Дата документу 26.04.2023
Справа № 334/2282/22
Провадження № 1-кс/334/1095/23
іменем України
26 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
представника власника майна адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя клопотання власника майна ОСОБА_4 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2023 року під №12022087050000412 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, про скасування арешту майна,
До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, мотивуючи тим, що 04 липня 2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було задоволено клопотання дізнавача СД Запорізького районного управління поліції Головного управління в Запорізькій області, ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022087050000412 від 01 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
01 липня 2022 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. №115 у сервісному центрі МВС 2348, під час перереєстрації авто виявили авто «Mazda 6» державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого номер кузова піддався зміненню, шляхом видалення механічним способом фрагмента номерної деталі кузова ( НОМЕР_2 від 01.07.2022).
Відомості про кримінальне правопорушення внесені 01 липня 2022 року до ЄРДР під №12022087050000412 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.
01 липня 2022 року під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Зачиняєва, буд. №115 виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключі від автомобіля , документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , документ СТХ 906809.
01 липня 2022 року дізнавачем СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , прийнято постанову про визнання вилученого в ході огляду місця події від 01 липня 2022 року речовим доказом для подальшого проведення судово-криміналістичної експертизи з метою встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
04 липня 2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя по цьому кримінальному провадженню було постановлено ухвалу про арешт майна. Згідно зазначеної ухвали було накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , ключі від автомобіля , документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , документ СТХ 906809.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Оскільки заявник цього клопотання не був присутній під час розгляду питання про арешт майна, він має право подати дане клопотання.
Заявник ОСОБА_4 є володільцем вилученого арештованого транспортного засобу, оскільки він був вилучений саме у нього.
Згідно ч.2 ст.174 КПК У країни, Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Відповідно ч.ч.2, 3 ст.179 КПК України, Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації , конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи , відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Оскільки по даному кримінальному провадженню були проведені всі необхідні експертизи, то на даний час необхідність у арешті транспортного засобу відпала.
З метою однакового застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм кримінального процесуального законодавства, уникнення неоднозначного його тлумачення під час здійснення повноважень слідчим суддею суду першої інстанції судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05 квітня 2013 року підготувала Лист №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», у п.13 якого зазначене наступне: «розгляд питання щодо скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 174 КПК. Слідчий суддя скасовує цей захід забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: не були присутні при розгляді питання про арешт майна , доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба , доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Заявник цього клопотання не був присутнім при розгляді питання про накладення арешту, що підтверджується матеріалами справи. У застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження немає жодної необхідності, оскільки арешт накладався з метою проведення експертиз, які на даний час вже проведені.
Відповідно до ст.24 КПК України, Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.
Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, №1388 передбачено обов'язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
У статті 100 КПК України та ст.96 -2 КК України законодавець використовує термін «власник» та «законний володілець» як альтернативні, тому згідно з цими положеннями не вимагається доведення факту обізнаності про злочинне використання майна обох осіб: власника і законного володільця. Також законом не визначено переваги власника перед законним володільцем чи навпаки.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Згідно зі ст.ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), було зроблено висновок про те, що у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна.
В судове засіданні дізнавач СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явилась належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду клопотання. Дізнавач надала для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про які внесені до ЄРДР під №12022087050000412 від 01 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ст.290 КК України.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна встановлено, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2022 року задоволено клопотання дізнавача СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , документ СТХ 906809.
При ухваленні рішення про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2022 року під №12022087050000412 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, суд посилався на те, що нездійснення дій з накладення арешту на майно могло призвести до його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, що може перешкодити проведенню слідчих дій у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частина 6 ст.173 КПК України передбачає, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
При розгляді клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно слідчим суддею на цій стадії досудового розслідування було накладено обґрунтовано.
Враховуючи те, що на даний момент триває досудове розслідування, автомобіль «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , документ СТХ 906809, на які накладено арешт, визнано речовими доказами, строк накладення арешту майна на даний момент не перевищує строку досудового розслідування, тим паче, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та враховуючи позицію прокурора, такі ризики дійсно наявні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки представником володільця майна не доведено необґрунтованість накладення арешту та того, що на даний час у накладенні арешту відпала потреба, не надано у підтвердження переконливого доказу.
Керуючись ст.ст.169, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , арештоване майно, а саме: «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб марки «Mazda 6» у кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , документ СТХ 906809 та заборонити відчужувати вказане майно, а також змінювати будь-які характеристики та ідентифікуючі ознаки цього майна до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Виконання ухвали доручити дізнавачу СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанту поліції ОСОБА_5 в провадженні якої знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2022 року під №12022087050000412 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1