Номер провадження: 11-кп/813/176/23
Справа № 511/1703/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження всіх доказів під час апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на вирок Роздільнянського райсуду Одеської обл. від 11.12.2020 в к/п №12019160390000464 від 14.06.2019 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України
установив:
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України із призначенням йому, на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточного покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна із поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Не погоджуючись із зазначеним вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати.
05.04.2023 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження всіх доказів в к/п №12019160390000464, обґрунтоване тим, що судом 1-ої інстанції їм надана невірна правова оцінка, натомість, він не вчиняв інкримінованих йому злочинів.
В судовому засіданні апеляційного суду від 26.04.2023 обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи поданого ним клопотання, просив його задовольнити та повторно дослідити всі докази в матеріалах кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, подала письмові заперечення на нього, в яких зазначила, що у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 не зазначено жодної підстави, яка б вказувала на необхідність повторного дослідження доказів в суді апеляційної інстанції або наявність порушень при їх дослідженні в суді 1-ої інстанції.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, думку захисника ОСОБА_8 , який підтримав вимоги клопотання обвинуваченого та просив його задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти його задоволення, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом 1-ої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді 1-ої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Апеляційний суд приймає до уваги позицію, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду по справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
На підставі аналізу вироку суду 1-ої інстанції, а також журналів судових засідань Роздільнянського райсуду Одеської обл., у судовому засіданні від 15.10.2019 був визначений порядок дослідження доказів (т. 1, а.с. 140-143) та в подальшому судом 1-ої інстанції в першу чергу було допитано потерпілу ОСОБА_11 , досліджено письмові докази (т. 1, а.с. 213-214; т. 2, а.с. 166-170, 187-189), допитано свідків (т. 2, а.с. 202-204, 240-242; т. 3, а.с. 123-125) та допитано обвинуваченого ОСОБА_7 (т. 3, а.с. 177-179).
Водночас, суд 1-ої інстанції дослідив докази в присутності сторін, врахував всі клопотання учасників судового розгляду стосовно доказів, надав їм відповідну правову оцінку в ухваленому за результатами судового розгляду рішенні та виклав мотиви такої оцінки.
Апеляційний суд зауважує, що обвинуваченим ОСОБА_7 в поданому клопотанні не наведено жодних обґрунтувань неповноти дослідження судом 1-ої інстанції вищезгаданих доказів або допущення будь-яких порушень з боку суду під час їх дослідження, натомість, фактично доводи обвинуваченого зводяться до його незгоди з наданою судом 1-ої інстанції правовою оцінкою таких доказів.
Отже, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_7 не було наведено будь-яких обґрунтувань, які б вказували та те, що докази у справі були досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання про повторне дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 24, 94, 350, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження усіх доказів під час апеляційного провадження за його апеляційною скаргою та апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 на вирок Роздільнянського райсуду Одеської обл. від 11.12.2020, яким ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4