Дата документу 26.04.2023 Справа № 331/1713/23
Єдиний унікальний № 331/1713/23 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.
Провадження № 22-ц/807/1042/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
26 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Подліянової Г.С.
за участі секретаря: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2023 року про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 ,
У березні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. звернулася до суду з поданням про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначено що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. знаходиться виконавче провадження № 66398390 з виконання виконавчого листа № 310/503/20, виданого 28.07.2020р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором № IKAPNUAG.233622.001 від 11.03.2014р. у розмірі 150 564,76 грн. З дати відкриття виконавчого провадження 04.08.2021 та станом на день звернення до суду з даним поданням 16.03.2023р. з боржника на користь стягувача стягнень не відбулось, жодних дій для реального і фактичного виконання боржник не вчинив, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не звертався, про зміну адреси не повідомляв. Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання, але з'ясовано, що рахунки боржника у банках відсутні, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні.
На запити приватного виконавця отримано наступну інформацію від різних компе-тентних органів: про відсутність відомостей про реєстрацію боржника у Донецькій області; останній не зареєстрований в Україні як ВПО; відомості про документування пас-
портом громадянина України для виїзду за кордон відсутні; кордон України боржник не перетинав; відомості про джерела доходів в ДРФО відсутні; нерухоме майно відсутнє; в місцях позбавлення волі, установах виконання покарань та розшуку в рамках кримінальних проваджень не перебуває; пенсію в ГУПФУ в Донецькій області не отримує.
Оскільки відомості про реєстрацію місця проживання боржника відсутні, всі заходи з установлення місце мешкання чи перебування боржника, на думку приватного виконавця, вичерпані, остання просила у спрямованому до суду поданні оголосити в розшук боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2023 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити подання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання, безпідставно послався на те, що до подання не долучено доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів приватного виконавця та інших документів. Вирішуючи подання, суд першої інстанції вказував, що в матеріалах подання відсутні докази повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій, а також відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язання, а наявні лише документи про процесуальні дії приватного виконавця по виконанню рішення суду. Разом з тим, відповідно до виконавчого листа боржник зареєстрований в АДРЕСА_1 , тобто на непідконтрольній території України, куди «Укрпошта» тимчасово не здійснює поштові відправлення, що унеможливлює направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вважає, що нею вживались заходи щодо встановлення місця проживання боржника, а саме: направлено запит до Державної фіскальної служби України, за інформацією якої відсутні відомості в ДРФО щодо джерел отримання доходів боржником, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває; направлено запити в банківські установи щодо відкритих рахунків боржника, яких не виявлено; направлено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області з вимогою повідомити інформацію про реєстрацію місця проживання боржника, але реєстрація відсутня; направлено вимоги до Міністерства соціальної політики повідомити про перебування боржника на обліку як внутрішньо переміщена особа, але зареєстрованим як ВПО не значиться; направлено вимоги до Державної прикордонної служби України, за даними якої відомості щодо перетинання кордону боржником відсутні; направлено вимогу до МВС про перебування на обліку в органах внутрішніх справ, оголошення у розшук в рамках кримінального провадження, про перебування в місцях позбавлення волі, таких фактів не встановлено; направлено вимогу до Пенсійного фонду про перебування на обліку та останнє місце роботи, відомостей не знайдено. Таким чином, за усіма запитами отримано інформацію, яка не надає можливості встановити місце проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 .
Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що приватним виконавцем вжито всі можливі заходи розшуку боржника та всі заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду. Тому наявні підстави для оголошення боржника в розшук.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
До судового засідання апеляційного суду 26 квітня 2023 року учасники справи не з'явились.
Приватний виконавець Матвійчук Н.Є. та стягувач - ТОВ «Глобал Спліт» про дату та час судового засідання повідомлені через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» завчасно, оскільки згідно з довідкою судову повістку їм доставлено 12.04.2023р. ( а.с. 92-93).
Боржник ОСОБА_1 має адресу місця мешкання, визначену в апеляційній скарзі, у смт. Стіжківське м. Шахтарськ Донецької області, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території України. Тому його повідомлення здійснено через оголошення на офіційному вебсайті Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням положень ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини в межах доводів подання приватного виконавця та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів подання не долучено доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів приватного виконавця та інших документів про обізнаність боржника про вчинення виконавчих дій з виконання рішення суду, де він є боржником.
За підсумками дослідження долучених до подання матеріалів суд дійшов висновку, що подання про оголошення розшуку боржника є передчасним та не підлягає задоволенню, оскільки на час його розгляду підстав для оголошення розшуку боржника, передбачених в ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», не встановлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
За положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче
провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
Частиною 4 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 передбачено,
що за неможливості з'ясування місцезнаходження боржника державний виконавець звертається з поданням до суду про його розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника - фізичної особи.
Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місце реєстрації - якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів.
Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи державний виконавець (приватний виконавець) вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи щодо: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України про місце реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультативність виконавчих дій по виявленню місця знаходження боржника.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у приватного виконавця вико-
навчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. перебуває виконавче провадження № 66398390 щодо примусового виконання виконавчого листа № 310/503/20, виданого 28.07.2020р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором № IKAPNUAG.233622.001 від 11.03.2014р. у розмірі 150 564,76 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 78 912,14 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 58 071,92 грн., комісії у розмірі 13 580,70 грн.
У поданні приватного виконавця Матвійчук Н.Є. зазначено, що боржник ОСОБА_1 рішення суду не виконує, його місце реєстрації та місце знаходження усіма прийнятими заходами встановити не виявилось можливим, а також з'ясовано, що за кордон останній не виїздив, як ВПО не зареєстрований, у місцях позбавлення волі та установах кримінального покарання не перебуває, у розшуку по кримінальному переслідування не значиться, доходу, майна та рахунків в банківських установах у нього не виявлено.
Колегією встановлено, що ОСОБА_1 значиться у Єдиному реєстрі боржників, тобто відносно нього мається виконавче провадження.
За змістом ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або достав-ляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повер-нення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення вико-навчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що перед застосуванням засобів і способів примусу державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому листі адресу боржника, та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови. Отже, у разі з'ясування факту неодержання копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення державним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі.
Приватний виконавець зазначає, що населений пункт, у якому має знаходитись бор-жник, який визначений у виконавчому листі як місце проживання боржника, розташований на непідконтрольній українській владі території України, а тому направити постанову або будь-яку іншу вимогу не уявляється можливим.
Отже, сама приватний виконавець визнає, що вимоги статті 28 ЗУ «Про виконавче провадження» нею виконі не були. Виходи за цією адресою не здійснювались, обставини відсутності боржника у зазначеній у виконавчому листі адресі не з'ясовувались, відповідні акти не складались.
Так само, матеріали справи не містять доказів чи відомостей, з яких приватним виконавцем було зроблено висновок про відсутність перебування та проживання боржника ОСОБА_1 за вказаною у виконавчому документі адресою.
У такому разі не мається підстав стверджувати, що боржник не знаходиться у адресі, зазначеній у виконавчому документі.
Відтак, сам лише по собі факт того, що місце мешкання боржника ОСОБА_1 визначено на території України, що не підконтрольна українській владі, не свідчить про те, що боржник там не проживає. А лише вказує на неможливість листування з останнім, що не створює підстав для оголошення такого боржника у розшук.
Зважаючи на ці обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подання приватного виконавця Матвійчук Н.Є. є передчасним та відмовив в його задоволенні.
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються також з пунктом 10 "Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015р., у якому зазначено, що суди обґрунтовано відмовляли в задоволенні подання про оголошення розшуку боржника, якщо: державний виконавець не надавав суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи; через відсутність даних про ухилення боржника від сплати боргу; відсутність відомостей про привід боржника; відсутність доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника; відсутність відомостей щодо відкриття виконавчого провадження; відсутність відомостей про те, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження та що він викликався до відділу державної виконавчої служби, але не з'являється.
Крім зазначеного, колегія наголошує також на наступному.
Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції Закону № 2468-ІХ від 28.07.2022р., забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
Указом Президента України від 07.02.2019р. № 32/2019 затверджено «Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх території, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» (чинний на теперішній час), згідно з яким м. Шахтарськ, смт. Стіжківське Донецької області вважається тимчасово окупованими населеними пунктами. А тому на теперішній час подання приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про розшук боржника не може сприяти ніяким чином примусовому виконанню виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , який за отриманими нею відомостями, цю територію офіційно не покидав.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, тому відповідно до вимог статті 375 ЦПК України її слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Окремо колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відмова у задоволенні пода-ння про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню приватного виконавця до суду першої інстанції у випадку доведеності ним необхідності застосування судом такого заходу.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області
Матвійчук Наталії Євгеніївни залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 28 квітня 2023 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: М.С. Гончар
Г.С. Подліянова