Справа № 161/14015/22 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/424/23 Доповідач: Карпук А. К.
24 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Власюк О. С.
з участю: представника позивача Христін Р. В. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Торчинської сільської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою позивача Органу опіки та піклування Торчинської сільської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2023 року,-
В жовтні 2022 року Орган опіки та піклування Торчинської сільської ради звернувся в суд в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька цих дітей внесені до актових записів про народження дітей на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. Малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 перебувають на обліку служби у справах дітей селищної ради з 01 лютого 2022 року як такі, що опинились в складних життєвих обставинах у зв'язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов'язків.
Позивач вказує, що ОСОБА_2 проживає разом з дітьми та співмешканцем ОСОБА_5 в АДРЕСА_1. Відповідач безробітна, веде пасивний спосіб життя, вихованню дітей належної уваги не приділяє, зловживає спиртними напоями, веденням домашнього господарства не займається. При неодноразових обстеженнях умов проживання в помешканні відповідача помічено безлад, розкидані речі та немитий посуд на кухні. Під час обстеження умов проживання від 19 вересня 2022 року відповідач перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2013 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно трьох старших дітей.
Питання стану виконання відповідачем батьківських обов'язків розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини селищної ради від 23 лютого 2021 року, рішенням якої матері було рекомендовано відповідальніше виконувати батьківські обов'язки, дбати про здоров'я дітей, їх фізичний та психологічний розвиток, а також припинити зловживати спиртними напоями, покращити умови проживання. Однак, відповідач не цікавиться своїми дітьми, не приділяє їм належної уваги.
На підставі наведеного просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2023 року відмовлено у задоволені позову.
В апеляційній скарзі Орган опіки та піклування Торчинської сільської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, не надавши належної правової оцінки доказам, які вказують про відсутність позитивних змін у відношенні до дітей зі сторони матері.
Відповідач належним чином не виконує своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей, не забезпечує їм належних умов для проживання та навчання, не дбає про їх гігієну та стан здоров'я і такі умови проживання дітей є небезпечними для їх здоров'я та виховання.
Відповідач не скористалась своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав недоведеними доводи позивача про ухилення відповідача від обов'язку по вихованню дітей та дійшов висновку про недоцільність позбавлення його батьківських прав.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, який ґрунтується на обставинах справи, доказах, які надані сторонами, та відповідає нормам матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Торчинської сільської ради Луцького району Волинської області (а. с. 10); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Торчинської сільської ради Луцького району Волинської області (а. с. 11); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Торчинської сільської ради Луцького району Волинської області (а. с. 12).
Копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька підтверджується, що відомості про батька в актових записах про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а. с. 13, 14, 15).
З довідки Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області № 66 від 07 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , співмешканцем ОСОБА_5 , а також з батьками співмешканця ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а. с. 18).
Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , яка надана Торчинською селищною радою Луцького району Волинської області , остання не працевлаштована, цивільної спеціальності не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, веде пасивний спосіб життя, вихованню дітей належної уваги не приділяє, зловживає алкоголем, веденням домашнього господарства не займається. ОСОБА_2 - одинока матір, проживає разом з трьома неповнолітніми дітьми та співмешканцем в будинку його батьків. Крім того, ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав, внаслідок чого двоє старших її дітей влаштовані у прийомну сім'ю (а. с. 19).
Наказом начальника Служби у справах дітей Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області від 01 лютого 2022 року малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 поставлені на облік Служби у справах дітей як діти, які опинились в складних життєвих обставинах (проживають у сім'ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків) (а. с. 20).
Дитина ОСОБА_3 навчається в другому класі Буянівської гімназії-філії ОЗЗСО Торчинського ліцею. Учень навчається в міру своїх можливостей, має довільну зорову та слухову пам'ять, виявляє творче мислення та здібності до образотворчого мистецтва, відповідально виконує завдання, має загальний розвиток, що відповідає його віку, не схильний до пропусків без поважної причини. Наведене підтверджується характеристикою навчального закладу (а. с. 39).
З копії акту оцінки потреб сім'ї/особи від 19 вересня 2022 року встановлено, що дитина ОСОБА_3 жодних скарг працівникам Служби у справах дітей не висловлював, пояснював, що він почувається добре, щоденно їсть свіжу їжу, навчається у школі, вважає себе дорослим і самостійним. Хлопчик активний, завжди в русі, бігає, катається на велосипеді, зі слів мами її син ОСОБА_3 має розвинуту уяву, ознак девіантної поведінки не має. Щодо стану потреб дитини ОСОБА_4 : скарг на стан здоров'я - немає (зі слів хлопчика: в нього нічого не болить), харчується добре, наявна приготована їжа та продукти харчування, дитина дошкільний заклад освіти чи гуртки не відвідує. За висновками працівника Служби у справа дітей емоційний стан ОСОБА_4 характеризується як неврівноважений, емоційно не стабільний, на прохання не реагує, не слухняний, може без попередження сам піти до бабусі. Щодо стану потреб дитини ОСОБА_8 : дівчинка здорова, харчується добре, енергійна, емоційна, самостійна для свого віку, неслухняна. Крім того, у цьому акті зазначено, що на момент обстеження в помешканні неприбрано, розкидані речі, в будинку наявні комунальні зручності (ванна кімната та туалет), є пральна машина, діти забезпечені одягом, взуттям, в них є місце для сну та відпочинку (а. с. 21-25).
Установлено, сім'ю ОСОБА_2 працівники Служби у справах дітей відвідували регулярно та достатньо часто, що підтверджується
Актами обстеження умов проживання Служби у справах дітей від 01 лютого 2022 року, 18 лютого 2022 року, 17 березня 2022 року, 26 травня 2022 року, 16 червня 2022 року, 18 липня 2022 року, 25 серпня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 23 вересня 2022 року, 26 вересня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 10 жовтня 2022 року та 10 січня 2023 року підтверджується, що в помешканні відповідача є газове опалення, водопостачання, електроенергія, комунальні зручності, меблі, з побутової техніки: пральна машина автомат, телевізор, холодильник, морозильна камера, мікрохвильова піч. Будинок складається з чотирьох кімнат, кухні, коридора та ванної кімнати.
За наслідками інспектування умов проживання дітей працівники Служби у справах дітей робили такі висновки:
01 лютого 2022 року - під час обстеження діти хворіли, в малолітнього ОСОБА_4 виявлено збільшення правої щоки, матір з дитиною супроводжена до медичного закладу, за результатами огляду дитини сімейним лікарем видано направлення до лікарні; в будинку тепло, наявні продукти харчування, санітарно-гігієнічні умови потребують покращення (а. с. 28);
18 лютого 2022 року - на момент обстеження мама прала дитячий одяг, бо не працювала пральна машинка, діти були на кухні їли суп (а. с. 29);
17 березня 2022 року - на момент обстеження матір була відсутня, зі слів співмешканця вона пішла відвідати свою матір; в кімнатах не прибрано (розкиданий одяг, не підметено, не застелені ліжка), неприємний запах(а. с. 30);
26 травня 2022 року - на момент обстеження ОСОБА_2 була відсутня, зі слів бабусі ОСОБА_7 . ОСОБА_2 пішла на підзаробіток (сапає полуницю), діти гуляли на вулиці, бабуся готувала їжу та наглядала за дітьми, в кімнатах ліжка застелені, прибрано (а. с. 31);
16 червня 2022 року - під час обстеження мама дітей була вдома, готувала їсти (суп, налисники), повідомила що вона їздить на заробітки (збір полуниці), за її відсутності дітей глядить бабуся, продуктами харчування діти забезпечені (а. с. 32);
18 липня 2022 року - на час обстеження ОСОБА_2 була відсутня, зі слів співмешканця вона збирала картоплю. Під час бесіди ОСОБА_5 повідомив, що вони з дружиною допомагають по господарству, обробляють земельну ділянку, купують продукти харчування. Діти гуляли на вулиці (а. с. 33);
25 серпня 2022 року - матір дітей повідомила, що вона ходить на заробітки в с. Хорохорин, сапає полуницю. Крім того, вона повідомила, що їздила з сином ОСОБА_4 на планове обстеження до кардіолога до Волинської дитячої клінічної лікарні. Діти продуктами харчування забезпечені, на час відвідування діти катались на велосипедах на вулиці (а. с. 34);
19 вересня 2022 року - на момент візиту о 15 год. ОСОБА_2 спала в кімнаті, де був неприємний запах. Після пробудження виявлено, що ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 35);
23 вересня 2022 року - під час візиту з'ясовано, що ОСОБА_2 госпіталізована до лікарні через отримані травми від побиття та через вагітність. За дітьми доглядає бабуся (а. с. 36);
26 вересня 2022 року - ОСОБА_2 повідомила, що 24 вересня 2022 року після проходження обстеження в лікарні їй рекомендовано продовжити лікування у стаціонарі за місцем проживання. ОСОБА_2 не заперечувала, що її побив співмешканець (а. с. 37).
Питання стану виконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини селищної ради від 27 вересня 2022 року, рішенням якої матері було рекомендовано відповідальніше виконувати батьківські обов'язки, дбати про здоров'я дітей, їх фізичний та психологічний розвиток, а також припинити зловживати спиртними напоями, покращити умови проживання (а. с. 38).
Рішенням Виконавчого комітету Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області №112 від 29 вересня 2022 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а. с. 6, 7-9).
Малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з 10 жовтня 2022 року перебувають в притулку для дітей служби у справах дітей Волинської обласної державної адміністрації (а. с. 74).
У листі від 12 січня 2023 року Притулок для дітей служби у справах дітей Волинської обласної державної адміністрації повідомляє, що при поступленні у заклад діти справляли враження недоглянутих, були брудні, хворіли на педикульоз, самостійно не ходили в туалет, не володіли гігієнічними навиками та навиками самообслуговування. Протягом тривалого перебування в притулку дітей батьки відвідували один раз 21 грудня 2022 року (а. с. 74).
Відповіддю на запит від 14 лютого 2023 року Притулок для дітей повідомляє, що ОСОБА_2 відвідувала своїх дітей двічі - 21 грудня 2022 року та 13 лютого 2023 року (а. с. 75).
Стаття 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами 2,3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом наведених правових норм ухилення від виконання зобов'язань батьків по вихованню дитини означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність), які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов'язків, коли особа має реальну можливість виконати їх, але не вчиняє відповідних дій.
В даній справі судом не встановлено обставин, які беззаперечно підтверджують навмисне свідоме ухилення відповідачем від виконання ним обов'язків по вихованню дитини.
Позивач, як на підставу позбавлення батьківських прав відповідачки вказав, що ОСОБА_2 , не виконує своїх обов'язків щодо виховання дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує їх матеріально, не спілкується з дітьми.
Наданні позивачем докази на підтвердження необхідності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав на переконання апеляційного суду підтверджують ту обставину, що мати дітей потрапила у складні життєві обставини, однак, ухилення матері від виховання і утримання дітей не підтверджують. Подані позивачем докази не містять відомостей, на підставі яких можна зробити висновок про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками.
Щодо висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 затвердженого рішенням Виконавчого комітету Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області №112 від 29 вересня 2022 року, то суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з ним, оскільки він є недостатньо обґрунтованим і таким, що суперечить інтересам дітей. У цьому висновку не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, лише зазначена констатація фактів. Зокрема є незрозумілим, на підставі чого орган опіки і піклування дійшов до такого висновку, яка робота з відповідачем проведена з метою врегулювання даного конфлікту чи встановлення фактичних обставин ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей.
Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» зазначається, «що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».
Та обставина, що батьки схильні до вживання спиртних напоїв само по собі не слугує підставою для висновку, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків
На думку колегії суддів факт присутності відповідачки у судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції, подання відзиву на позовну заяву, укладення угоди з адвокатом на надання правової допомоги у даному випадку слід розцінювати як обставину, що вказує на небайдужість матері до своїх обов'язків по вихованню і утриманню дітей.
Всупереч принципу 2 Декларації прав дитини, Виконавчий комітет Ратнівської селищної ради не навів в позовній заяві та не довів під час розгляду справи судом, яким чином та які саме сприятливі умови для всестороннього розвитку дітей будуть вчинені позивачем у разі позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не подано доказів умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, свідомого нехтування ними. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду, що вжиття крайнього заходу впливу на батьків у вигляді позбавлення його батьківських прав на даний час є недоцільним.
Наведені у апеляційній скарзі доводи є аналогічними доводам викладеним в позовній заяві, яким суд дав належну правову оцінку. Ці доводи не спростовують висновків суду у вирішенні даного питання та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріально чи процесуального права.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування, тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Органу опіки та піклування Торчинської сільської ради залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2023 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду.
Головуючий
Судді: