26 квітня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18473/22
Провадження № 22-ц/4820/915/23
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.
за участю представника відповідача Керницької О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/18473/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Керницької Оксани Вікторівни на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року про призначення експертизи (суддя Салоїд Н.М.) у справі за позовом Державного підприємства «Хмельницьке» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Черевичник» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В вересні 2022 року ДП «Хмельницьке» звернулося до суду із позовом, в якому просило витребувати земельну ділянку площею 5,4553 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0242) з незаконного володіння ОСОБА_1 , за яким вона зареєстрована на праві приватної власності (номер запису в державному реєстрі прав 5549541).
28 березня 2023 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання ДП «Хмельницьке» про призначення судової земельно-технічної експертизи. В обґрунтування клопотання зазначено, що для вирішення питання про наявність в межах згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 площею 135,9656 га, користувачем якої є позивач, земельної ділянки належної відповідачу на праві приватної власності та її накладення на земельну ділянку в межах згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 площею 135,9656 га, користувачем якої є позивач, необхідні спеціальні знання, а з'ясування даних обставин має важливе значення для правильного вирішення справи заважаючи на те, що в даному випадку необхідне застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право є необхідність призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи. А тому, позивач просив суд призначити судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи накладаються на межі земель згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 площею 135,9656 га земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:011:0242 площею 5,4553 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; якщо так, то в якій частині, площі та який процент накладення? Проведення експертизи позивач просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено наступне запитання: чи накладаються на межі земель згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 площею 135, 9656 га земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:011:0242 площею 5, 4553 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить на праві власності ОСОБА_1 , якщо так, то яка площа такого накладення? Попереджено експерта про відмову від покладеного на нього обов'язку та за надання завідомо неправдивого висновку експертизи за ст. 384, 385 КК України. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покладено на ДП «Хмельницьке». На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянт вказує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 104, 105 ЦПК України, адже в ухвалі суду про призначення експертизи не містяться обґрунтування необхідності призначення експертизи.
Відповідач зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки позивач не погоджується з тим, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку площе 5,4553 га, яка входить до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 площею 135,9656 га, виданого ДП «Хмельницьке». Разом з тим, ні позивачем, ні відповідачем не заперечується факт надання спірної земельної ділянки у власність відповідачу із земель ДП «Хмельницьке», що підлягали приватизації. Окрім того, проектом приватизації земель ДП «Хмельницьке», розпорядженням Хмельницької РДА від 07.09.2012 №1598/2012-р «Про затвердження проекту приватизації земель ДП «Хмельницьке» на території Лісовогринівецької сільської ради» та наказом Держземагенства України від 27.02.2014 підтверджується факт встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання такої ділянки у власність із земель ДП «Хмельницьке».
Крім цього, апелянт вказує, що з матеріалів справи також вбачається, що експертна установа обрана судом в порушення приписів ч. 3 ст.103 ЦПК України без згоди обох сторін та без надання їм строку на досягнення такої згоди з цього питання.
Поміж того, на думку апелянта, судом першої інстанції порушено ст.ст. 83, 126, 189, 197, 200, 222 ЦПК України, адже клопотання про призначення експертизи заявлено з пропуском встановленого процесуальним законом строку (після закриття підготовчого провадження). Розгляд справи по суті відбувався у судових засіданнях 23.12.2022, 27.02.2023 і лише у судовому засіданні 28.03.2023 представник позивача подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в якому не зазначено жодної причини неможливості заявлення цього клопотання у строк, встановлений законом та судом (тобто, у підготовчому провадженні), більше того не зазначено поважної причини пропуску такого строку ані в клопотанні, ані в судовому засіданні. Представником позивача не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку для подання доказів.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволені клопотання про призначення експертизи.
Відзив від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Представник апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Апелянт ОСОБА_1 , представники позивача ДП «Хмельницьке» та третьої особи ПП «Черевичник» до суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від ПП «Черевичник» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника підприємства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, думку представника учасника справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.
Згідно матеріалів справи встановлено, що в вересні 2022 року ДП «Хмельницьке» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа ПП «Черевичник» про витребування земельної ділянки площею 5,4553 га з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2022 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження на 11 жовтня 2022 року о 10 год 30 хв. Позивачу запропоновано в зазначений строк подати оригінали письмових доказів, копії котрих приєднанні до позовної заяви. Відповідачу запропоновано в зазначений строк подати відзив на позов та докази, якими він обґрунтовується (т.1 а.с.44).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Як вбачається із протоколу судового засідання та робочої копії фонограми, судові засідання на стадії підготовчого провадження проводилися 01.11.2022 за участю представників сторін, 11.11.2022 за участю представника відповідача та 09.12.2022 за участю представників сторін (т.1 а.с.202, 203-204).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у приміщенні суду на 23 грудня 2022 року на 10 год 00 хв.
Після цього відбулося два судових засідань - 23 грудня 2022 року та 07 лютого 2023 року за участю представників сторін (т.1 а.с.194а, 195, 203-204).
23 березня 2023 року представник позивача в судовому засіданні подав письмове клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи.
Представником ДП «Хмельницьке» не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку для подання клопотання про призначення експертизи.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання та призначаючи по справі судову земельно-технічну експертизу, виходив із того, що для встановлення обставин перебування спірної земельної ділянки належної відповідачу в межах земель належних на праві постійного користування ДП «Хмельницьке» необхідні спеціальні знання.
Проте, як слідує із матеріалів справи, питання про поновлення строку на вчинення після закриття підготовчого засідання цієї процесуальної дії, не заявлялося та не розглядалося, суд першої інстанції не ухвалював рішення про повернення на стадію підготовчого засідання.
Відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Із системного аналізу вказаних норм права вбачається, що при розгляді заявленого представником позивача клопотання про призначення судової експертизи, суд першої інстанції з урахуванням стадії судового процесу, на якій ЦПК України визначає можливість вчинення цієї процесуальної дії, повинен вирішити питання про повернення до стадії підготовчого засідання, після чого - вирішувати питання або про залишення клопотання без розгляду (у разі відсутності клопотання або відмови у поновленні процесуального строку), або про прийняття клопотання до розгляду (у випадку поновлення пропущеного процесуального строку).
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, не вирішивши питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого засідання та поновлення пропущеного процесуального строку, передчасно розглянув клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі.
Вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку належить виключно до компетенції суду першої інстанції, без вирішення цього питання суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути клопотання про призначення судової експертизи по суті.
Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 126, 189, 197 ЦПК України.
Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не заперечується факт надання йому земельної ділянки площею 5,4553 га із земель, що належали на праві постійного користування ДП «Хмельницьке»; наказом Фонду державного майна України від 11.12.2009 затверджено план приватизації ДП «Хмельницьке»; у 2012 році ПП «Діоріт Плюс 1» було розроблено проект приватизації земель ДП «Хмельницьке» на території Лісовогринівецького сільської ради; розпорядженням Хмельницької РДА від 07.09.2012 надано дозвіл ДП «Хмельницьке» на розробку технічної документації щодо передання у власність земельних ділянок із земель ДП «Хмельницьке»; відповідно до результатів жеребкування по розподіленню земельних ділянок між працівниками ДП «Хмельницьке» ОСОБА_1 було вирішено надати земельну ділянку площею 5,4553 га відхиляються колегією суддів, оскільки апеляційний суд позбавлений можливості надавати оцінку цим обставинам при апеляційному перегляді ухвали про призначення експертизи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування з направленням справи для продовження розгляду до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат у справі, оскільки такий розподіл слід здійснити при ухваленні рішення по суті спору.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Керницької Оксани Вікторівни задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2023 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай