ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 квітня 2023 року Справа № 906/521/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: Корзаченко В.М.
відповідача: Макарчук В.І., Захарко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департамента регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22, ухвалене суддею Вельмакіною Т.М., повний текст рішення складено 16.01.2023
за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, визнання договорів дійсними та визнання чинними встановлених договорами правовідносин
Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, згідно якого просить: визнати протиправними дії Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, які виразилися в односторонньому розірванні Договорів (односторонній відмові від Договорів) від 07 грудня 2021 року №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області"; визнати дійсними Договори №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області", які були укладені 07 грудня 2021 року між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Автомагістраль"; визнати чинними правовідносини, встановлені Договорами №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області2 та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07 грудня 2021 року.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 позов задоволено. Визнано протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договорів (односторонньої відмови від Договорів) №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07.12.2021 та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07.12.2021. Визнано дійсним Договір №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07.12.2021, а також чинними правові відносини, установлені на підставі цього договору. Визнано дійсним Договір №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07.12.2021, а також чинними правові відносини, установлені на підставі цього договору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної держаної адміністрації до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022, у справі №906/521/22, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.
Листом №906/521/22/961/23 від 13 лютого 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №906/521/22 з Господарського суду Житомирської області.
28.02.2023 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/521/22.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.03.2023 р.
17.03.2023р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Приватного підприємства "Автомагістраль" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 р. клопотання Приватного підприємства "Автомагістраль" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/521/22 - задоволено.
22.03.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Автомагістраль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 - без змін.
22.03.2023 р. на електронну адресу суду від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу у справі №96/521/22.
22.03.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації надійшли доповнення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні 23.03.2023 р. оголошено перерву у справі №906/521/22 до 13 квітня 2023 р. об 11:00 год.
31.03.2023р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Приватного підприємства "Автомагістраль" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 р. клопотання Приватного підприємства "Автомагістраль" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/521/22 - задоволено.
В судовому засіданні 13 квітня 2023 року представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 у справі №906/521/22 позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, проаналізувавши всі наведені відповідачем підстави, не встановив обставин, які б свідчили про правомірність дій Департаменту щодо одностороннього розірвання Договорів (односторонньої відмови від договорів). Відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача, пов'язані з одностороннім розірванням Договорів (односторонньою відмовою від договорів) №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 вчинені з порушенням умов договорів і норм чинного законодавства, порушують права ПП “Автомагістраль”, а тому є протиправними, що має наслідком задоволення позову у цій частині. Враховуючи задоволення позову в частині визнання протиправними дій щодо одностороннього розірвання (односторонньої відмови) договорів і визнання цих договорів дійсними, правовідносини, які виникли між сторонами внаслідок їх укладання чинними, що також є наслідком задоволення позовних вимог про визнання правовідносин чинними, позаяк ця вимога є похідною від основних.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.
Скаржник, не погоджуючись з прийнятим Господарським судом Житомирської області рішенням, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим в порушення норм матеріального та процесуального права, виходячи наступного.
07.12.2021 року між ПП «Автомагістраль» та Департаментом регіонального розвитку Житомирської ОДА було укладено договори №51-21 та №53-21 (далі - Договора), за умовами яких виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цими договорами, своїми силами та засобами на власний ризик та/або залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області відповідно до тендерної документації, нормативно - правових актів, норм та стандартів, згідно з технічним завданням Замовника та в обумовлений Договорами терміни, а Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим Договором послуги.
Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації листом від 25.04.2022 за №01.3-700 повідомив ПП «Автомагістраль» про відмову від договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 на підставі права визначеного умовами пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8, п. 14.10 розділу 14 Договорів про надання послу, ст.ст.907, 849 Цивільного кодексу України.
Вищевказаний лист позивачу було надіслано на юридичну адресу з повідомленням про вручення та продубльовано на електронну адресу.
Оскільки відповідач (замовник), дотримуючись умов договору, відправив Виконавцю повідомлення про розірвання договору рекомендованим листом через засоби поштового зв'язку України за юридичною адресою, зазначеною в Договорах, тому Замовник в установленому порядку повідомив виконавця про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8, п. 14.10 розділу 14 Договорів про надання послуг ст. 907, ст. 849 Цивільного кодексу України, а тому останній є розірваним.
Натомість суд в рішенні від 22.11.2022 наголошує, що умовами договорів не передбачено право сторін на односторонню відмову. Департамент звертає увагу суду, що на противагу зазначеному у рішенні від 22.11.2022, як уже зазначалось, згідно пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8, п. 14.10 розділу 14 Договорів про надання послуг ст. 907, ст. 849 Цивільного кодексу України надано право Департаменту відмовитися в односторонньому порядку від договорів у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Департамент не погоджується з висновком суду, оскільки матеріали справи містять копії листів Департаменту, які направлялися Позивачу щодо підстав припинення Договорів. Крім того, в судових засіданнях Відповідачем наголошувалось, що з врахуванням, що Торгово-промислова палата України підтверджує зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), можлива зміна переліку робіт згідно мобілізаційних завдань, керуючись умовами Договорів та ст. 651, 652, 653, 849, 907 Цивільного кодексу України, Департаментом 25 квітня 2022р. розірвано в односторонньому порядку, шляхом відмови від Договорів №51-21 та №53-21 від 07.12.2021р, про що повідомлено ПП «Автомагістраль» листом від 25.04.2022 №01.3.700.
Отже, Господарським судом Житомирської області не враховано та не здійснено належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються спірних правовідносин за Договором з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
У висновку суду першої інстанції, що був прийнятий з неправильним застосуванням норми матеріального права, судом визначається що в оспорюваних договорах не передбачено право сторін на односторонню відмову, і суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що договори було розірвано саме на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України. Департамент не погоджується з зазначеною вище позицією суду першої інстанції та зазначає, що під час ухвалення рішення від 21.11.2022 року, суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ч. 4 статті 849 ЦК України.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Приватне підприємство "Автомагістраль" у відзиві вказує, що не заслуговує на увагу позиція відповідача щодо можливості розірвати Договори за власного ініціативою на підставі приписів законодавства, оскільки конкретні умови Договорів № 51-21 та № 53-21, які були погоджені їх Сторонами під час підписання та які були свідомо і грубо порушені відповідачем, конкретно забороняли розірвання Договорів у односторонньому порядку.
Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, чинне законодавство передбачає можливість одностороннього розірвання Договору, однак лише у разі, якщо це прямо передбачено Договором чи для цього є згода іншої Сторони. Посилання відповідача на пункт 8.2.1. Договорів №51-21 та № 53-21 як на можливу підставу для їх розірвання, є незаконним, оскільки ці пункти передбачають право Замовника достроково розірвати Договори лише в порядку та на умовах, визначених ЦК України. При цьому, посилання відповідача у листі-повідомленні на приписи ч.3 ст. 651 ЦК України теж є некоректним, оскільки частина перша цієї ж ст. 651 ЦК України чітко визначає, що зміна або розірвання Договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено Договорами або законом. Договори також не встановлюють можливості одностороннього розірвання чи їх зміни, що чітко вбачається з пунктів 16.3., 16.4., 16.5., 16.7. Договорів. Також у відповідача не було правових підстав для посилання як на підставу відмови від Договорів на приписи ст.652 ЦК України, яка передбачає можливість зміни чи розірвання Договорів знову ж таки за згодою Сторін і то у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договорів.
Безпідставними є посилання апелянта і на ч. 1 ст. 907 ЦК України, оскільки договір на надання послуг може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від Договору теж виключно в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи домовленістю сторін. Договори не встановлюють можливості одностороннього розірвання чи їх зміни, що вбачається з п. п. 16.3., 16.4., 16.5., 16.7., які описані вище, а ЦК України та ГК України дозволяють зміну чи розірвання Договорів або ж відмову від них виключно за згодою Сторін чи з передбачених законом підстав, яких у нашому випадку не існує.
Знову ж таки хибним є посилання апелянта на ст. 849 ЦК України, яка регламентує відносини Сторін під час виконання договорів підряду, адже укладені наші Договори є Договорами з надання послуг.
Відтак, апеляційна скарга не підтверджена належними і допустимими доказами щодо предмета спору.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
07.12.2021 між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (далі - виконавець, позивач) укладено Договори №51-21 та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" з додатками (далі - Договір № 51-21, Договір 53-21 (а.с. 12-27).
Умови вищевказаних договорів №№51-21 та №53-21, окрім погоджених у п.1.2 щодо предмета договорів, є абсолютно ідентичними за змістом.
За п.1.1. Договорів, виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до тендерної документації, нормативно-правових актів, норм та стандартів, згідно з технічним завданням замовника та в обумовлений цим Договором термін, а замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим Договором послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на рахунок виконавця.
За п.1.2. Договору №51-21, найменування послуг: ЛОТ 1: "Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області загальною протяжністю 2810,8 км".
За п.1.2. Договору №53-21, найменування послуг: ЛОТ 3: "Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області загальною протяжністю 1648,1 км".
За умовами до п.1.4. Договорів, послуги надаються виконавцем згідно щомісячних завдань та дефектних актів, затверджених замовником.
Послуги, зазначені у п.1.6. надаються виключно на підставі завдання замовника (п. 1.7. Договору).
Виконавець надає послуги згідно із затвердженими актами дефектів (п. 3.6 Договорів).
Відповідно до п.3.1 Договорів, розрахунки за надані послуги проводяться замовником шляхом поетапної оплати при надходженні коштів з державного бюджету.
Згідно з п.3.2 Договорів, замовник здійснює платежі за надані послуги на підставі акту наданих послуг (форма КБ-2в), довідки про вартість наданих послуг (форма КБ-3) підписаних представниками сторін.
Згідно п. 8.2.1. Договорів, замовник має право достроково розірвати договір в порядку та на умовах, визначених Цивільним кодексом України.
Згідно з п. 14.10 Договорів, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор). У цьому випадку виконання умов цього Договору відкладається на термін, протягом якого будуть діяти такі умови. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 15 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, подавши відповідне підтвердження. За відсутності своєчасного повідомлення винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні неповідомленням або невчасним повідомленням про настання обставин непереборної сили. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи (свідоцтва), які видаються уповноваженими на те органами та організаціями. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж на 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати виконавець повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору. Настання форс-мажорних обставин збільшує термін виконання договору на період їх дії.
Відповідно до п. 16.1. Договорів, останні набирають чинності з дати їх підписання і діють з 07.12.2021 до 31.12.2023.
Пунктом 16.3. Договорів сторони погодили, що зміна та розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається.
Згідно п. 16.4. Договорів, сторона, яка прийняла рішення про зміну або розірвання Договору, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні не менше ніж за 20 днів і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати Договір за згодою другої сторони (п. 16.4. Договорів).
Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору у 20 (двадцятиденний) строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (п. 16.5. Договорів).
Договір вважається розірваним після отримання відповіді від другої сторони або неотримання відповіді в двадцятиденний термін (п. 16.6. Договорів).
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни або розірвання Договору, або у разі недодержання відповіді у встановлений 20-денний термін, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (п. 16.7. Договорів).
10.12.2021 сторони підписали Додаткову угоду №2, згідно якої п. 3.1. Договору №51-21 виклали у новій редакції.
10.12.2021 сторони підписали Додаткову угоду №2, згідно якої п. 3.1. Договору № 53-21 виклали у новій редакції (а.с. 42). Додатковими угодами від 3 від 01.02.2022 та №4 від 09.02.2022 (а.с. 43-47) сторони виклали Розділ 2 "Ціна Договору" та Додаток №4 до Договору №53-21, у новій редакції.
Апеляційний суд встановив, що листом за №01.3-700 від 25.04.2022 "Про відмову від договорів №51-21 та №53-21 від 07.12.2021”, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, посилаючись на п. 1.1., пп. 8.2.1. п. 8.2., п. 14.10. Договорів та ч. 3 ст. 651, ч. 1 ст. 652, ч. 1 ст. 907 ЦК України, повідомив ПП “Автомагістраль” про розірвання договорів шляхом відмови від Договорів № 51-21 та № 53-21 від 07.12.2021, вказавши, що Договір буде вважатися розірваним з 25 квітня 2022р.
Обґрунтовуючи підстави розірвання договорів, у листі Департамент вказав, що:
- 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (зі змінами);
- 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України видала документ під № 2024/02.0-7.1, який адресувала всім, кого це стосується, і яким підтвердила існування форс-мажорної обставини військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні. Крім того, у зв'язку з веденням воєнного стану, ведення воєнних дій на території (ділянках) доріг та зміною істотних умов Договорів, надання послуг, які є предметом Договорів, з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області в умовах воєнного стану, відповідно до чинного законодавства, тендерної документації, нормативно-правових актів, норм та стандартів, технічним завданням замовника та в обумовлений Договорами термін стало неможливим;
- згідно з п.2.4. Договорів "закупівля послуг за цим Договором відбувається за узгодженим із Замовником фактичними потребами, згідно дефектних актів в межах ціни Договору та з урахуванням фактичного фінансування". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (зі змінами та доповненнями, далі Порядок) Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиною казначейського рахунка відповідно черговості, в тому числі: за видатками спеціального фонду державного та місцевих бюджетів та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення);
- виходячи з того, що безпосередньо введення воєнного стану та факт військової агресії Російської Федерації проти України є загальновідомою інформацією та характер договірних відносин передбачає надання завдань від замовника на виконання певних видів та обсягів робіт та те що з моменту введення воєнного стану в Україні підрядник не виконував ніякі роботи за договором, Департамент не вбачає можливість виникнення будь-яких збитків у зв'язку з можливим несвоєчасним повідомленням про неможливість виконувати умови Договорів унаслідок дії обставин непереборної сили.
Також у зазначеному листі Департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА повідомляє про розірвання договорів, шляхом відмови від останніх згідно зі ст. 651, 652, 849, 907 Цивільного кодексу України враховуючи, що Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), можлива зміна переліку робіт згідно мобілізаційних завдань.
Тобто, як вбачається з вищенаведеного листа, в останньому Департамент, посилаючись на приписи законодавства, які обумовлюють як підстави розірвання договору, так і підстави односторонньої відмови від договору, а також на відповідні пункти договорів, попереджає ПП “Автомагістраль” про розірвання договорів, шляхом відмови від них.
26.05.2022 на лист позивача від 26.04.2022 за №267-1 щодо заперечення безпідставного одностороннього розірвання/припинення договорів, надіслано лист - відповідь у якому Приватне підприємство «Автомагістраль» заперечує щодо безпідставного одностороннього розірвання Договорів чи їх припинення та наполягає на перегляді такої позиції Замовником і на подальшому продовження дії Договорів і виконанні їх умов обома Сторонами.
Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації в листі №01.3-890 від 26.05.2022 на заперечення позивача щодо підстав розірвання договорів (односторонньої відмови), викладених у листі №№267-1 від 26.04.2022, послався на ч.4 ст. 849 ЦК України та зазначив, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. Право на відмову Департаменту від Договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 р. передбачене імперативними нормами Цивільного кодексу України, а тому доводи ПП «Автомагістраль» щодо неправомірності односторонньої відмови Департаменту від Договорів є необґрунтованими.
Також, з матеріалів справи вбачається, що підприємство неодноразово зверталося до керівництва Департаменту та керівництва Житомирської ОДА (ОВА) щодо надання завдань та дефектних актів про необхідність надання послуг на вищевказаних автодорогах області місцевого значення, що підтверджено, зокрема, наявними у справі копіями листів за вих. №223 і №224 від 22.03.2022 та №246 від 31.03.2022. Однак, ні завдань, ні відповідей чи повідомлень відповідача про неможливість виконувати зобов'язання за Договорами через вказані у згаданому вище листі від 25 квітня 2022 року за № 01.3-700 форс-мажорні обставини для замовника, підприємство так і не отримувало.
В подальшому, Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом, згідно якого просить:
- визнати протиправними дії Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, які виразилися в односторонньому розірванні Договорів (односторонній відмові від Договорів) від 07 грудня 2021 року № 51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" та № 53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області".
- визнати дійсними Договори № 51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" та № 53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області", які були укладені 07 грудня 2021 року між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Автомагістраль";
- визнати чинними правовідносини, встановлені Договорами № 51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області2 та № 53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" від 07 грудня 2021 року.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 позов задоволено.
4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ЦК України).
Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).
Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду, тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями ч.ч.2-4 ст.849, ч.2 ст.852, ч.3 ст.858 ЦК України.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст.849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Юридичний аналіз правових положень глави 61 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним із цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Положення частини 1 ст.626,ст.628 ЦК України, приймаючи до уваги зміст п.1.1, 2.2,2.3, 3.7, 3.8, 3.17 Договору, зокрема посилання в умовах договору на нормативно-правові акти, які регулюють будівельну діяльність, дозволяють зробити висновок, що умовами договору передбачена певна господарська діяльність, яка має характер виконання робіт, відтак правовідносини між сторонами склалися на підставі договорів, які за своєю правовою природою є договорами підряду.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про застосування до спірних правовідносин, серед іншого, також положень Цивільного кодексу України про підряд.
За змістом згаданих вище положень закону, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, якщо це передбачено законом або договором. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Отже, одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, у свою чергу, передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.
Надаючи доводам сторін, належну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач вважає, що правомірно скористався свої правом щодо розірвання договорів підряду в односторонньому порядку, відповідно до ч.3 ст.651, ч.1 ст.652, ч.1 ст. 907, ч.4 ст.849 ЦК України та на підставі п.п.8.2.1, 8.2, 14.10 цих договорів.
Згідно пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8 Договорів Замовник має право, в тому числі, достроково розірвати договір в порядку та на умовах визначених Цивільним кодексом України.
Також, відповідно до п. 14.10 Договорів, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор). У цьому випадку виконання умов цього Договору відкладається на термін, протягом якого будуть діяти такі умови. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 15 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, подавши відповідне підтвердження. За відсутності своєчасного повідомлення винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні неповідомленням або невчасним повідомленням про настання обставин непереборної сили. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи (свідоцтва), які видаються уповноваженими на те органами та організаціями. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж на 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати виконавець повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору. Настання форс-мажорних обставин збільшує термін виконання договору на період їх дії.
Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації листом від 25.04.2022 за №01.3-700 повідомив ПП «Автомагістраль» про відмову від договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 на підставі права визначеного умовами пп.8.2.1 п.8.2 розділу 8, п.14.10 розділу 14 Договорів та ст. ст. 907, 849 Цивільного кодексу України та повідомив про те, що у зв'язку з веденням воєнного стану, ведення воєнних дій на території (ділянках) доріг та зміною істотних умов Договорів, надання послуг, які є предметом Договорів, з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області в умовах воєнного стану, відповідно до чинного законодавства, тендерної документації, нормативно-правових актів, норм та стандартів, технічним завданням Замовника та в обумовлений Договорами термін стало неможливим.
При цьому колегія суддів також враховує, що 24.02.2022 було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, із змінами в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Частиною 4 п.22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» від 9 червня 2021 року №590 затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.
Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що станом на 25.04.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (в редакції чинній станом на 25.04.2022, далі Порядок) Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка відповідно черговості, в тому числі: за видатками спеціального фонду державного та місцевих бюджетів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення).
Тобто, станом на 25.04.2022, Департамент був позбавлений права надавати дефектні акти та завдання на надання послуг.
Як вбачається, на час надання Департаментом листа про відмову від договору мали місце обставини, які спонукали замовника до відмови від подальшого виконання договору.
Натомість, згідно з ч.4 ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.
Наведене положення цілком відповідає умовам договору, адже п. пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8 сторони передбачили право Замовника достроково розірвати договір в порядку та на умовах, визначених Цивільним кодексом України.
Право замовника робіт на відмову від договору підряду не пов'язується законом з настанням тих чи інших обставин. Таке право є безумовним , і замовник може скористатись цим правом в будь-який час. Закон лише покладає на замовника обов'язок оплатити вже виконану частину роботи та відшкодувати збитки, пов'язані із відмовою від договору, якщо про такі збитки буде заявлено виконавцем.
За таких встановлених обставин відповідач (замовник), дотримуючись умов договору, направивши Виконавцю повідомлення про розірвання договору, скористався своїм правом, передбаченим як договором, так і законом, повідомивши позивача про дострокове розірвання договору у встановленому цим договором порядку.
Враховуючи волевиявлення відповідача, вчинене з дотриманням встановленого порядку , яке не порушує норм цивільного законодавства, а також відповідає змісту укладених договорів, ці договори є розірваними.
Вимога про визнання протиправними дії Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання Договорів (односторонній відмові від Договорів) від 07 грудня 2021 року №51-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" та №53-21 "Послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області" обґрунтована тим, що протиправними діями Департаментом створені штучні умови для одностороннього розірвання Договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021р. і заподіяно матеріальну шкоду ПП «Автомагістраль», яка полягає у неотриманні підприємством передбаченого Договорами прибутку. Позивач стверджує про існування заздалегідь визначеної протиправної мети відповідача, який свідомо і умисно вчинив певні спрямовані на розірвання в односторонньому порядку договорів дії, негативним наслідком яких є втрата позивачем прибутку від господарської діяльності.
Натомість, посилання позивача на протиправність дій відповідача не підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, не вбачається з встановлених апеляційним судом обставин, відтак вимога щодо визнання дій відповідача протиправними є безпідставною.
Щодо обраного позивачем способу судового захисту, який полягає у визнанні дій відповідача протиправними, договорів дійсними, а правовідносин між сторонами договору чинними, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом положень статей 4, 5 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Апеляційний суд враховує, що, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, йому належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
З точки зору змісту та ефективності обраного способу захисту, вимога про визнання протиправними дії Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 р., є вимогою про встановлення обставин неналежного виконання зобов'язання учасником господарської діяльності, яке призвело до виникнення матеріальної шкоди.
Визнання дій протиправними у цьому випадку не призводить до ефективного захисту порушеного права, оскільки не створює позитивних наслідків для позивача, таких, як відшкодування матеріальної шкоди, а лише створює певні умови для пред'явлення у подальшому інших позовів, задоволення яких призведе до захисту прав позивача. Тому, враховуючи положення частини 1 статті 2, частин 1, 4 статті 11 ГПК України, апеляційний суд вважає встановлення певних обставин протиправності (або законності) дій учасника господарського зобов'язання неналежним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює ефективного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.
Щодо вимоги позивача про визнання договорів дійсними, а правовідносин такими, що тривають, апеляційний суд, оцінюючи ефективність обраного способу захисту, виходить з положень частин 1,2 статті 11 ЦК України щодо підстав виникнення зобов'язань, частини 1 ст.204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину. Виходячи з наведених положень, не може вважатись ефективним способом судового захисту вимога позивача про визнання договору дійсним, оскільки договір є дійсним за приписами закону. Недійсність договору встановлюється судовим рішенням лише у разі, якщо судом встановлено певні обставини, пов'язані з недодержанням вимог, необхідних для чинності правочину, що випливає з положень статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України.
Щодо вимоги позивача визнати правовідносини такими, що продовжуються (тривають) як обраного способу судового захисту, такий спосіб не може вважатись належним та ефективним, з огляду на положення ст.509, 526 ЦК України, а також підстав припинення зобов'язання, встановлених, ст.598 ЦК України, адже правовідносини за договором, не визнаним судом недійсним, тривають в силу приписів закону і припиняються лише з підстав, встановлених законом і договором.
Правовідносини сторін цього спору, як встановлює частина 2 ст. 598 ЦК України, яка унормовує, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, припинились з підстав, визначених ч.4 ст.849 ЦК України, пп.8.2.1 п. 8.2 розділу 8 Договорів.
Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.
Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права. Оспорювання - це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.
Обрання способу судового захисту є правом позивача.
Разом з тим, частина 1 статті 5 ГПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
ВП ВС в постанові від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19 роз'яснювала, що розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
У постанові від 14 жовтня 2019 року об'єднана палата Касаційного господарського суду (КГС) у складі ВС під час розгляду справи № 910/6642/18зазначила, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Таким чином, належними та ефективними способами захисту, виходячи з природи спірних правовідносин, правової позиції позивача, який заперечує право відповідача на одностороннє розірвання договорів, слід вважати вимогу про спонукання відповідача до виконання цих договорів, а також відшкодування матеріальної шкоди (збитків), пов'язаних з припиненням виконання.
Оскільки обраний спосіб судового захисту апеляційний суд оцінює як неналежний і неефективний, а також такий, що не відповідає змісту правовідносин сторін спору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договорів №51-21 та 53-21 від 07.12.2021 р. на надання послуг з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Житомирської області, визнання договорів дійсними, а правовідносин такими, що тривають.
За вказаних вище обставин доводи апелянта знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Департамента регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Департамента регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Департамента регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 р. у справі №906/521/22 - задоволити, рішення Господарського суду Житомирської області скасувати. Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Київська, буд. 68, ідн. код 31481658) на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Майдан ім. С.П.Корольова, буд. 12, ід. код. 39932654) - 14 886 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/521/22 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "27" квітня 2023 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Василишин А.Р.