Номер провадження: 11-кп/813/176/23
Справа № 511/1703/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в розгляді апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на вирок Роздільнянського райсуду Одеської обл. від 11.12.2020 в к/п №12019160390000464 від 14.06.2019 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України
установив:
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України із призначенням йому, на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточного покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна із поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Не погоджуючись із зазначеним вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати.
24.03.2023 на адресу апеляційного суду надійшла письмова заява обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на тій підставі, що вона поводиться з обвинувальним ухилом, ігнорує його доводи з приводу непричетності до вчинення злочинів, вводить суд в оману та перешкоджає у встановленні істини у справі.
В судовому засіданні апеляційного суду від 26.04.2023 обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи поданої заяви про відвід прокурора та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення заяви обвинуваченого, подала письмові заперечення на неї, в яких зазначила, що у заяві обвинуваченого ОСОБА_7 не наведено жодної підстави, яка б виключала її участь у зазначеному кримінальному провадженні, натомість, вона здійснює свої повноваження відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема, ст. 36 КПК України, Закону України «Про прокуратуру», галузевих наказів Генерального прокурора та розпоряджень керівника обласної прокуратури, а також на підставі діючого службового посвідчення та наданої нею Присяги прокурора України.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, думку захисника ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення заяви обвинуваченого про відвід прокурора, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти її задоволення, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Положення ч. 1 ст. 77 КПК України визначають вичерпний перелік обставин, що виключають участь прокурора у кримінальному провадженні.
Зокрема, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
В свою чергу, згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Прокурор, відповідно до вимог п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, є однією зі сторін кримінального провадження.
Так, ч. 1 ст. 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
В свою чергу, згідно з положеннями п. 15 ч. 2 зазначеної вище ст. 36 КПК України, прокурор, серед іншого, зобов'язаний підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Участь прокурора в суді, відповідно до ч. 3 ст. 36 КПК України, є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення ст. 405 КПК України передбачають, що учасники провадження, до яких, зокрема, відноситься також і прокурор, мають право під час апеляційного розгляду висловлювати свої заперечення щодо поданих апеляційний скарг.
Таким чином, колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_7 не було надано переконливих доводів на підтвердження своєї позиції щодо того, що прокурор ОСОБА_6 ігнорує його твердження з приводу непричетності до вчинення злочинів, вводить суд в оману та перешкоджає у встановленні істини у справі, натомість, остання висловлювала свою позицію щодо вимог, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту, що не заборонено положеннями чинного кримінального процесуального закону.
Надаючи оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_7 в частині обвинувального ухилу прокурора ОСОБА_6 , колегія суддів зауважує на тому, що прокурор є учасником кримінального провадження з боку сторони обвинувачення, внаслідок чого обґрунтовано та на підставі діючого законодавства може діяти в процесі з обвинувальним ухилом.
Ба більше, апеляційний суд зауважує на тому, що обвинуваченим ОСОБА_7 в судовому засіданні від 01.03.2023 вже заявлявся відвід прокурору відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 з аналогічних підстав, в задоволенні якого ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2023 було відмовлено, з відповідним обґрунтуванням прийнятого рішення (т. 4, а.с. 129-130).
Інших доводів на підтвердження своєї позиції щодо неможливості участі прокурора ОСОБА_6 в апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_7 не навів.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, колегія суддів дійшла переконання, що доводи обвинуваченого щодо неможливості подальшої участі прокурора ОСОБА_6 в апеляційному розгляді не ґрунтуються на вимогах закону, не вмотивовані та є голослівними, тому заява про відвід прокурора ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 77, 80, 81, 370, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в апеляційному провадженні на вирок Роздільнянського райсуду Одеської обл. від 11.12.2020 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4