Провадження № 2-а/742/3/23
Єдиний унікальний № 742/2032/22
27 квітня 2023 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судових засідань Шептун В.В., Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Андрієвського Юрія Валентиновича та Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №5246158 від 20 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивачем подано до суду позов до інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Андрієвського Ю.В. про скасування постанови серії ЕАО №5246158 від 20 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 15 серпня 2022 року маючи намір укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, звернувся за місцем свого проживання у відповідний сервісний центр, проте, при оформленні відповідного договору, йому було відмовлено, оскільки на виконанні у відділі ДВС знаходиться постанова про адміністративне правопорушення та стягнення у виді штрафу. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до Прилуцького ВДВС де він дізнався, що дійсно існує відповідне виконавче провадження, і його нібито звичайною поштовою кореспонденцією його повідомляли про відкриття виконавчого провадження та направляли відповідну постанову. Зокрема, на запит адвоката від 16 серпня 2022 року, Прилуцький міський відділ ДВС надав відомості, що інспектором УПП в Житомирській області Андрієвським Ю.В., 20 січня 2022 року винесено постанову серії ЕАО №5246158 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій вказано на порушення п.2.9 в) Правил дорожнього руху, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з державним номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, оскільки на задній частині автомобіля числові та буквенні символи номерного знаку стерті, що не дає змогу визначити його символи. На підставі даної постанови державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено за адресою, за якою він не зареєстрований, що й було причиною її не отримання позивачем, та спростовує факт її отримання. Зважаючи на ті обставини, що про існування відповідної постанови позивач дізнався лише 15 серпня 2022 року, оскільки така на місці складання позивачу не вручалась, була направлена за адресою, де позивач ніколи не проживав, а відтак не мав об'єктивної можливості її оскаржити у встановлені законом порядку та строки, тому і просить поновити пропущений строк звернення до суду. Оскільки вважає дану постанову такою, що винесена з грубим порушенням вимог КУпАП, яка не відповідає дійсним обставинам справи, тому позивачем і подано до суду позов про поновлення строку звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та стягнення судових витрат.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 серпня 2022 року поновлено строк ОСОБА_1 для звернення до суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , призначено судове засідання по даній справі.
31 жовтня 2022 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, запропоновано надати відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено.
Позивач та його представник адвокат Зарічна В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Крім того, позивач вказав, що не заперечує, що 20 січня 2022 року керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, проте, категорично заперечив щодо порушення ним правил дорожнього руху. Вказав, що дійсно був зупинений працівниками поліції, на їх вимогу надав реєстраційні документи на авто та посвідчення водія. Жодних постанов чи то протоколів про порушення ним ПДР працівники поліції не складали, як і не оголошували про будь-які порушення. 20 січня 2022 року дійсно була погана погода, йшов сніг. Їхав з далеку, номерні знаки припали снігом та брудом, тому їх витер при працівниках поліції, жодних зауважень з приводу цього вони не висловлювали. Номерні знаки на його автомобілі без жодних потертостей чи то дефектів, які б ускладнювали чи то унеможливлювали ідентифікацію символів з відстані 20 метрів. Підтвердив, що жодні постанови працівники поліції при ньому не складали, йому не вручали, і про дану постанову він дізнався випадково в серпні місці 2022 року, коли мав намір продати машину.
Відповідач ОСОБА_2 та представник Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно письмового відзиву ОСОБА_2 вказав, що є неналежним відповідачем по справі, оскільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення діє від імені органів Національної поліції, а не від свого імені. Згідно постанови серії ЕАО №5246158 від 20 січня 2022 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач керував транспортним знаком, номерний знак якого мав затерте покриття, а саме, покриття чорного кольору на номерному знаку стерте, номерний знак чітко не проглядається, оскільки його покриття темного кольору стерте із самого номерного знака. Вказує, що позивач рухався автодорогою, на якій ведеться автоматична фіксація порушень правил дорожнього руху, та інспектори здійснюють вимірювання швидкості руху автомобілів, тому ймовірно позивач навмисно керував т.з. із затертим номерним знаком аби уникнути адміністративної відповідальності за порушення швидкісного режиму. Позивачу було роз'яснено права, порядок та строки оскарження постанови, тобто право на захист не порушено. На місці вчинення правопорушення запропоновано отримати копію постанови, проте позивач відмовився від підпису та її отримання. Вказав, що здійснював фіксацію правопорушення, проте, враховуючи час, який пройшов з моменту складання постанови, а саме 20 січня 2022 року, відео відсутнє. При вирішенні справи просив врахувати, що позивач звернувся до суду з порушенням встановленого десятиденного строку звернення до суду, та намагається ввести в оману суд задля уникнення відповідальності. Від отримання постанови на місці зупинки відмовився, вказав не вірну адресу місця проживання, тобто свідомо пропустив строк звернення до суду. Вважає що при складанні постанови ним були дотримані вимоги КУпАП і як наслідок відсутні підстави для визнання постанови протиправною та її скасування, тому в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Згідно письмового відзиву представник Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції вказав, що саме вони є належним відповідачем у справі. Вказали, що інспектором винесена постанова згідно ст.258 КУпАП, встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Позивачу повідомлені права, роз'яснено щодо вчинення ним правопорушення, заслухано його пояснення та надано їм оцінку. Дії, які б обмежили права позивача при розгляді справи відповідачем вчинено не було. Штраф накладено за ч.6 ст.121 КУпАП в межах санкції статті. І як наслідок відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови. На підтвердження своїх заперечень надали фото та відео з місця події, на підтвердження затер тості номерного знаку на авто. Крім того, при вирішенні справи по суті просили врахувати, що заявлений розмір витрат на правову допомогу 3000 грн. є несправедливим і неспівмірним із сумою стягнення зазначеного в оскаржуваній постанові поліцейського. В позові просили суд відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.5 ст.14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 20 січня 2022 року інспектором роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Андрієвським Ю.В. винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5246158, відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
В графі «Копію постанови мною отримано» міститься відмітка «від підпису відмовився».
Копію постанови надіслано рекомендованим листом вих. №1036 від 21 січня 2022 року.
Відповідно до копії адвокатського запиту від 16 серпня 2022 року, адвокат Зарічна Л.А. зверталася до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби по питанню наявності відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , та надання належним чином їх завірених копій.
У відповідності до копії листа УПП в Житомирській області від 28 березня 2022 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 травня 2022 року у ВП №69099088, на підставі постанови №5246158 від 20 січня 2022 року виданого УПП в Житомирській області відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення на користь держави штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до диспозиції ч.6 ст.121 КУпАП (в редакції на дачу вчинення правопорушення), керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п.п «в» п.2.9. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність відповідними нормами КУпАП.
Надаючи оцінку обставинам справи викладеним у постанові, яка оскаржується позивачем, суд враховує, що матеріали справи містять DVD диск, поданий відповідачем разом із відзивом на позовну заяву.
Однак, на відео відображено, що як скло поліцейського авто, так і автомобіль забруднені, на вулиці погана видимість, враховуючи дату події, а саме січень місяць, тому відповідно чітко роздивитись номерний знак автомобіля не можливо. При цьому, відеозапис події містить лише запис відео та фото з поліцейського авто. Жодних інших належних та достатніх доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та обставин вкладених у постанові, відповідачем надано не було.
Зокрема, не надано підтвердження своєчасного відправлення постанови позивачу рекомендованим листом, як то вказано в постанові.
Не надані відеозаписи, які зазначені в постанові, які б беззаперечно підтверджували як факт вчинення правопорушення, так і відмову особу від отримання та підпису постанови.
Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Так, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем та представником відповідача у відповідності до вимог ст. 77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача на позовні вимоги.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття інспектора, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, судом не встановлено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що ч.1 ст.139 КАС передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при подачі позову сплатив судовий збір в розмір 496,20 грн., а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань.
За приписами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат визначено, що 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, згідно частини п'ятої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір про надання адвокатських послуг від 15 серпня 2022 року, Акт виконаних робіт на суму 3000 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію на оплату 1000 грн. в рахунок оплати юридичних послуг.
Так, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими». Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, у сумі 1500 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Андрієвського Юрія Валентиновича та Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №5246158 від 20 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАО №5246158 від 20 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Андрієвським Юрієм Валентиновичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 грн. 20 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору сплаченого при подачі позовної заяви.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 1500 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 10031, м.Житомир, вул.Покровська, буд.96.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА