідомлено суд, що надати інформацію щодо реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 не є можливим.
15.03.2023, через канцелярію суду, надійшов лист Державної міграційної служби України №6.2-2509/6-23 від 21.02.2023 (вх.№2243/23), в якому повідомлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 19.06.2017 значиться за адресою: АДРЕСА_3 (інформація зазначена на дату оформлення заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
15.03.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №04/01-12/260 від 15.03.2023 (вх.№01-35/1258), з якого вбачається, що реєстрація місця проживання не входить до переліку послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг м.Запоріжжя та його територіального підрозділу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи листи Державної міграційної служби України, Головного управління ДМС у Донецькій області, Управління ДМС у Запорізькій області, Управління ДМС України в Кіровоградській області, Державного підприємства “Документ” та Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, суду вдалось встановити те, що станом на 19.06.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значився за адресою: АДРЕСА_3 (інформація зазначена на дату оформлення заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон), а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 та 23.09.2020 знятий з реєстрації місця проживання.
Також, судом береться до уваги те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 додав копію паспорту серія НОМЕР_1 , з якого вбачається, що останнє місце реєстрації його проживання значиться, як АДРЕСА_5 , дата реєстрації 30.09.2020. Разом з цим, згідно листа Управління ДМС у Запорізькій області б/н, б/д (вх.№01-35/724) реєстрація місця проживання УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться.
За таких обставин, з матеріалів справи не вбачається місце реєстрації проживання ОСОБА_1 як станом на дату подання заяви до суду так і станом на теперішній час. Окремо судом відмічається те, що заява не містить інформації про місце реєстрації проживання боржника, а містить тільки адресу для листування.
Відповідно до ч.6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.03.2023 постановлено: прийняти справу №908/1973/21 до свого провадження; призначити підготовче засідання на 29.03.2023; викликати для участі у судовому засіданні представників заявника (боржника) та арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича; зобов'язати ОСОБА_1 надати до суду: оригінал паспорту громадянина України; належним чином засвідчені копії всіх сторінок паспорта та витяг з Єдиного державного демографічного реєстру; оригінали усіх документів, копії яких додані до заяви; належні та допустимі докази на підтвердження того, що його не було визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років станом на теперішній час; первісну документацію, яка свідчить, що розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; витяг з Єдиного державного демографічного реєстру; зобов'язано ОСОБА_1 усунути недоліки визначені Постановою Центрального апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 у справі №908/1973/21, а саме надати до суду: декларації про майновий стан боржника і членів сім'ї за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану санації); докази, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; докази прийняття постанови у виконавчому провадженні про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення; докази наявності обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича та адресу для листування ОСОБА_1 , зазначену в заяві, а саме: АДРЕСА_6 .
Проте, боржником ухвалу суду від 20.03.2023 отримано не було. На адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення відповідно до якої вказано, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Крім того, телефонограмами від 21.03.2023 було повідомлено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича, ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про призначення підготовчого засідання у справі №908/1973/21.
Враховуючи неможливість встановлення місця реєстрації/перебування боржника ОСОБА_1 , судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду 21.03.2023, що підтверджується роздруківками з сайту наявними в матеріалах справи.
24.03.2023, на електронну пошту суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Пузіна Дениса Миколайовича б/н від 24.03.2023 (вх.№01-35/1405) про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що представник зайнятий в цей же день у кримінальному провадженні в Запорізькому апеляційному суді, на підтвердження чого буде надано копії підтверджуючих документів.
Ухвалою суду від 29.03.2023 відкладено підготовче засідання на 10.04.2023; зобов'язано ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Господарського суду Донецької області від 20.03.2023 та викликано для участі у підготовчому засіданні представників заявника (боржника) та арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича та адресу для листування ОСОБА_1 , зазначену в заяві, а саме: АДРЕСА_6 .
Проте, боржником ухвалу суду від 29.03.2023 отримано не було. На адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення відповідно до якої вказано, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду 06.04.2023, що наявні в матеріалах справи.
