Справа № 243/12962/21
Провадження № 2/243/62/2023
13 квітня 2023 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії батька позиваки, яка нараховувалась останньому до дня його смерті та зберігається в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. В березні 2021 року представник позивача отримала у приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижкова О.О. свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.03.2021, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 30053,20 гривень, та згідно довідки виданої пенсійним органом 10.02.2021 за № 0581-05-8/4566 належить спадкодавцю. Однак, зазначила, що надана приватному нотаріусу інформація стосовно розміру недоотриманої пенсії його батька не відповідає дійсності, оскільки Пенсійний фонд не виплачував пенсію батькові з січня по червень 2018 року.Таким чином, відповідачем невірно вказаний на запит нотаріуса період нарахування пенсії ОСОБА_2 , та відповідно розмір заборгованості по їх виплаті померлому, на отримання якого наразі претендує позивачка, як спадкоємець за законом. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права та інтереси, за захистом яких вона вимушена звернутися до суду. Стосовно виплати недоотриманої пенсії батька позивачки, остання зверталася до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, де ОСОБА_2 перебував на обліку як пенсіонер ВПО, та який незаконно виплатив їй заборгованість в меншому розмірі. У зв'язку з чим просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, виплатити позивачці, як спадкоємцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його недоотриману пенсію за весь період заборгованості та стягнути з відповідача на користь позивачки недоотриману пенсію ОСОБА_2 за весь період заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймала, у позовній заяві вказала по розгляд справи за її відсутності. Крім того, позивачкою до суду направлена заява про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та із запереченнями відповідача не погоджується.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, причину неявки суду не повідомив.
Разом з тим, від останнього надійшов до суду відзив на позов, в якому зазначено, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію за віком, маючи статус внутрішньо переміщеної особи. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з грошових виплат у виді недоотриманої пенсії. Позивачці 03.03.2021 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина на яку видане свідоцтво складається з недоотриманої пенсії в розмірі 30053,20 гривень, яка належала померлому. В липні 2021 року позивачці було виплачено недоотриману пенсію її батька, враховуючи день звернення за даною виплатою в розмірі 22042,22 гривень.В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа № 243/10580/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на суму недоотриманої пенсії її батька в розмірі 8010,78 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Стосовно вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за весь період заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум є небгрунтованими, оскільки нотаріусом їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке склаладється з недоотриманої пенсії в розмірі 30053,20 гривень.З огляду на вказане відповідач зазаначив, що діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України, та управлінням не були порушені права позивачки, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.04.2023 провадження у цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошових коштів, набутих в порядку спадкування у виді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 8010,78 гривень за період з 08.02.2018 по 16.03.2018, закрито.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 26 січня 2021 року Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків) слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кремінець Мар'їнського районуДонецької області, в Україні помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О.від 03.03.2021 та зареєстрованого в реєстрі за № 519 слідує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається зокрема з недоориманої пенсії, яка зберігається в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, та належить спадкодавцю на підставі довідки, виданої Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2021 № 0581-05-8/4566. Згідно цієї довідки вартість майна складає 30053,20 гривень.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.08.2021 № 0500-1502-8/56828 наданого на адвокатський запит представника позивачки - адвоката Завгородньої Ю.О., останню було повідомлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», маючи статус внутрішньо переміщеної особи. Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де датою зверненя за отриманням пенсії є день звернення смпадкоємця з усіма необхідними документами. Згідно із діючим законодавством довідка про розмір недоотриманої пенсії померлого пенсіонера може бути надана органами Пенсійного фонду України тільки по запиту нотаріуса або суду.
Згідно спадкової справи наданої на підставі ухвали суду від 14.12.2021 приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О. слідує, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідною заявою про прийняття спадщини звернулася його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 03 березня 2021 року приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О. видане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в реєстрі за № 519. Спадщина на яку видане свідоцтво складається зокрема з недоориманої пенсії, яка зберігається в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, та належить спадкодавцю на підставі довідки, виданої Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2021 № 0581-05-8/4566. Згідно цієї довідки вартість майна складає 30053,20 гривень.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі ухвали суду від 14.12.2021 було надано до суду довідку стосовно пенсії ОСОБА_2 , згідно якої слідує, що за період з 01.11.2014 по 31.05.2020 пенсіонеру ОСОБА_2 було нарахована пенсія з урахуванням іншого відрахування в сумі 463,24 гривень, в загальному розмірі 323829,85 гривень, в графі «виплачено» за вказаний період значиться сума 307910,33 гривень, в графі «до виплати» вказана сума 15919,52 гривень.
Крім того, на підставі ухвали суду від 15.03.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Покровськ та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії ОСОБА_2 проведена по 31.12.2017. З 01 січня 2018 року припинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» ОСОБА_2 звернувся із заявою від 05.02.2018 року №1229 про поновлення виплати пенсії. Виплату пенсії ОСОБА_2 було поновлено та починаючи з липня 2018 року виплата пенсії проводилася шляхом нарахування місячного розміру та включення до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк». Пенсійна справа знята з обліку з 01.06.2020 року у зв'язку зі смертю пенсіонера 08.05.2020 року. В лютому 2021 року на запит приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижкова О.О. Головним управлінням видана довідка про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 30053,20 грн. за період з 08.02.2018 по 30.06.2018 з урахуванням вимог ст. 46 Закону №1058. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 18.03.2021 із заявою №1827 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 через довірену особу ОСОБА_4 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця. За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування та виплату суми недоотриманої пенсії в розмірі 22042,42 грн. за період з 17.03.2018 по 30.06.2018 з урахуванням вимог ст. 46 Закону №1058.
Згідно розрахунку нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.05.2020 наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі вказаної ухвали суду слідує, що з 01.01.2018 по 16.03.2018 розмір нарахованої та невиплаченої пенсії за життя ОСОБА_2 складає 15919,52 грн., з 17.03.2018 по 30.06.2018 розмір нарахованої та недоотриманої пенсії за життя останнього складає 22042,42 грн., з 01.07.2018 по 31.05.2020 розмір нарахованої пенсії та виплаченої за життя ОСОБА_2 складає 163813,73 грн.
Вирішуючи вказаній спір суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, провадження № 61-11268сво20 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положеньстатті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Як слідує з матеріалів справи, та не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Покровськ, як отримувач пенсії за віком, маючи статус внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом отримала у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до неї перейшло право власності на недоотриману пенсію за життя її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30053,20 гривень, та як було повідомлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі ухвали суду від 15.03.2023 обчислена за період з 08.02.2018 по 30.06.2018 з урахуванням вимог ст. 46 Закону №1058.
Як зазначає відповідач, що не оспорюється і позивачкою, в липні 2021 року позивачці було виплачено недоотриману пенсію її батька, враховуючи день звернення за даною виплатою в розмірі 22042,22 гривень за період з 17.03.2018 по 30.06.2018 з урахуванням вимог ст. 46 Закону №1058.
Різниця недоотриманої спадщини згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, яка не була виплачена відповідачем позивачці в сумі 8010,78 гривень становить за період з 08.02.2018 по 16.03.2018, стягнута з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2022, яке набуло законної сили 06.12.2022, про що містяться дані в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, недоотримана пенсія за життя батька позивачки за період з 08.02.2018 по 30.06.2018 відповідачем вже виплачена ОСОБА_1 , а за період з 08.02.2018 по 16.03.2018, стягнута з відповідача на користь позивачки за рішенням суду, та ухвалою суду від 13.04.2023 провадження у цивільній справі, в частині даних позовних вимог, закрито.
У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Таким чином, суд доходить висновку, що частина 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачка за змістом позовної заяви зазначає, що відповідач не виплачував пенсію її батькові з січня по червень 2018 року, та просить суд стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію батька за весь період заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач в свою чергу вказує, що з 01 січня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_2 припинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» ОСОБА_2 звертався із заявою від 05.02.2018 року №1229 про поновлення виплати пенсії. Виплату пенсії ОСОБА_2 було поновлено та починаючи з липня 2018 року виплата пенсії проводилася шляхом нарахування місячного розміру та включення до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк».
Отже, із зазначеного слідує, що з 01.07.2018 і по момент смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачем пенсія батькові позивачки нараховувалася та зараховувалася на поточний рахунок відкритий в банківській установі.
З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що спірним періодом недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є саме період з 01.01.2018 по 07.02.2018.
З розрахунку нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.05.2020 наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі ухвали суду від 15.03.2023 слідує, що пенсія ОСОБА_2 нараховувалась у спірний період, зокрема за січень 2018 року в сумі 6326,99 грн. та за лютий 2018 року в сумі 6326,99 грн.
Так, оскільки відповідачем надано суду розмір нарахованої пенсії батька позивачки, а тому суд вважає, що сума недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 за спірний період з 01.01.2018 по 07.02.2018 становить 7908,73 грн. (6326,99 грн. - розмір нарахованої пенсії за січень 2018 року + 1581,74 грн. - розмір пенсії з 01.02.2018 по 07.02.2018 (яка обчислена з наступного: 6326,99 грн. - розмір нарахованої пенсії за лютий 2018 року / 28 - кількість днів у лютому х на 7 днів за лютий 2018 року)).
Відповідачем суду не надано відповідного рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 07.02.2018.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Однак, відповідно до статті 92 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії та водночас мають найвищу юридичну силу) виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 243/5697/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 227/2802/16-ц та у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 638/8368/19 зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Таким чином, суд вважає, що призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у період з 01.01.2018 по 07.02.2018 нараховувалася, обліковувалася, але не була виплачена.
За викладених обставин, суд встановивши, що позивачка має право на спадкове майно - пенсію за віком ОСОБА_2 , доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивачки, як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя за період з 01.01.2018 по 07.02.2018 в розмірі 7908,73 грн.
Отже, оскільки за життя батько позивачки недоотримав пенсію, яка увійшла до складу спадщини, а позивачка є її спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому суд доходить висновку, що позивачка як спадкоємець набула право на отримання невиплаченої пенсії.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, оскільки вимоги позивачки судом задоволені у повному обсязі, то необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду із зазначеним позовом у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218, 1227,1261 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2018 по 07.02.2018 в розмірі 7908 (сім тисяч дев'ятсот вісім) гривень 73 копійок, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 28.04.2023.
Суддя І.Ю. Фалін