Справа 688/1636/22
№ 1-кп/688/32/23
Вирок
Іменем України
27 квітня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законного представника малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022240000000024 по обвинуваченню
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_1 , вид. 22 липня 2016 року), уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
13 січня 2022 року близько 19.00 год на проїзній частині автодороги Н-02 «Кременець - Біла Церква» поблизу с. Коськів Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_11 , керуючи автомобілем «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , в порушення вимог дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 50 км/год) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року № 1306 (далі по тексту - Правил), рухався зі сторони м. Б.Церква в напрямку м. Кременець, з перевищенням допустимої на даній ділянці дороги швидкості руху 90 км/год.
На 166 км. - 680 м. автодороги H-02 «Кременець - Біла Церква» поблизу с. Коськів Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_11 , рухаючись в зимовий період, в темну пору доби, на ділянці автодороги, яка перебувала у мокрому стані, порушуючи вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил, що виразилось у тому, що він, як учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та дорожніми умовами. А саме ОСОБА_11 , не врахував наявність зустрічного транспортного засобу, мокре покриття проїзної частини, попереджувальний дорожній знак 1.13 «Слизька дорога» з табличкою до дорожнього знаку 7.12 «Ожеледиця», внаслідок чого не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 з вантажним автомобілем марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок вчинення ОСОБА_11 даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна та підшкірного крововиливу в лобно-тім'яній ділянці голови, садна на обличчі та підборідді, крововиливів під м'які оболонки головного мозку, розриву з'єднання між черепом та першим шийним хребцем зі здавленням довгастого мозку, розриву печінки з внутрішньо черевною кровотечею, синця на передній поверхні грудної клітки справа, рани на поверхні правої кисті, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення та призвели до її смерті.
ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці події внаслідок поєднаної травми голови, шиї та живота, з крововиливами під оболонки головного мозку, розривом з'єднання між черепом та першим шийним хребцем зі здавленням довгастого мозку та розривом печінки з внутрішньочеревною кровотечею.
Своїми діями ОСОБА_11 порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3. (б), 10.1, 12.1 Правил та вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості -50 км./год », зміст яких полягає в наступному:
- п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.
-п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
- п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Дорожні знаки: 1.13 «Слизька дорога» (ділянка дороги з підвищеною слизькістю проїзної частини).
Табличка до дорожнього знаку: 7.12 «Ожеледиця» (дія знака поширюється на зимовий період часу, коли проїзна частина може бути слизькою),
3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км./год. » (забороняє рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові).
Порушення ОСОБА_11 пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил та вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км/год.» Правил знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_14 .
Позиція сторони захисту.
В судовому засіданні ОСОБА_11 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, попросив пробачення у потерпілих в особі їх представника ОСОБА_10 . Суду показав, що у зв'язку з отриманими травмами під час дорожньо-транспортної пригоди за його участю, не пам'ятає жодних обставин даної пригоди, а також обставин, які їй передували. Зазначив, що беззаперечно визнає зміст фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, їх не оспорює. Не заперечує, що керував автомобілем «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 13 січня 2022 року та допустив порушення ПДР, але не може пояснити причин даної пригоди, оскільки не пам'ятає жодних обставин. Показав, що до дорожньо-транспортної пригоди не працював, не офіційно надавав послуги по перевезенню пасажирів на автомобілі «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 . Покійна Плис Діана, була його знайомою, він неодноразово перевозив її, однак не пам'ятає обставин, при яких вони зустрілися 13 січня 2022 року. Не заперечує, що 13 січня 2022 року також міг перевозити ОСОБА_14 на її прохання. В результаті пригоди втратив свідомість, знаходився на лікуванні у реанімаційному відділенні, потім лікувався у травматологічному відділенні, оскільки отримав травму ноги. Також йому видалено селезінку. На лікуванні знаходився близько 3 місяців. На даний час продовжує лікування - має проблеми з опорно-руховим апаратом, не працює, обмежений у працездатності, не має джерел для існування, всі його витрати фінансують батьки. Для того, щоб оформити інвалідність, йому необхідно пройти лікування у медичному закладі в м. Дніпро, однак через воєнний стан та за станом здоров'я позбавлений фізичної можливості для переїзду. Зазначив, що, надаючи неофіційно послуги з перевезення пасажирів, ніколи не вживав спиртних напоїв та наркотичних засобів. Висловив щирий жаль щодо вчиненого діяння та попросив пробачення у потерпілих в особі їх представника.
Захисник обвинуваченого та представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_12 зазначив, що обвинувачений, як цивільний відповідач не визнає позовних вимог ТОВ «БМ ЛТД», оскільки позивачем не надано підтверджуючих бухгалтерських документів щодо річного доходу товариства, а також за період, який взято для розрахунку розміру спричинених збитків (недоотриманих доходів). Такий розрахунок проведено абстрактно та не підтверджено відповідними засобами доказування, а тому позов не підлягає задоволенню.
Позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди не визнає, оскільки ОСОБА_5 не є потерпілим, а відповідно і позивачем. Просив відмовити у задоволенні його позову та у стягненні витрат на правову допомогу.
Позов ОСОБА_6 , що є матір'ю покійної, та позов сестри покійної ОСОБА_9 , яка є опікуном малолітніх дітей померлої ОСОБА_14 , визнає частково. Обвинувачений розуміє, що потерпілим завдана моральна шкода, однак не має фінансової можливості її відшкодувати. На час розгляду справи у суді перераховано потерпілому ОСОБА_5 50000 грн, які на думку обвинуваченого мають бути витрачені останнім на дітей покійної, а також перераховано 30000 грн на користь матері покійної - ОСОБА_6 . Зазначив, що обвинувачений не працює, обмежений у працездатності внаслідок отриманих травм, не має заощаджень, не в змозі відшкодувати моральну шкоду у заявленому розмірі, тому просив зменшити розмір відшкодування. При вирішенні питання про відшкодування витрат на правову допомогу просив врахувати практику Європейського суду в частині того, що домовленості клієнта із адвокатом, не мають обов'язкового значення для суду. Просив врахувати фінансовий стан цивільного відповідача, відсутність у нього заробітку та будь-яких доходів, те, що представнику потерпілих, виходячи з обгрунтування вимог, не було необхідності вивчати додаткові докази та затрачати багато часу для підготовки позовів. Вважає, що заявлені трьома позивачами судові витрати на правову допомогу в сумі 175000 грн є завищеними, а оскільки представник позивачів не надав розрахунку понесених витрат на правову допомогу та відповідних доказів, сторона захисту позбавлена можливості надати оцінку чи була необхідність у таких витратах. Просив з урахуванням критерію розумності зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Позиція представників потерпілих.
Представник потерпілого та цивільного позивача - товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «БМ ЛТД» адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД» про стягнення з обвинуваченого на користь товариства 1036466,44 грн у відшкодування заподіяних злочином збитків (упущеної вигоди). В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_11 , вантажний автомобіль «Volvo FH13.480», який належить товариству та знаходиться на його балансі, отримав механічні пошкодження, внаслідок чого товариству завдані серйозні матеріальні збитки. Товариство не заявляє прямих збитків, завданих пошкодженням автомобіля, просить стягнути недоотримані товариством доходи (упущену вигоду). Зазначає, що товариство не отримало результату, на яке сподівалося, оскільки автомобіль тривалий час знаходився під арештом та простоював протягом часу з 13 січня 2022 року по 29 липня 2022 року, коли автомобіль був повернутий судом його власнику. Товариством проведено розрахунок недоотриманих доходів за період перебування автомобіля під арештом, при розрахунку збитків застосовано вартість виконаних перевезень автомобілем «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 за липень-грудень 2021 року, тобто за період, що передував дорожньо-транспортній пригоді, під час якої було пошкоджено автомобіль. Просив позов задовольнити повністю, не заперечив проти завершення розгляду справи без його участі, оскільки у Тернопільському міськрайонному суді, з приміщення якого він приймає участь у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції, заброньовано інші судові засідання. Щодо призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законний представник малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності за участі їх представника ОСОБА_10 .
Представник потерпілих ОСОБА_10 підтримав заявлені позовні вимоги потерпілих та просив їх задовольнити. Зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини обвинуваченого загинула ОСОБА_14 , залишилося двоє малолітніх дітей покійної, яких виховуватимуть потерпілі. Підтвердив, що станом на час розгляду справи потерпілому ОСОБА_15 перераховано 50000 грн., потерпілій ОСОБА_6 - 30000 грн. Вважає, що фінансовий стан обвинуваченого не має відношення до вбивства ним людини. Потерпілий ОСОБА_5 поніс витрати, оскільки займався похованням сестри, після смерті якої виховував її дітей, витрачав власний час на засідання опікунської ради, оскільки планував, що одну дитину виховуватиме він, а іншу - ОСОБА_9 , однак законодавством заборонено розлучати дітей, тому опікуном обох дітей призначено ОСОБА_9 . Вказує, що за твердженням обвинуваченого він за невідомих обставин посадив в автомобіль ОСОБА_14 , оскільки не пам'ятає таких обставин, тому обвинувачений, можливо, перебував в стані наркотичного сп'яніння, хоча відповідна експертиза з вини прокурора не проводилася, висновки якої були б підставою для визнання обтяжуючої обставини. Зазначає, що в автомобілі обвинуваченого був реєстратор, який вів безперервний запис, та був пошкоджений в результаті ДТП, однак орган досудового розслідування не спрямував його на експертизу, щоб з'ясувати обставини ДТП. Зазначив, що обвинувачений надавав незаконні послуги з перевезення пасажирів, не звертався до потерпілих, чи до їх представника та не висловлював пропозицій про зменшення розміру позовних вимог, фактично оцінив життя потерпілої у 50000 та у 30000 грн, що потерпілі сприймають як особисту образу, не допомагав у похованні потерпілої відразу після її смерті, частково сплатив кошти, але надто пізно, що на його думку є обтяжуючими обставинами за відсутності жодних пом'якшуючих обставин.
В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_13 .
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_12 , не наполягали на допиті свідка обвинувачення.
Представник потерпілих та законного представника неповнолітніх адвокат ОСОБА_10 не наполягав на допиті свідка обвинувачення.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та процесуальними документами, дослідженими судом, з метою оцінки допустимості доказів.
Рапортом на ім'я начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 13 січня 2022 року встановлено, що 13 січня 2022 року о 19.21 год на оперативну лінію «102» надійшло повідомлення про те, що на трасі в напрямку Грицева 1 травмований чоловік (водій) живий, свідомість порушена. Зіткнулися вантажний та легковий автомобілі. На місце події спрямовано слідчо-оперативну групу (СОГ). За результатами відпрацювання встановлено, що до прибуття СОГ забезпечено охорону місця події. Встановлено, що 13 січня 2022 року близько 19 год на автодорозі поблизу с. Коськів Шепетівського району Хмельницької області водій автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_11 не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з вантажним автомобілем марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_13 . Внаслідок ДТП водій автомобіля «Dacia Logan» отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги, політравми, доставлений в реанімаційне відділення КНП «Шепетівська БПЛ», стан тяжкий, пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_14 померла на місці події, труп направлено на СМЕ, автомобілі вилучено та поміщено на штраф майданчик.
Відомості по факту ДТП внесені до ЄРДР 13 січня 2022 року о 22:25, номер кримінального провадження 12022200000000024, з попередньою кваліфікацією діяння за ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою від 13 січня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчій групі, старшим групи призначено слідчого ОСОБА_16 .
Протоколом огляду місця ДТП від 14 січня 2022 року з доданими схемою та фото таблицями, встановлено, що місцем події є 166 км - 680 м за межами населеного пункту автодороги Н-02 Кременець - Біла Церква. Ділянка дороги пряма в плані горизонтального профілю. Дорожнє покриття - асфальтобетонне, мокре, для двох напрямків руху, шириною 5,6 м. Узбіччя вкриті рихлим снігом. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків по ходу огляду та в зустрічному напрямку: 3.29 «50»; 1.13; 7.12; 7.2.1 «5км». Протоколом зафіксовано: місце розташування транспортних засобів - автомобілів марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 та марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 ,, які зіткнулися, щодо один одного; локалізацію зовнішніх пошкоджень даних автомобілів; сліди шин, сліди гальмування; сліди подряпин, тертя (волочіння) дорожнього покриття, з залишками бруду, сліди уламків автомобілів, а також сліди пошкодження кущів та дерев, які утворилися внаслідок наїзду на них автомобіля «Volvo FH13.480», місце розташування пошкодженого відео реєстратора у вигляду дзеркала заднього виду. Зафіксовано місцезнаходження та позу трупа ОСОБА_14 , щодо автомобіля «Dacia Logan», сліди крові на голові в лобній ділянці та на обличчі. Схема місця ДТП містить графічне зображення ділянки дороги, де сталося зіткнення, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів їх розміщення відносно елементів проїзної частини; сліди волочіння з подряпинами; осип уламків автомобілів; тіло ОСОБА_14 , пошкоджений реєстратор.
Постановою слідчого ОСОБА_16 від 14 січня 2022 року автомобілі марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 та марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 , відео реєстратор визнані речовими доказами та передані на зберігання до спеціального майданчику для тимчасового зберігання автотранспорту та до камери зберігання речових доказів, відповідно.
Протоколом огляду речового доказу від 02 червня 2022 року проведено огляд пошкодженого відео реєстратора, який був вилучений під час огляду місця події поблизу автомобіля марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 . Оглядом встановлено та зафіксовано на відповідних фототаблицях, що реєстратор, який має форму дзеркала заднього виду пошкоджений - передня частина, яка являє собою дзеркальну поверхню, - розбита, скло частково відсутнє, у місці відсутності скла проглядаються комплектуючі деталі. Задня поверхня реєстратора закрита пластиковим кожухом, на якому зліва розміщено лінзу відеокамери, на задній поверхні наявні написи іноземною мовою та маркування з №YСС1220022004929С. У відео реєстраторі міститься порт, у якому встановлено флешнакопичувач - micro SD марки Kingston об'ємом 64 GB. Даний флешнакопичувач поміщено в пристрій для зчитування інформації службового комп'ютера та встановлено, що загальний об'єм пам'яті складає 58 GB, вільно 2.7 GB. Флешнакопичувач містить папку з файлами DCIM, в якій наявні дві папки під назвою DCIMA, в якій знаходиться 60 відео файлів формату АVI, сортовані за датою створення від 30 листопада 2021 року по 08 січня 2022 року та - DCIMB, в якій знаходиться 45 відео файлів формату АVI, сортовані за датою створення від 30 листопада 2021 року по 08 січня 2022 року. При перегляді відео файлів обох папок встановлено, що будь-яких відомостей про обставини ДТП, яка мала місце 13 січня 2022 року за участі автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , на якому був встановлений даний реєстратор, не має.
Постановою слідчого ОСОБА_17 від 14 січня 2022 року призначено судово-медичну експертизу для визначення причин смерті ОСОБА_14 , експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385, 387 КК України.
Згідно висновку експерта № 20 від 03 лютого 2022 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна та підшкірного крововиливу в лобно-тім'яній ділянці голови, садна на обличчі та підборідді, крововиливів під м'які оболонки головного мозку, розриву з'єднання між черепом та першим шийним хребцем зі здавленням довгастого мозку, розриву печінки з внутрішньо черевною кровотечею, синця на передній поверхні грудної клітки справа, рани на поверхні правої кисті. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або при ударах об такі, могли виникнути внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля, перебуваючи в якості пасажира переднього сидіння, в строк та при обставинах вказаних у постанові, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, які призвели до її смерті. Смерть ОСОБА_14 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці події внаслідок поєднаної травми голови, шиї та живота, з крововиливами під оболонки головного мозку, розривом з'єднання між черепом та першим шийним хребцем зі здавленням довгастого мозку та розривом печінки з внутрішньочеревною кровотечею.
Згідно висновку експерта №165 від 21 січня 2022 року при судово-медичній експертизі зразків крові та сечі трупа ОСОБА_14 етилового алкоголю не виявлено.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою слідчого ОСОБА_16 від 10 березня 2022 року призначено судову комплексну автотехнічну транспортно-трасологічну експертизу для встановлення обставин ДТП, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/123-22/1981-ІТ від 18 березня 2022 року зіткнення між автомобілями «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 та «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 відбулося в межах смуги, що призначена для руху в напрямку м. Біла Церква. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог дорожніх знаків 3,29, 1,13, - з табличками 7.12; 7.2.1, а також п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України; водій автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог дорожніх знаків 3,29, 1,13 - з табличками 7.12; 7.2.1, а також п.п. 10.1, 11.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. При заданих обставинах водій автомобіля «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_13 був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , з моменту виникнення йому небезпеки для руху. До виникнення даної ДТП з технічної точки зору, призвело відхилення напрямку руху автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , з виїздом на смугу зустрічного руху, за таких обставин, при яких водій зустрічного автомобіля ОСОБА_13 був позбавлений технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів.
Постановою слідчого ОСОБА_16 від 17 січня 2022 року призначено судову експертизу технічного стану транспортного засобу - автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385, 387 КК України.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/123-22/600-ІТ від 12 квітня 2022 року виявлені на момент огляду технічні несправності (пошкодження) робочої гальмівної системи автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , полягають у порушенні герметичності гідравлічного приводу гальмівної системи внаслідок відокремлення компенсаційного бачка від корпусу головного гальмового циліндра системи (від'єднання горловин обох відсіків живлення) і розриву гнучкого гумового шланга гідроприводу гальмівної системи з боку переднього лівого колеса автомобіля. Технічні несправності (пошкодження) системи рульового керування даного автомобіля полягають у пластичній деформації (згині) лівої рульової тяги рульового приводу та механічних пошкодженнях рульового колеса, спричинених спрацюванням подушки безпеки водія і деформації його площини в осьовому та радіальному напрямах. Несправності (пошкодження) робочої гальмівної системи та системи рульового керування автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , які були виявлені на момент дослідження, знаходяться в зоні основних пошкоджень транспортного засобу, носять аварійний характер і їх виникнення пов'язується із дією ударних навантажень, що діяли на елементи конструкції автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 09 серпня 2019 року, полісу № АТ/1193803 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, протоколу перевірки транспортного засобу серії ВС № 512089 - власником транспортного засобу - марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 є ТОВ «виробничо комерційна фірма «БМ ЛТД», даний транспортний засіб забезпечений АТ «СГ «ТАС» (приватне), є технічно справним.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 18 грудня 2019 року, полісу № АТ/1248521 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, протоколу перевірки транспортного засобу серії НОМЕР_8 - власником транспортного засобу - напівпричепу «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 є ТОВ «виробничо комерційна фірма «БМ ЛТД», даний транспортний засіб забезпечений АТ «СГ «ТАС» (приватне), є технічно справним.
Результатом тестування на алкоголь приладу «Alkotest Drager 6810» №313 від 13 січня 2022 року встановлено, що водій ОСОБА_13 пройшов огляд на стан сп'яніння, з результатом 0,00‰.
Висновком експерта № 169 від 21 січня 2022 року, протоколом відібрання зразків крові від 14 січня 2022 року, проведеного на підставі постанови прокурора від 14 січня 2022 року встановлено, що при судово-медичній експертизі зразка крові ОСОБА_18 етилового алкоголю не виявлено.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , посвідченням водія серії НОМЕР_10 , встановлено що власником автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_19 , ОСОБА_11 має право керування автомобільним транспортом категорії В.С.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8447986, яким забезпечено автомобіль «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , строк його дії закінчився 04 серпня 2021 року.
Згідно звіту аналізів 76,77 біологічних зразків ОСОБА_11 від 24 січня 2022 року в зразках крові та сечі ОСОБА_11 концентрація компоненту етанолу становить 0,000‰.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 02 травня 2022 року проведеного за участю власника ОСОБА_19 з фототаблицями до протоколу встановлено, що внаслідок ДТП автомобіль «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 зазнав масових пошкоджень кузова, які виразились у деформаційно-руйнівній геометрії. Передні агрегати в моторному відсіку зміщені з місця свого штатного розташування, частково пошкоджені. Руйнування елементів кузова та передніх агрегатів моторного відсіку локалізовані в передній лівій частині, направлені спереду назад та дещо праворуч. Переднє ліве колесо автомобіля заблоковане деформованими елементами кузовної частини та пошкодженими елементами ходових частин. Шина вказаного колеса розгерметизовано, диск пошкоджений. Під час огляду здійснено демонтаж переднього лівого колеса.
Постановою слідчого ОСОБА_16 від 02 травня 2022 року переднє ліве колесо автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 визнано речовим доказом та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського РУП.
Постановою слідчого ОСОБА_16 від 03 травня 2022 року призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385, 387 КК України.
Згідно висновку експерта № 932-933 від 31 травня 2022 року розгерметизація переднього лівого колеса автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 виникла в момент дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні транспортних засобів, зафіксовані пошкодження переднього лівого колеса є наслідком ДТП, пошкодження шини, які б могли викликати її швидку розгерметизацію до дорожньо-транспортної пригоди відсутні.
Згідно висновку експерта №112 від 07 червня 2022 року у ОСОБА_11 виявлено такі тілесні ушкодження: поєднана травма правої половини грудної клітки з переломами 3,4 ребер справа з правобічним пневмотораксом та забоєм правої легені; травма живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, травма лівого стегна з відкритим переломом діафіза лівої стегнової кістки у верхній її третині з двома ранами верхньої третини лівого стегна, що супроводжувались травматичним шоком третього ступеня. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або при ударах об такі, могли утворитися, в тому числі і внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля, за своїм характером в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Дані, здобуті під час дослідження в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення узгоджуються між собою.
Дослідженими доказами встановлено, що потерпіла ОСОБА_14 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, які за механізмом утворення могли виникнути внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля, коли особа перебувала у якості пасажира переднього сидіння. Характер тілесних ушкоджень отриманих обвинуваченим ОСОБА_11 , їх локалізація та механізм спричинення також свідчать про їх утворення внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля. Викладене свідчить проте, що потерпіла ОСОБА_14 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участі обвинуваченого ОСОБА_11 .
Висновком автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи, яка проводилася на підставі вихідних даних встановлених під час огляду місця події, встановлено, що водій вантажного автомобіля був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем під керуванням ОСОБА_11 з моменту виникнення йому небезпеки для руху. До виникнення ДТП призвело саме відхилення напрямку руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_11 , з виїздом на смугу зустрічного руху. Обидва автомобілі до дорожньо-транспортної пригоди були в технічно-справному стані, що підтверджується відповідним протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу, за якими вантажний автомобіль, що належить ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» був технічно справним, та висновком експерта, згідно якого несправності (пошкодження) робочої гальмівної системи та системи рульового керування автомобіля під керуванням ОСОБА_11 носять аварійний характер і їх виникнення пов'язується із дією ударних навантажень, що діяли на елементи конструкції автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, причиною дорожньо-транспортної пригоди під час якої загинула потерпіла ОСОБА_14 стало нехтування ОСОБА_11 вимог попереджувального знаку 1.13 «Слизька дорога» з табличкою 7.12 «Ожеледиця» та порушення пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху та заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості -50 км/год», дія якого поширювалася на відрізок автодороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується протоколом огляду місця події.
Суд зазначає, що всі слідчі дії у даному кримінальному провадженні проведені після внесення відомостей до ЄРДР, окрім протоколу огляду місця події, що узгоджується з вимогами частини 3 ст. 214 КПК України, уповноваженими слідчими, які входять до складу слідчої групи, визначеної відповідною постановою, відібрання біологічних зразків здійснювалося на підставі постанови прокурор, який входить до групи прокурорів, визначеної відповідною постановою, повідомлення про підозру вручено ОСОБА_11 в день її складання, всі докази відкриті стороні захисту в установленому порядку, що підтверджується відповідним протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, досліджені докази судом визнаються належними доказами, оскільки вони підтверджують подію злочину та винуватість обвинуваченого у його вчиненні, оцінюються судом як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості судом не встановлено, допустимі, оскільки здобуті з дотриманням відповідної процедури.
Мотиви Суду щодо доведеності обвинувачення.
Важливою умовою безпечної роботи всіх видів механічного транспорту є дотримання усіма учасниками правил безпеки дорожнього руху. Основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а додатковим об'єктом - життя і здоров'я особи. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, зокрема Правил дорожнього руху.
Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.1 ст.11 КК). Звідси одним з елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певний стан особи.
Диспозиція ст.286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, підлягають аналізу ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
Маючи посвідчення подія відповідної категорії ОСОБА_11 , як учасник дорожнього руху зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги ПДР (п.1.3)
Судом встановлено та об'єктивно підтверджено сукупністю доказів, що ОСОБА_11 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив вимоги п.1.5, п.2.3(б), 10.1, 12.1 ПДР та вимоги заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км./год. », оскільки, керуючи автомобілем в зимовий період, в темну пору доби, на ділянці дороги, яка перебувала у мокрому стані, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та дорожніми умовами, не врахував наявність транспортного засобу, що рухався у зустрічному напрямку, знехтував вимогами попереджувального дорожнього знаку 1.13 «Слизька дорога», з табличкою 7.12 «Ожеледиця», не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з вантажним автомобілем, що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажирка автомобіля, яким він керував отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України та вимог заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км/год», допущенні водієм ОСОБА_11 , перебувають у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді смерті потерпілої.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.286 КК України.
Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_11 раніше не судимий, згідно ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин з необережності, на обліку Шепетівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області не перебуває. Згідно інформації КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_11 під динамічним спостереженням у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 13 січня 2022 року по 21 січня 2022 року, в травматологічному відділенні з 21 січня 2022 року по 26 січня 2022 року. Діагноз: Політравма. Поєднана травма. Відкритий уламковий перелом в/з лівого стегна із зміщенням (32В3). Закрита травма грудної клітки. Перелом 3-4 ребер справа, правобічний пневмоторакс, забій правої легені. Тупа травма живота, розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею, рвана рана в/з лівого стегна. Травматичний шок Ш ст.
Згідно висновку Шепетівського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 можливе без позбавлення або обмеження волі в умовах здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Обставинами, які згідно ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_11 суд визнає: щире каяття; часткове добровільне відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Обставин, які згідно ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.
Твердження представника потерпілих ОСОБА_20 , що обтяжуючими покарання обвинуваченого обставинами є те, що останній, можливо, перебував у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, що могло бути причиною ДТП, є безпідставним, оскільки це є припущенням представника, а стороною обвинувачення не надано відповідних відомостей про таку ознаку у зв'язку з відсутністю об'єктивних даних та підстав.
Також є помилковими твердження представника потерпілих ОСОБА_20 про те, що обставинами, які обтяжують покарання є те, що обвинувачений не допомагав потерпілим відразу після смерті ОСОБА_14 , фактично відмовився від відшкодування моральної шкоди, відшкодувавши лише 80000 грн, не звертався до потерпілих та до нього, як до представника, про зменшення розміру моральної шкоди.
Суд зазначає, що перелік обставин, які обтяжують покарання визначений ч. 1 ст. 67 КК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Поряд з цим, суд зауважує, що у судовому засіданні обвинувачений повідомив, що після ДТП тривалий час був без свідомості, перебував на стаціонарному лікуванні, тому не мав фізичної можливості допомогти у похованні ОСОБА_14 , також обвинувачений не відмовився від відшкодування моральної шкоди, лише просив врахувати його стан здоров'я, обмежену працездатність, що є перешкодою для працевлаштування, відсутність заощаджень, та повідомив суду що частково відшкодував шкоду, завдяки допомозі батьків, та при найменшій нагоді продовжуватиме відшкодування.
Мотиви призначення покарання.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Призначаючи покарання ОСОБА_11 , керуючись положеннями ст.65-68 КК України принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує особу обвинуваченого, його молодий вік, його стан здоров'я, те, що він вчинив тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, обставини, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
ОСОБА_11 згідно посвідчення водія має право керування транспортним засобом відповідної категорії, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявивши неуважність, знехтував обов'язком стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за погодними умовами. Його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, в т.ч. за порушення ПДР, щиро розкаяння обвинуваченого, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, що знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, позицію представників потерпілих ОСОБА_4 , який в частині визначення покарання покладався на розсуд суду, та ОСОБА_10 , який просив призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, та не наполягав на реальному відбуванні покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, з врахуванням положень ст.69-1 КК України в межах санкції частини статті за якою притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі та про можливість виправлення обвинуваченого та досягнення цілей покарання без ізоляції його від суспільства, встановивши останньому іспитовий строк терміном 3 роки, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, з покладенням обов'язків, визначених у ст. 76 КК України, а також з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі достатньої сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_11 та запобігання вчиненню нових злочинів та на переконання суду повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_11 кримінального правопорушення та даним про його особу.
Мотиви суду при вирішенні цивільних позовів.
Суд зазначає, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні (ч.2 ст.127 КПК). Особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого (ч.1 ст.128 КПК)
Відповідно до положення ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом нормами КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України.
1)щодо підстав стягнення упущеної вигоди.
Обов'язок відшкодування збитків регулюється главою 3, 51 ЦК України.
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Отже відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим, у тому числі суб'єктом господарювання, грошових сум (чи інших цінностей), у разі недопущення правопорушення.
Водночас пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі недопущення правопорушення. При визначені реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. Наявність теоретичного обгрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 грудня 2018 року (справа №923/700/17), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, у разі недопущення правопорушення. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).
Судом встановлено, що ОСОБА_11 , керуючи автомобілем, порушив ПДР та допустив зіткнення з вантажним автомобілем «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ВКФ «БМ ЛТД», внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, та у зв'язку з кримінальним провадженням по даному факту на підставі ухвали слідчого судді знаходився під арештом у період з 17 січня 2022 року по 29 липня 2022 року, тому не міг використовуватися його власником за цільовим призначенням - для перевезення вантажу.
Суд зауважує, що власником вантажного автомобіля, як цивільним позивачем не заявлено вимог про відшкодування прямих збитків, завданих пошкодженням вантажного автомобіля, з причепом.
На підтвердження заявлених вимог цивільним позивачем не надано жодних об'єктивних, належних і достатніх документальних доказів на підтвердження розміру упущеної вигоди.
Суд зазначає, що реєстр рахунків, виконаних перевезень автомобіля «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 за липень-грудень 2021 року не є таким доказом.
За таких обставин цивільний позивач ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» не довів належними, допустимими та достатніми доказами склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності ОСОБА_11 за упущену підприємством вигоду, а тому цивільний позов про стягнення упущеної вигоди є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
2)щодо підстав стягнення моральної шкоди.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до положень статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , як джерело підвищеної небезпеки, на праві власності належить батькові обвинуваченого ОСОБА_19 , був переданий у користування обвинуваченому, шляхом надання останньому власником свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тому обвинувачений володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, та є відповідальним за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом).
Також не знайшло свого підтвердження, що потерпіла ОСОБА_14 , будучи пасажиром автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , мала свідоме бажання отримати шкоду у вигляді смерті, завдяки джерелу підвищеної небезпеки, а тому шкода, завдана внаслідок ДТП підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 .
Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду не застосовуються, якщо шкоди завдано джерелом підвищеної небезпеки.
Потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та законним представником малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заявлено цивільні позови про відшкодування завданої злочином моральної шкоди в сумі по 1000000 грн - кожному.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
У частині 2 ст. 1168 ЦК України міститься перелік осіб, яким відшкодовується моральна шкода, завдана смертю фізичної особи. Так, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
За таких обставин, право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілої ОСОБА_14 мають її батьки, чоловік, її діти (в т.ч. усиновлені), а також особи, які проживали з нею однією сім'єю.
За таких обставин цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки він є братом померлої та ним не надано доказів про те, що ОСОБА_14 проживала з ним однією сім'єю.
Твердження представника потерпілого ОСОБА_20 , що після смерті ОСОБА_14 її брат ОСОБА_5 займався її похованням за власні кошти не є підставою для відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, оскільки такі витрати є матеріальними збитками, про стягнення яких позов не заявлявся.
З тих же підстав не підлягає задоволенню цивільний позов заявлений ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сестри ОСОБА_14 , оскільки нею не надано доказів про те, що ОСОБА_14 проживала з нею однією сім'єю.
Суд зазначає, що ОСОБА_9 визнана судом законним представником малолітніх дітей померлої ОСОБА_14 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як опікун над малолітніми, призначена за відповідними рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 15 вересня 2022 року та від 21 лютого 2022 року, а тому мала представляти інтереси дітей у судовому засіданні та звертатися з відповідним позовом про стягнення моральної шкоди саме на користь малолітніх дітей.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Аналіз указаної норми свідчить про те, що суд позбавлений можливості стягнути моральну шкоду, завдану смертю матері, на користь малолітніх дітей потерпілої ОСОБА_14 , оскільки їх законний представник ОСОБА_9 не зверталася до суду з відповідними вимогами.
При цьому суд зауважує, що інтереси малолітніх дітей померлої ОСОБА_14 на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю їх матері, можуть бути захищені у порядку цивільного судочинства, шляхом звернення їхнього законного представника ОСОБА_9 з відповідним позовом про відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що ОСОБА_6 є матір'ю померлої ОСОБА_14 , а тому відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України має право на відшкодування такої шкоди.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, потерпіла ОСОБА_6 зазначає, що шкода полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та в порушенні стосунків з оточуючими людьми внаслідок депресивного стану викликаного загибеллю доньки. Вона позбавлена можливості ефективно, як раніше, вирішувати побутові проблеми своєї сім'ї. після трагедії вона в веде закритий спосіб життя, майже не виходить з дому, у неї погіршився стан здоров'я, погано спить ночами , стала занижена самооцінка її як особистості, втратила віру у справедливість, змушена докладати величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих зв'язків. З померлою донькою їх пов'язували тісні відносини, всі життєві радощі та негаразди вони проживали разом та завжди у всьому підтримували один одного, допомагали у веденні сімейного господарства. Вона не уявляє свого подальшого життя без присутності доньки ОСОБА_14 , її порад та підтримки. Думки про смерть доньки не залишають її, вона відчуває глибокі моральні страждання у вигляді відчуття горя та страждання. Розмір моральної шкоди визначає сумою 1000000 грн.
Суд зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відтак, суд враховує суб'єктивне ставлення потерпілої ОСОБА_6 до передчасної втрати доньки ОСОБА_14 , до свого життя після її смерті, та адекватне уявлення про їх психічні страждання.
Безповоротно втративши доньку, потерпіла усвідомлює, що втратила перспективи щодо звичних життєвих проблем, надію мати підтримку та турботу, а відтак несе моральні страждання, викликані необхідністю докладати зусиль для аргументації подальшого власного життя, що позбавляє її можливості вести його у звичний спосіб.
Враховуючи нематеріальність моральних страждань, відсутність чітких критеріїв майнового виразу душевного болю, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що потерпілій завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою, перебуванні у постійному стані стресу, що має триваючий характер. Визначаючи суму грошового відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди. З урахуванням викладеного, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілої 500000 грн у відшкодування завданої їй моральної шкоди.
При цьому, суд враховує висновок ВП ВС від 16 грудня 2020 року №752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.
3) щодо підстав відшкодування витрат на правову допомогу потерпілим. Звертаючись до суду з позовами про відшкодування моральної шкоди, потерпілий ОСОБА_21 просив стягнути витрати на правову допомогу в сумі 75000 грн, потерпіла ОСОБА_6 просила стягнути витрати на правову допомогу в сумі 50000 грн, законний представник малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9 просила стягнути витрати на правову допомогу в сумі 50000 грн.
За пунктом 1 ч. 1 ст. 118 КПК процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо). Ця позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 208/7801/15-к.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України).
Правову допомогу потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та законному представнику малолітніх ОСОБА_8 , - ОСОБА_9 надавав адвокат ОСОБА_10 на підставі ордерів: серії КС №779316 від 14 січня 2022 року, серії КС №779355 від 20 вересня 2022 року та серії КС №779354 від 20 вересня 2022 року, відповідно, у яких зазначено реквізити договорів про правову допомогу.
19 січня 2023 року представник ОСОБА_10 надіслав на електронну адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи квитанцій про сплату послуг адвоката, з відповідними вкладеннями.
Згідно дублікату квитанцій АТ КБ Приватбанк від 09 грудня та 12 грудня 2022 року ОСОБА_5 перерахував на рахунок ОСОБА_10 кошти за послуги адвоката згідно договору №14101/22-01 у розмірі 10000 грн та 40000 грн, відповідно, на загальну суму 50000 грн.
Згідно квитанцій АТ КБ Приватбанк від 09 грудня та 30 грудня 2022 року ОСОБА_9 перерахувала на рахунок ОСОБА_10 кошти за послуги адвоката згідно договору №14101/22-01 у розмірі по 15000 грн, на загальну суму 30000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові витрати на професійну правничу допомогу - покладаються на позивача. Таким чином судові витрати за доведені відповідними квитанціями послуги адвоката, надані потерпілому ОСОБА_5 в сумі 50000 грн. та представнику малолітніх ОСОБА_9 в сумі 30000 грн не підлягають відшкодуванню, у зв'язку з тим, що у задоволенні їх позовів судом відмовлено.
Згідно квитанцій АТ КБ Приватбанк від 09 грудня та 30 грудня 2022 року ОСОБА_6 перерахувала на рахунок ОСОБА_10 кошти за послуги адвоката згідно договору №14101/22-01 у розмірі по 15000 грн, на загальну суму 30000 грн.
При цьому договорів, інших належних документів, які б підтверджували обґрунтованість понесених витрат потерпілими за надання правової допомоги адвокатом, в тому числі і щодо опису виконаних робіт потерпілими або їх представником, укладених між потерпілими та адвокатом-представником суду не надано.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь потерпілої ОСОБА_6 , витрат на правову допомогу у підтвердженому відповідними квитанціями розмірі - 30000 грн та про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення вимог у заявленому розмірі 50000 грн , оскільки витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн (50000 грн - 30000 грн), пов'язані з наданням правової допомоги, не підтверджені належними доказами.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 06.10.2022 року (справа 554/1940/20); у постанові від 27.10.2022 (справа №753/10228/20).
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, підлягають скасуванню.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_11 не застосовувати.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД» до ОСОБА_11 про відшкодування заподіяних злочином збитків (упущеної вигоди) відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином відмовити.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 500000 (п'ятсот тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 13557 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 38 копійок.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року на автомобіль марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 .
Речові докази:
- автомобіль марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_2 , переданий на зберігання до спеціального майданчику для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту у м. Шепетівка, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_19 повернути останньому як власнику;
- вантажний автомобіль марки «Volvo FH13.480» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом «Knapen Kok» р.н. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БМ ЛТД» повернути останньому як власнику;
- відео реєстратор у вигляді дзеркала заднього виду, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП у сейф пакеті №7342071 - повернути власнику ОСОБА_19 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з дня вручення копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК