Справа № 750/2450/23
Провадження № 2-а/750/36/23
28 квітня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» про скасування постанови ЕТ № 000066 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аб.4 ст. 135 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова є незаконною, оскільки контролер ОСОБА_2 не склав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.03.2023 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2023 серії ЕТ № 000066 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 240 грн. за аб. 4 ст. 135 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 135 КУпАП передбачає відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років в міському транспорті, та тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду (абзац 4 ст. 135 КУпАП).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (зокрема абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право зокрема на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (в тому числі абзаци четвертий та восьмий статті 135).
Згідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначає позивач, на його прохання контролером ОСОБА_2 не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а також не було направлено його уповноваженим особам для розгляду з обов'язковим сповіщенням особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 4 Закону України «Про міський електричний транспорт» визначено, що право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток.
Відповідно до ст.ст. 75, 77 КАС України- достовірними єдокази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи , факт неоплати позивача за проїзд 12.02.2023 року у міському транспорті сторонами не заперечувався.
Сам же позивач не спростовує даний факт, а посилається тільки на обставини неможливості здійснення оплати за проїзд (кондуктор не встигла обілетити).
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, із аналізу положення статті 71 КАС України вбачається, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Тобто, обов'язок відповідача доказування правомірності винесного ним рішення не слід розуміти, як те, що позивач повністю звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.
Наведене узгоджується і з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 536/583/17 та від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:
Найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; Дату розгляду справи; Відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; Опис обставин, установлених під час розгляду справи; Зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; Прийняте у справі рішення.
При цьому оскаржувана постанова зазначеним вимогам не відповідає, а саме відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи та невірно зазначено відомості про особу, стосовно якої розглядається справа.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не спростував неправомірність свого рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що постанова від 12.02.2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 20, 44, 77, 90, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст.ст. 121, 268, 283 КУпАП, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» (місцезнаходження: вул. О. Молодчого, 44, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 41448329) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕТ № 000066 від 12.02.2023 року, винесену контролером пасажирського транспорту ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 240 грн. на ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, передбачене аб. 4 ст. 135 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за аб. 4 ст. 135 КУпАП- закрити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: