Справа № 461/6527/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/454/23 Доповідач: ОСОБА_2
24 квітня 2023 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
та його захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
старший слідчий Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022140000000310 від 25 липня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч.3 ст. 27 - ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України.
Клопотання мотивував тим, що слідчим управління ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000310 від 25 липня 2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в складі організованої групи у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
11 квітня 2023 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в складі організованої групи у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт строком на два місяці.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки: цілодобово не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , стосовно обставин, які підлягають дослідженню у кримінальному провадженні №12022140000000310 від 25 липня 2022 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_6 , що на підставі ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 13 червня 2023 року.
Адвокат ОСОБА_18 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 22 год. до 6 год..
Слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу не врахував доводи сторони захисту, односторонньо підійшов до вирішення питання, не дослідив в повній мірі обставини справи, а саме відсутність обґрунтованої підозри та ризиків.
Наголошує, що клопотання про обрання запобіжного заходу належним чином не підтверджене доказами, окрім того звертає увагу, що слідчий у повідомленні про підозру зазначав, що ОСОБА_6 не був обізнаний із злочинним планом організаторів групи.
ОСОБА_6 раніше не судимий, проживає з матір'ю, яка не працює, та дідусем, який має онкологічне захворювання та потребує систематичного огляду в лікаря, має постійне місце проживання, є єдиним годувальником у сім'ї, потребує лікування, не бажає переховуватися від органів досудового розслідування та суду, хоче довести свою невинуватість.
Звертає увагу, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
У слідчого судді не було належних та допустимих підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судове засідання з розгляду даної апеляційної скарги прокурор ОСОБА_19 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення такого, не з'явився. З урахуванням ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що неявка прокурора не перешкоджає проведенню розгляду апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Частиною 1, 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що слідчим управління ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022140000000310 від 25 липня 2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в складі організованої групи у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_20 , діючи умисно з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення, маючи високі організаторські якості, створив організовану злочину групу, тобто стійке об'єднання групи осіб, згуртованих єдиним планом з розподілом функцій учасників групи для спільного вчинення кримінальних правопорушень - заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів.
У період з січня 2020 року до 16 листопада 2020 року ОСОБА_20 , будучи у складі організованої групи спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, заволоділи квартирою Львівської міської ради, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинили матеріальної шкоди на суму 639 735, 00 грн., квартирою ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_3 , чим спричинили матеріальної шкоди на суму 757 350, 00 грн., нежитловою будівлею Львівської міської ради розташованою за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, 19А, чим спричинили матеріальної шкоди на суму 255 000, 00 гривень.
До складу очолюваної ОСОБА_20 організованої групи, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2020 року увійшли ОСОБА_9 , якому було відведено роль співорганізатора та ОСОБА_10 , якому відведено роль виконавця.
Також, з метою реалізації єдиного злочинного плану організованої групи, спрямованого на заволодіння квартирою Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якості виконавця злочину залучив до окремого епізоду злочинної діяльності ОСОБА_6 , який не був обізнаний злочинним планом організованої групи.
Стійкість організованої групи забезпечена стабільним складом її учасників (3 особи), стабільністю та безпекою її функціонування, міцними внутрішніми зв'язками між учасниками групи, тривалістю діяльності організованої групи в період з січня 2020 року по 16 листопада 2020 року, чітким визначенням ролі кожного з учасників злочинної організації, високим рівнем узгодженості дій учасників, єдиним планом злочинної діяльності, розробленим організатором.
Реалізовуючи злочинний умисел спрямований на досягнення єдиного злочинного плану відомого всім учасникам організованої групи, ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , який був залучений як продавець, підшукали потенційного покупця та організували показ квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_22 .
Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиного злочинного плану відомого всім учасникам організованої групи ОСОБА_20 та ОСОБА_9 забезпечили звернення до ПП «Західний експертно - консалтинговий центр» з метою виготовлення висновку про оціночну вартість, на квартиру АДРЕСА_4 , надавши інформацію про вказаний об'єкт нерухомого майна та анкетні дані ОСОБА_6 , внаслідок чого 19 лютого 2020 року ПП «Західний експертно - консалтинговий центр» виготовлено звіт про оцінку майна з паролем для пошуку звіту ЛБОГУС986881, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_4 становила 617 700,00 грн.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиного злочинного плану відомого всім учасникам організованої групи, 27 лютого 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 , на виконання вказівок ОСОБА_9 зайшов до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_23 , що за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що він не є власником квартири АДРЕСА_4 , а договір купівлі-продажу такої укладений із ОСОБА_10 носить фіктивний характер, оскільки жодних коштів за придбання такої квартири він ОСОБА_10 не передавав, перебуваючи у приміщенні нотаріусу ОСОБА_23 , з метою введення в оману ОСОБА_22 , та продажу їй квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 , діючи за вказівками ОСОБА_9 , з метою створення видимості реальності продажу квартири АДРЕСА_4 , надали приватному нотаріусу договір купівлі - продажу квартири, згідно якого підтверджувалося право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України серії та номер НОМЕР_1 гр. ОСОБА_6 , звіт про оцінку майна з паролем для пошуку звіту ЛБОГУС98688, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 .
На підставі поданих документів приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_23 було виготовлено та посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , який був зареєстрований приватним нотаріусом в реєстрі за №595, та на підставі якого 27 лютого 2020 року о 12:00:26 год. вказаним приватним нотаріусом внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_22 та відповідно до якого, ОСОБА_22 передала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 617 700 грн.
Своїми протиправними діями ОСОБА_20 , у складі організованої групи з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_6 , котрий був залучений до окремого епізоду злочинної діяльності організованої групи, заподіяли потерпілій ОСОБА_22 матеріальної шкоди на суму 617 700 грн., тобто на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що є великим розміром.
11 квітня 2023 року, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в складі організованої групи у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
11 квітня 2023 року старший слідчий Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
13 квітня 2023 року клопотання слідчого було задоволено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193,194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків, експертів у даному кримінальному провадженні; знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують застосування саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід звернути увагу й на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, визначати правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, не спростовують доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.
Наявність тих обставин, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, є єдиним годувальником у сім'ї, потребує лікування, не бажає переховуватися від органів досудового розслідування та суду, хоче довести свою невинуватість, то такі не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4