Справа № 333/6743/22
Провадження № 2/333/1064/23
Іменем України
29 березня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кари Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28.12.2022 року ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13 048 грн. 93 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.4.2021 року між ТОВ «ЛЕЙБЛТЕХ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200168128 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Цей договір укладено в електронній формі, яка відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно.
Згідно з умовами договору клієнт отримує товари в постачальника на умовах договору та згідно з обраним клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-Центра ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП». Згідно з п. 8.2 договору, порядок отримання товарів клієнтом визначається договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно з наказом № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід'ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з Правилами в електронній формі. Відповідно до договору відповідач як клієнт системи «Плати Пізніше» отримав на умовах прямого лізингу від постачальника товар - телефон мобільний «Apple IPhone 8 Plus 64 Gb Gold б/у», встановленою вартістю 12 994 грн. 29 коп. Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача в договорі. Адреса експлуатації товару визначена в договорі: АДРЕСА_1 .
Умовами Пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору. Умови пакету фінансування платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів) становить 1 082,00 грн.; кількість місячних платежів (кір першого) 9; розмір місячних платежів щомісяця рівними частинами 1 082 грн. 94 коп.; вид договору: прямий лізинг; перехід права власності до клієнта: виплата всіх зобов'язань за договором. Станом на 27.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та умов договору зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. Так, за весь період дії договору відповідачем в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 14.05.2021 - 1 082,00 грн.; 22.06.2021 - 1 100,00 грн.; 21.07.2021 - 1 110,00 грн. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 13 048 грн. 93 коп., в тому числі: 10 795 грн. 23 коп. - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару; 2 253 грн. 70 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до умов договору. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість разом із судовими витратами.
Ухвалою від 02.01.2023 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач у встановлений законом строк відзив на позовну заяву не подав, в зв'язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно та належним чином, відповідно до матеріалів позовної заяви просить суд розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
17.04.2021 року між ТОВ «ЛЕЙБЛТЕХ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200168128 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше, відповідно до якого, клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно з обраним клієнтом Пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (а.с. 7). Відповідно до п. 8.2. договору, порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно з наказом № 05/02-18 від 05.02.2018 року (далі - Правила), що є невід'ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил. Відповідно по п. 1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням договору клієнт приєднується до Правил. Правила є невід'ємною частиною кожного договору з моменту його укладення. Відповідно до п. 13.7 договору клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно з Наказом № 05/02-18 від 05.02.2018 року, зміст Правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати. Також, положеннями п. 12.2-12.3 договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку в розмірі 5 (п'ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. Крім того, згідно з положеннями п. 12. 4. договору, у разі прострочення відповідачем сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, останній зобов'язаний за першою вимогою позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування. Відповідно до положень п. 12.5. договору у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 (тридцяти) днів, відповідач зобов'язаний самостійно повернути товари за адресою місцезнаходження Процесинг-центра. Повернення товарів не позбавляє відповідача від обов'язку сплатити наявну поточну заборгованість за договором. Договір укладено в електронній формі, підписано відповідачем, що підтверджується протоколом електронного підпису (а.с. 7 зв). Відповідно до договору № 2020122202 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше (Факторингу) від 22.12.2020 року постачальник постачає товари клієнту та відступає права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за Договорами з клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених Постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг (а.с. 15). Станом на 27.12.2022 року ОСОБА_1 не виконав прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. За весь період дії договору відповідачем в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 14.05.2021 - 1 082,00 грн.; 22.06.2021 - 1 100,00 грн.; 21.07.2021 - 1 110,00 грн. Сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.12.2022 року складає 13 048 грн. 93 коп., згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості відповідно до ст. 627 ЦК України.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію банку відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписання договору № 60200168128 про отримання товарів в системі Плати Пізніше свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом згідно зі ст. 806 ЦК України. Предметом договору лізингу, згідно зі ст. 807 ЦК України, може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею, як це передбачає ст 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір № 60200168128 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше від 17.04.2021 року був підписаний відповідачем електронним підписом. Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові ВС КЦС від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
Згідно з розрахунком суми заборгованості за договором № 60200168128 від 17.04.2021 року вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором станом на 27.12.2022 року становить 13 048 грн. 93 коп. грн., у тому числі: 10 795 грн. 23 коп. - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару; 2 253 грн. 70 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до умов договору.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має. Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом. Також, судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір № 60200168128 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 17.04.2021 року, однак умови договору порушив.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом згідно зі ст. 612 ЦК України.
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це передбачає ст. 599 ЦК України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно зі ст. 610 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що несплата відповідачем боргу за отримання товарів є порушенням зобов'язань, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 526, 549, 598, 599, 610, 612, 624-629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 4, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38922870) заборгованість у розмірі 13 048 (тринадцять тисяч сорок вісім) грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38922870) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Відповідно до пп. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 29 березня 2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик