вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4810/22
За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19", м. Херсон
про стягнення 1 202 192,50грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Люта О.В., представник
Від відповідача: не з'явився
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 53а у розмірі 1202 192,50 грн за період 01.01.2019 -31.12.2020, а також судовий збір у розмірі 18 032,89 грн.
Позивач зазначає, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які повинен заплатити за користування нею на рівні орендної плати. Відтак відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:
- при розрахунку суми позову Криворізькою міською радою використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка вказана у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка в тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. Вказане рішення Криворізької міської ради станом на 09.03.2023 оскаржується в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа № 160/2419/23);
- інформація зазначена у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 20.08.2021 № 630748, є частково неправомірною, а саме: невірно розраховано Коефіцієнт індексації НГО 1,8972. Коефіцієнт індексації НГО 1,8972, являє собою кумулятивне значення коефіцієнтів: за 2016 рік у розмірі 1,06; за 2015 рік у розмірі1,433: за 2014 рік у розмірі 1,249 (1,06*1,433*1,249= 1,8972).
Факт застосування до введеної з 01.01.2016 нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу коефіцієнтів індексації з 2014 року порушує принцип стабільності податкового законодавства.
- вважаючи дії щодо застосування коефіцієнтів незаконними, ТОВ "ПМК-19" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом (справа 160/3412/23);
- відповідно до розрахунків, ТОВ "ПМК-19", після визнання незаконними дій, щодо застосування до НГО коефіцієнтів за 2014 рік та 2015 рік, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становитиме: 37 315 810,49 грн. Відтак, розмір безпідставно збережених коштів становитиме 671 684,58 грн;
- при розрахунку суми позову позивачем використано ставки орендної плати, що встановлені зокрема Рішенням Криворізької міської ради № 2816. На переконання відповідача, рішення міської ради № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривий Ріг у 2019 році" є незаконним та підлягає скасуванню;
- позивачем пропущено строки звернення до суду щодо частини позовних вимог. Враховуючи факт подання позову в грудні 2022 року, частина вимог, а саме період з січня по листопад 2019 включно знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності;
- враховуючи незаконність застосування коефіцієнтів, та зазначену відповідачем перераховану НГО земельної ділянки, а саме: 37 315 810,49грн, розмір позовних вимог (з урахуванням строків позовної давності) становитиме: 37 315 810,49 *0,9% = 335 842,30грн (за 2020 рік); 37 315 810,49 *0,9% / 12* 1 (місяць грудень 2019року)= 27 986,86 грн.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що:
- рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 було чинним протягом 2016-2021 років, у встановленому законом порядку нечинним не визнавалось, а тому є обов'язковим для застосування на території міста Кривого Рогу, зокрема при обрахуванні плати за землю в рамках даної судової справи;
- рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" є нормативно-правовим актом, діяло на території міста Кривого Рогу протягом 2019 року та є обов'язковим при обрахуванні плати за спірну земельну ділянку у 2019 році;
- якщо нормативна грошова оцінка проведена у 2014 році, а введена в дію у 2016 році, індексуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2016 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 2016 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (2014 рік);
- строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжені на строк дії карантину та воєнного стану в Україні, з 12.03.2020 відбувається продовження перебігу загального трирічного строку позовної давності. Відтак, станом на 09.12.2022 міською радою не було пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2019 до 31.12.2020.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 справу №904/4810/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.01.2023. З 24.01.2023 підготовче засідання відкладено на 21.02.2023.
16.02.2023 до господарського суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 160/2419/23.
Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечує.
Ухвалою суду від 21.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/4810/22 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 09.03.2023.
Судове засідання по справі 904/4810/22 не відбулось у зв'язку з тим, що 09.03.2023 з 14:43 в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області було припинено електропостачання. З 09.03.2023 відкладено підготовче засідання на 30.03.2023.
Ухвалою господарського суду від 30.03.2023 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про зупинення провадження у справі №904/4810/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справах №160/2419/23, №160/3412/23, №160/3411/23 відмовлено.
Ухвалою суду від 30.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2023.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив.
У паперовій формі ухвали суду від 26.07.2022, 24.01.2023, 21.02.2023, 09.03.2023 не направлялись сторонам, у зв'язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування (відмітка канцелярії суду на рішенні).
Разом з тим, 24.01.2023 відповідно до повідомлення № 9105 представник відповідача, адвокат Малюк Євген Володимирович отримав доступ до справи №904/4810/22 за допомогою Електронного кабінету Користувача ЕСІТС (а.с 75).
Ухвала від 30.03.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (вул. Кольцова, буд. 57, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код 21284591) .
Відповідно до реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні №4930021132731 Товариству обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" - "відправлення не вручено під час доставки".
Також, ухвала від 30.03.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була направлена в електронному вигляді на електронну адресу відповідача, а саме: malyuk.advokat@gmail.com.
Документ доставлено до електронної скриньки 04.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа адвокату Малюк Є.В.
Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 25.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31898209 від 17.10.2016, приватним нотаріусом Алейніковим М.В. вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16934092 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" на нерухоме майно, розташоване за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210 площа 1,1800 га (а.с.19-20).
Державна реєстрація відбулася на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 385, виданий 17.10.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492679612110.
З наведеного вбачається, що з 17.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі торговельного комплексу з трансформаторною, що розташоване за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг.
З цього часу відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210 площа 1,1800 га, але плату у відповідному розмірі не сплачує, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2022, вих. № 30607/5/04-36-04-12-14 (а.с.18).
У період з 23.10.2009 до 02.12.2014 діяв договір оренди земельної ділянки, укладений між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Сіті-Ком" (орендар) (а.с.22-26).
Згідно цього договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,18га (п.2).
17.11.2021 складено Акт обстеження земельної ділянки, який підтверджує факт використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів (а.с.29).
Згідно листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.07.2022 та Додатку до нього, право користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" не оформлено, плата за користування землею не сплачується (а.с.28).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001352122022 від 29.11.2022 земельна ділянка загальною площею 1,1800 га з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, розташована за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг (а.с.14-15).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 право користування земельною ділянкою не оформило, плату за фактичне землекористування не сплачувало.
Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" грошові кошти в сумі 1202192,5грн, як безпідставно отримані кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
Обставини справи свідчать про те, що з 17.10.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" на нерухоме майно - нежитлової будівлі торговельного комплексу з трансформаторною, що розташоване за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг.
Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 1202192,5грн за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, до предмету доказування у таких справах відноситься встановлення обставин: фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площу земельної ділянки; суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України (в редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1).
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2) .
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).
Зважаючи на те, що земельна ділянка загальною площею 1,1800 га з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, розташована за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг, є сформованою, за договором не передавалась в орендне користування відповідачу, на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі торговельного комплексу з трансформаторною площею 4790,7кв.м, а також те, що нежитлова будівля належить на праві приватної власності ТОВ "Пересувна механізована колона № 19", вбачається набуття останнім прав та обов'язків землекористувача, в тому числі і обов'язок зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.
Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України і частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.
Водночас у статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв'язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
У свою чергу, відповідач спростовуючих доказів, які б підтвердили користування земельною ділянкою на підставі правовстановлюючих документів у спірний період не надав.
У звязку з користуванням відповідачем упродовж 2019-2020 років його нерухомим майном, розташованим на сформованій земельній ділянці, презюмується його користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.08.2021 у справі №922/1646/20).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях.
Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до частини 1 статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).
Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведене узгоджується з правовим висновком, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19", як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 53а, загальною площею 1.1800 га у спірний період (з 01.01.2019 по 31.12.2020) без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 30.11.2022, вих. № 30607/5/04-36-04-12-14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" орендну плату не сплачує.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.
Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році", яке набрало чинності з 01.01.2019, установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.
Згідно Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001352122022 від 29.11.2022, земельна ділянка загальною площею 1,1800 га з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, розташована за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг, за цільовим призначенням віднесена до секції 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що відповідає розміру ставки орендної плати 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (Додаток № 2 до рішення міської ради від 26.06.2019 № 3897).
За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 20.08.2021 №630748, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови (код 03.07) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. мкр.5-й Зарічний, 53а, площею 11800,00 кв.м., кадастровий номер 1211000000:04:223:0210, становить 66 788 472,00 грн (а.с.17).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації прот нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
У зв'язку з користуванням земельною ділянкою, кадастровий номер 1211000000:04:223:0210, розташована за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 53а, м. Кривий Ріг, загальною площею 1,1800 га, без правовстановлюючих документів позивачем здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у сумі 1202192,5грн за період з 01.01.2019 по 31.12.2020:
(66788472,00 грн х 0,9%) х 2 = 1202192,5грн (за рік), де
66788472,00 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
0,9 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816.
Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог у сумі 1202192,5грн.
З урахуванням викладеного позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню у повному обсягу.
Суд відхиляє доводи відповідача про неправомірне застосування позивачем при розрахунку суми позову нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка затверджена рішенням Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015 та набуло чинності з 01.01.2016.
За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").
У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. Зазначене рішення у період з 01.01.2016 по 01.01.2022 (дату припинення його дії) нечинним не визнавалось.
Щодо коефіцієнту індексації, зазначеному у витязі з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проти застосування якого заперечує відповідач.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
За частиною першою статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2 ст. 289 ПК України).
Питання правомірності застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,8972 у витязі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданому на виконання рішення Криворізької міської ради № 3728 від 24.06.2015 досліджувалось Верховним Судом під час розгляду справи № 804/6501/17 (постанова від 16.09.2021).
Верховний Суд зазначив про те, що "у даній справі, дата проведення нормативної грошової оцінки - 2014 рік, а дата набрання чинності рішенням міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" - 01.01.2016. Правильне визначення поняття "дати проведення нормативної грошової оцінки земель" є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-ІУ "Про оцінку земель" дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки -дата, вказана в технічній документації.
У спірних правовідносинах, відповідач, при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовував чинну з 01 січня 2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Кривий Ріг. При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки (2014 рік). За встановлених обставин, нормативну грошову оцінку застосовано саме з часу її затвердження (2016), але не раніше. При цьому, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації, відповідач правильно зробив це від дати саме проведення нормативної грошової оцінки (2014 рік)".
Такий порядок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 289.2 статті 289 ПК України прямо передбачає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати її затвердження.
Щодо застосування до спірних відносин позовної давності.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідач заявив про пропуск позовної давності, зазначив про це у відзиві на позов.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, звернувся до суду з позовом 12.12.2022. Тож трирічний строк звернення з позовом до суду також закінчується у січні 2022 року.
Натомість, закінчення строку позовної давності відбулося після його продовження у зв'язку із введенням на території України карантину та внесення відповідних змін до Прикінцевих положень Цивільного кодексу в частині продовження строків, у тому числі і позовної давності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, у даному випадку строк позовної давності не пропущено.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Під час звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 18032,89грн згідно платіжного доручення № 105 від 28.11.2022 (а.с.7).
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про стягнення 1 202 192,50грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" (вул. Кольцова, буд. 57, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код 21284591) на користь Криворізької міської ради (вул. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101, ідентифікаційний код 33874388) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, 53а у розмірі 1 202 192 (один мільйон двісті дві тисячі сто дев'яносто дві) грн 50 коп., за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, витрати по сплаті судового збору у сумі 18 032 (вісімнадцять тисяч тридцять дві) грн 89 коп., видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.04.2023
Суддя Н.М. Євстигнеєва