10.04.2023, на електронну адресу суду надійшов лист представника ОСОБА_1 адвоката Пузіна Дениса Миколайовича б/н від 09.04.2023 (вх.№01-35/1713) про проведення судового засідання за його відсутності. Крім того, разом з листом представником надано копію паспорту, копію картки платника податків та витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 .
З поданих до суду документів вбачається, що 24.03.2023 ОСОБА_1 був виданий паспорт (ID-картка) № НОМЕР_2 , орган що видав 3521; представником боржника також надано Витяг з реєстру територіальної громади №2023/002654373 від 31.03.2023, відповідно до якого значиться інформація, що 23.09.2020 ОСОБА_1 знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , іншого місця реєстрації боржника у витягу не значиться.
У підготовче засідання заявник не з'явився, представник заявника доказів неможливості прибуття у підготовче засідання призначене 29.03.2023, не подав.
Ухвалою суду від 10.04.2023 відкладено підготовче засідання на 25.04.2023; зобов'язано ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Господарського суду Донецької області від 20.03.2023 у повному обсязі та викликано для участі у підготовчому засіданні ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича та адресу для листування ОСОБА_1 , зазначену в заяві, а саме: АДРЕСА_6 .
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду 14.04.2023, що наявні в матеріалах справи.
19.04.2023, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича б/н від 19.04.2023 (вх.№3487/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.04.2023, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» адвоката Іванчука Віталія Ярославовича б/н від 19.04.2023 (вх..№3513/23) про участь у судовому засіданні по справі №908/1973/21 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 24.04.2023 задоволено заяву арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича б/н від 19.04.2023 (вх.№3487/23) та заяву представника Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» адвоката Іванчука Віталія Ярославовича б/н від 19.04.2023 (вх..№3513/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
25.04.2023, на електронну пошту суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Юлії Плецької б/н від 25.04.2023 (вх.№01-35/1952) про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання. Заява мотивована тим, що 24.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , з метою представництва його інтересів у справі про неплатоспроможність фізичної особи №908/1973/21, оскільки адвокат раніше у даній справі участі не приймала, під час складання та подачі заяви про неплатоспроможність фізичної особи присутня не була, наразі з матеріалами справи не знайому, що унеможливлює надання якісної правової допомоги.
У підготовче засідання призначене на 25.04.2023 з'явився представник Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», встановити зв'язок з арбітражним керуючим через платформу відеоконференцзв'язку “Easy Con” не вдалось, боржник явку своїх представників не забезпечив, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання було повідомлено належним чином.
Судом розглянуто і встановлено, що заяву ОСОБА_1 б/н від 25.04.2023 (вх.№01-35/1952) про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання підписано електронним цифровим підписом адвоката Плецькою Юлією Вікторівною. На підтвердження повноважень адвоката Плецькою Юлією Вікторівною діяти від імені та за дорученням Лисенка Василя Васильовича, разом із заявою додано копію Ордеру АР №1122120 на надання правничої (правової) допомоги, який не містить підпису адвоката.
Дослідивши зміст Ордера АВ №1122120, наданого до заяви б/н від 25.04.2023 (вх.№01-35/1952), судом встановлено що останній не містить жодного підпису, а ні підпису адвоката, а ні керівника адвокатського бюро/об'єднання.
Відповідно до Рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 «Про затвердження положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» вирішено затвердити Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.
З приписів п. 12 Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» (нова редакція) зокрема п.п. 12.10, 12.11 вбачається, що ордер повинен містити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
Згідно з п.п. 12.12 Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» (нова редакція) ордер повинен містити підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Пунктом 10 Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» (нова редакція) передбачено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Ордер на надання правничої допомоги АР №1122120, навіть під час воєнного стану, повинен містити підпис адвоката, який видав ордер. Проте, зазначений ордер підпису Плецької Юлії Вікторівни не містить. За таких обставин, Ордер АР №1122120 не приймається судом як належний доказ на підтвердження у адвоката повноважень здійснення функцій представництва від імені Лисенка Василя Васильовича.
За таких обставин, вказана вище заява підписана електронним цифровим підписом Плецької Юлії Вікторівни, судом до розгляду не приймається, оскільки підписана особою, якою не підтверджено належними доказами право представляти інтереси заявника та подавати від його імені заяви до суду.
Отже, боржник явку у підготовче засідання не забезпечив, поважних причин невиконання вимог ухвал суду від 20.03.2023, 29.03.2023 та 10.04.2023 , не повідомив.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В частині 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
За приписами ч. 6-8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Станом на 25.04.2023 витребувані відповідно до ухвал суду від 20.03.2023, 29.03.2023 та 10.04.2023 докази в повному обсязі до матеріалів справи не надано, жодного разу Лисенко Василь Васильович у підготовче засідання не зявився, хоча ухвалами суду він був викликаний для участі у останньому.
Розглянувши у підготовчому засіданні надані боржником документи, дослідивши надані суду докази, вислухавши пояснення учасників справи та проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Керуючись ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а т???
Суд зазначає, що у статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець встановив вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, додержання яких є передумовою для вирішення питання про відкриття провадження у справі, зокрема, це чітко визначений перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Також статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторону, яка на них посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту вимогам статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясовує на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
Згідно з частиною третьою статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтею 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, а також встановлено перелік документів, які необхідно додати до позовної заяви.
В свою чергу вимоги щодо форми, змісту та перелік документів, які необхідно додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність встановлені статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, враховуючи контексті норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства неподання заявником документів передбачених вказаними статтями, свідчить про недоліки такої заяви, що відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення поданої заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, шляхом подання необхідних доказів.
Проте, справу №908/1978/21 передано на розгляд Господарського суду Донецької області на стадії підготовчого засідання.
Постановою Центрального господарського апеляційного суду від 22.11.2022 у цій справі встановлено, що додані до заяви документи не відповідають чітко визначеному положеннями частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як зазначено судом вище, Господарський суд Донецької області, на виконання постанови Центрального господарського апеляційного суду від 22.11.2022, неодноразово зобов”язував ОСОБА_1 надати суду необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, докази. Проте, вимоги суду залишились заявником без виконання.
Так судом встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не містить декларації про майновий стан боржника і членів його сім'ї за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина п'ята статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 за результатами розгляду справи №910/6639/20 зазначив, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Таким чином, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Абзацом 2 частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16).
Враховуючи викладене, Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 за результатами розгляду справи № 910/6639/20 фактично дійшов висновку, що базове поняття «член сім'ї» визначене Сімейним кодексом України, тлумачення якому надане рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, при застосуванні у процедурі банкрутства розширює коло осіб, які підпадають під це поняття.
Верховний Суд у наведеній постанові дійшов висновку, що коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Таке розуміння застосування поняття «член сім'ї» у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім'ї боржника у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства осіб, які не є членами сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Відмінність поняття «член сім'ї боржника», визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення Сімейного кодексу України, іншого нормативно-правового акта.
Положення частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття «член сім'ї боржника», яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Таким чином, боржником при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не виконано вимог щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан та інформації щодо майна, доходів та витрат членів сім'ї боржника.
При цьому боржником не надано відомостей щодо відсутності у нього членів сім'ї.
Водночас до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Також, всупереч вимог частини четвертої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не надано пропозицій щодо реструктуризації боргів (проект плану санації).
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу ч. 1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Як зазначено судом вище боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не доданий проект плану реструктуризації боргів, що є порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують існування обставин, визначених у підпунктах 2-4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не містять доказів що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, доказів прийняття постанови у виконавчому провадженні про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, та доказів наявності обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а отже керуючись п.1 ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.1, 2, 9, 113, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.6 ст.12, ст.ст.86, 232 - 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена. Апеляційна скарга подається у строки та порядок передбачені ст.256, 257 Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали підписаний 28.04.2023.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/
Суддя Д.М. Огороднік