вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1244/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м. Київ
до Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 49 585,85 грн
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" про стягнення 49 585,85 грн, з яких: 42 445,03 грн - основний борг, 1814,62 грн - пеня, 888,83 грн - 3% річних, 4437,37 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 2678/15 від 01.09.2015.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 10.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.03.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що з 24.02.2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України. У зв'язку з цим відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами) на території України було введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. 28.02.2022 Торгово - Промислова Палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що зазначені обставини, а саме військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану, з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору (форс-мажорні обставини). У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України промислові підприємства Криворізького району Дніпропетровської області значно скоротили свою виробничу діяльність, що стало підставою для тимчасової відмови замовниками від виконання послуг за діючими договорами, а також призвело до неможливості замовниками здійснювати розрахунки за раніше надані відповідачем послуги. Все це призвело до значного скорочення доходів відповідача. Через відсутність замовлень послуг відповідача, неналежної сплати дебіторської заборгованості контрагентів відповідача та значне скорочення обсягів виробництва підприємство працює у режимі неповного робочого часу (неповний робочий тиждень). З 21.09.2022 підприємство працює один робочий день на тиждень. При цьому заробітна плата працівникам підприємства виплачується з затримкою та не в повному обсязі. За період з 01.01.2022 по 01.03.2023 середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача скоротилася на 26 осіб (в т.ч. увільнених до лав ЗСУ), що є значним показником зниження чисельності для державного підприємства відповідача. Таким чином, війна, як форс-мажорна обставина, яка негативним чином вплинула саме на господарську діяльність відповідача, є такою обставиною непереборної сили, запобігти якій відповідач об'єктивно не має змоги. Відповідно неналежне виконання договору з боку відповідача не є наслідком його неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов'язання. Отже відповідач має бути звільнений від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором внаслідок дії обставин непереборної сили. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені. 3% річних та інфляційних втрат.
06.04.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
01.09.2015 між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" (оператор) та Державним підприємством "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 2678/15 (далі - договір).
Оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги в обсягах та кількості, обумовлених сторонами в додатках до цього договору, за встановленими значеннями показників якості (надалі - «послуги»), а також виконує роботи по підключенню абонента до послуг (надалі - роботи), а абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов договору та відповідного тарифного плану (п. 1.1. договору).
Перелік та обсяг робіт та послуг, які надаються оператором абоненту відповідно до договору, їх вартість і характеристики зазначаються в додатках до договору, які є його невід'ємними частинами (п. 1.2 договору).
Абоненту згідно з даним договором послуги надаються за системою наступної оплати. Абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг до 20-го числа місяця, наступного за звітним у розмірі, визначеному згідно з умовами обраного абонентом тарифного плану. Інформацію щодо розміру оплати абонент може отримати на підставі рахунку оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, СМС-повідомлення, звернення до оператора по засобам телефонного зв'язку, тощо) (п. 4.2. договору).
У разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобов'язань, включаючи затримку по оплаті за надані послуги понад встановлений термін, абонент сплачує оператору пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня (п. 5.5. договору).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до припинення його однієї із сторін або обома сторонами (п. 7.1. договору).
Згідно з додатком від 17.03.2017 (а.с. 19) до договору позивач прийняв на себе зобов'язання по наданню відповідачу платних послуг телефонного зв'язку за 45 телефонними лініями.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 42 445,03 грн, на підтвердження чого надав рахунки-акти:
- № 0222224190 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 про надання послуг на суму 7171,03 грн з ПДВ (а.с. 20) та деталізацію нарахувань (а.с. 21);
- № 0322224190 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 про надання послуг на суму 6997,49 грн з ПДВ (а.с. 22) та деталізацію нарахувань (а.с. 23);
- № 0422224190 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 про надання послуг на суму 6981,86 грн з ПДВ (а.с. 24) та деталізацію нарахувань (а.с. 25);
- № 0522224190 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 про надання послуг на суму 4247,29 грн з ПДВ (а.с. 26) та деталізацію нарахувань (а.с. 27);
- № 0622224190 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 про надання послуг на суму 4248,00 грн з ПДВ (а.с. 28) та деталізацію нарахувань (а.с. 29);
- № 0722224190 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 про надання послуг на суму 3265,58 грн з ПДВ (а.с. 30) та деталізацію нарахувань (а.с. 31);
- № 0822224190 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 про надання послуг на суму 3296,74 грн з ПДВ (а.с. 32) та деталізацію нарахувань (а.с. 33);
- № 0922224190 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 про надання послуг на суму 3292,04 грн з ПДВ (а.с. 34) та деталізацію нарахувань (а.с. 35);
- № 1022224190 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 про надання послуг на суму 2945,00 грн з ПДВ (а.с. 36) та деталізацію нарахувань (а.с. 37).
Відповідно до п. 4.2. договору абоненту згідно з даним договором послуги надаються за системою наступної оплати. Абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг до 20-го числа місяця, наступного за звітним у розмірі, визначеному згідно з умовами обраного абонентом тарифного плану. Інформацію щодо розміру оплати абонент може отримати на підставі рахунку оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, СМС-повідомлення, звернення до оператора по засобам телефонного зв'язку, тощо).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42 445,03 грн.
З метою досудового врегулювання спору 08.12.2022 позивач направив відповідачу претензію № 96/01-09/03 від 05.12.2022 (а.с. 41), в якій вимагав сплатити заборгованість. До вказаної претензії позивачем додано спірні рахунки-акти.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії з додатками позивач надав до суду копії опису вкладення, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 42-43).
Відповідач надав відповідь на претензію № 75/01.3 від 23.01.2023 (а.с. 45), в якій зазначив, що не має фінансової можливості належним чином виконувати свої договірні зобов'язання з оплати послуг за укладеним договором у зв'язку з настанням форс - мажорних обставин, а саме збройною агресією російської федерації проти України.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 42 445,03 грн відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 42 445,03 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що з 24.02.2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України. У зв'язку з цим відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами) на території України було введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. 28.02.2022 Торгово - Промислова Палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що зазначені обставини, а саме військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану, з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору (форс-мажорні обставини). У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України промислові підприємства Криворізького району Дніпропетровської області значно скоротили свою виробничу діяльність, що стало підставою для тимчасової відмови замовниками від виконання послуг за діючими договорами, а також призвело до неможливості замовниками здійснювати розрахунки за раніше надані відповідачем послуги. Все це призвело до значного скорочення доходів відповідача. Через відсутність замовлень послуг відповідача, неналежної сплати дебіторської заборгованості контрагентів відповідача та значне скорочення обсягів виробництва підприємство працює у режимі неповного робочого часу (неповний робочий тиждень). З 21.09.2022 підприємство працює один робочий день на тиждень. При цьому заробітна плата працівникам підприємства виплачується з затримкою та не в повному обсязі. За період з 01.01.2022 по 01.03.2023 середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача скоротилася на 26 осіб (в т.ч. увільнених до лав ЗСУ), що є значним показником зниження чисельності для державного підприємства відповідача. Таким чином, війна, як форс-мажорна обставина, яка негативним чином вплинула саме на господарську діяльність відповідача, є такою обставиною непереборної сили, запобігти якій відповідач об'єктивно не має змоги. Відповідно неналежне виконання договору з боку відповідача не є наслідком його неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов'язання. Отже відповідач має бути звільнений від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором внаслідок дії обставин непереборної сили. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені. 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, що пов'язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Відповідно до п. 6.1. договору сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини іншої сторони. До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха; оголошення ембарго, інші дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, підприємств, установ, організацій, протиправні дії третіх осіб, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов'язків. Сторони зобов'язані письмово, не пізніше 48 годин з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин компетентним органом, яке надається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня настання таких обставин. У випадку неможливості виконання стороною обов'язків за договором через протиправні дії третіх осіб, така сторона повинна в зазначений вище термін надати документ, який буде підтверджувати протиправність дій саме третіх осіб
Доказів звернення відповідача до позивача із повідомленням про настання обставин непереборної сили в матеріалах справи відсутні.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1814,62 грн за загальний період з 21.03.2022 по 06.03.2023.
Відповідно до п. 5.5. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобов'язань, включаючи затримку по оплаті за надані послуги понад встановлений термін, абонент сплачує оператору пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 21.03.2022 по 06.03.2023 у розмірі 888,83 грн та інфляційні втрати за той же період розмірі 4437,37 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме при розрахунку пені та 3% річних на заборгованість: за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 7171,03 грн з ПДВ; за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 3296,74 грн з ПДВ та за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 2945,00 грн з ПДВ позивачем використано неправильні початкові дати періодів нарахування.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач здійснює нарахування пені та 3% річних:
- на заборгованість, що виникла за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 7171,03 грн з 21.03.2022;
- на заборгованість, що виникла за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 3296,74 грн з 21.09.2022;
- на заборгованість, що виникла за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 2945,00 грн з 21.11.2022.
Відповідно до п. 4.2. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити за надані послуги:
- у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 суму 7171,03 грн з ПДВ у строк до 21.03.2022 включно (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день);
- у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 суму 3296,74 грн з ПДВ у строк до 22.09.2022 включно (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день);
- у період з 01.10.2022 по 31.10.2022 суму 2945,00 грн з ПДВ у строк до 21.11.2022 включно (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день).
Таким чином початковою датою прострочення виконання зобов'язання з оплати та, як наслідок, початковою датою періоду нарахування пені та 3% річних:
- на заборгованість, що виникла за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 7171,03 грн буде 22.03.2022;
- на заборгованість, що виникла за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 3296,74 грн буде 23.09.2022;
- на заборгованість, що виникла за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 2945,00 грн буде 22.11.2022.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 887,46 грн.
Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.
Розмір інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 584,48 грн, з яких: 42 445,03 грн - основний борг, 1814,62 грн - пеня, 887,46 грн - 3% річних, 4437,37 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 0,27 грн (0,01 %), на відповідача - 2683,73 грн (99,99 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, буд. 1К, ідентифікаційний код 31223828) на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, пров. Євгена Гуцала, б.3, ідентифікаційний код 19199961) 49 584,48 грн, з яких: 42 445,03 грн - основний борг, 1814,62 грн - пеня, 887,46 грн - 3% річних, 4437,37 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2683,73 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва